ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2016Справа №910/29130/15
За позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої І.В. в інтересах ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ"
простягнення 57 294, 39 грн.
Cуддя Борисенко І.І.
Представники:
від позивача - Пріцак І.Є., представник за довіреністю;
від відповідача -Антощук Е.І., представник за довіреністю.
ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК" Біла Ірина Володимирівна звернувся до суду з позовом до ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ" про стягнення 57 294, 39 грн., з яких: 53 704, 71 грн. - заборгованість за кредитом; 3 222, 72 грн. - заборгованість за процентами (2 730, 36 грн. - прострочена заборгованість); 366, 96 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами.
Позов мотивований порушенням Відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором від 18.12.2013р. №286/Ю.
Відповідач письмових заперечень на позов не надав, однак в судовому засіданні визнав основний борг.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18 грудня 2013р. між ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК", як кредитодавцем, та ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ", як позичальником, укладено кредитний договір №286/Ю та додаткові угоди до нього від 13.10.2014р. № 1 та від 04.12.2014 №2 (надалі - Договір).
Відповідно до предмету Договору банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальникові у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом користування у сумі 93 601,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати, строком до 14.12.2015р. зі сплатою 20% річних.
Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (Додаток № 1).
Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку застосовується умовно 360 днів у році.
Додатковою угодою №1 від 13.10.2014р. до кредитного договору сторони домовились внести зміни до п. 1.1. договору та викласти його у наступній редакції: "Банк, за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 93 601,00 грн. на придбання основних засобів та супутні витрати до 14 грудня 2015 року зі сплатою:
- у період з 18 грудня 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 20 % річних;
- у період з 01 жовтня 2014 року до 14 грудня 2015 року включно - 15 % річних.
Згідно з п. 4.2 Договору позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7 (сьомого) числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок №3739032197354 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору.
Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався погашати, наданий Банком кредит, згідно з Графіком погашення, наведеним в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п. 4.6 Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 цього договору а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 14 грудня 2015 року включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.
Відповідно до п. 4.6 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 13.10.2014р. у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5. цього Договору, а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 14 грудня 2014 року включно, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі:
- в період з 18 грудня 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 50% річних на суму про простроченої заборгованості до моменту її погашення;
- починаючи з 01 жовтня 2014 року - 15% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.
Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору, кошти у погашення заборгованості в першу чергу направляти для сплати комісій, процентів за користування кредитом, строк сплати яких настав, потім простроченої заборгованості за кредитом, сума, що залишається, направляється на погашення основної суми кредиту.
Пунктом п. 8.12. Кредитного договору визначено, що строк дії цього договору встановлюється з дня підписання цього договору і до повного погашення позичальником усіх зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою №2 від 04.12.2014 сторонами було викладено пункт 4.12 у наступній редакції: "Позичальник зобов'язується забезпечити об'єм кредитових надходжень на поточний рахунок №26005032197310 відкритий у ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК", у сумі не менше 0 (нуль) гривень та 00 копійок впродовж кожного місяця, починаючи з грудня 2013 року".
На виконання умов кредитного договору позивач надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 93 601,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №823_28 від 18.12.2013р.
Згідно з п. 5.3 Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі, зокрема, непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців. Про намір достроково розірвати кредитний договір та/або вимогу достроково погасити суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний впродовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії, неустойку, передбачені договором.
20.07.2015 позивачем направлено відповідачу вимогу №3830, в якій позивач, посилаючись на п. 5.3. кредитного договору, вимагав протягом тридцяти днів сплатити заборгованість по кредиту, по відсоткам та пені. Направлення вказаної вимоги відповідачу та отримання її останнім підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0209411785552, описом вкладення до цінного листа.
Вказана вище вимога позивача була залишена позичальником без відповіді та задоволення.
За розрахунком позивача, станом на 23.10.2015р., заборгованість відповідача за кредитним договором складає: 57 294, 39 грн. - сума заборгованості за кредитом; 3 222, 72 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, враховуючи дані норми та умови Кредитного договору (п. 5.3 Договору), позивач правомірно просить стягнути з Відповідача достроково суму заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності у Позичальника заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 23.10.2015р., і яка станом на момент ухвалення рішення не була погашена відповідачем, у сумі 56 927,43 грн. заборгованості за кредитом та відсотками належним чином доведений, документально підтверджений.
Відповідно до пункту 4.6. Кредитного договору (у редакції від 13.10.2014 року), Позичальник зобов'язується у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 Кредитного договору, а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 14.12.2015 року включно, сплатити Банку проценти у розмірі:
- в період з 18 грудня 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 50% річних на суму про простроченої заборгованості до моменту її погашення;
- починаючи з 01 жовтня 2014 року - 15% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.
В силу ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 24.11.2014 року N 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" зазначив, що вирішуючи питання щодо права банку змінювати в односторонньому порядку умови кредитного договору, зокрема підвищувати розмір процентної ставки за таким договором, господарським судам слід враховувати приписи статті 1056-1 ЦК України, згідно з якими банку забороняється збільшувати розмір фіксованої процентної ставки за кредитним договором (або встановлений кредитним договором порядок сплати змінюваної процентної ставки) за відсутності згоди на це позичальника. У розгляді відповідних справ господарським судам необхідно з'ясовувати: чи було передбачено збільшення розміру процентної ставки основним кредитним договором; чи були виконані банком усі умови договору у відповідній частині та чи дотримано порядок узгодження зазначеного питання з позичальником. У разі якщо кредитним договором передбачено обов'язкове вчинення відповідного правочину щодо зміни умов договору в письмовій формі, судам необхідно враховувати приписи статей 639, 654, 1055 ЦК України.
За приписами ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Підписуючи кредитний договір, а згодом і додаткові угоди до нього, відповідач погодився, що за порушення графіку погашення заборгованості ставка річних за користування кредитом збільшується. Договір та додаткові угоди підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.
Отже, не можуть бути посилання на те, що Банк в односторонньому порядку змінив умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти за кредитним договором виплачуються до дня повернення позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалися, на його банківський рахунок.
Отже, проценти за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
При цьому, відповідно до пункту 4.6 Кредитного договору (у редакції від 13.10.2014р.) Позичальник зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 Договору сплатити проценти нараховані на розмір простроченої заборгованості до моменту її погашення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що Банком обґрунтовано нараховані відсотки станом на 23.10.2015р. в сумі 3 222, 72 грн., у тому числі прострочена заборгованість 2 730, 36 грн.
При цьому, відповідач не оспорює наявність заборгованості за кредитним договором, яка становить 53 704, 71 грн., а враховуючи умови договору, порушення відповідачем строків погашення заборгованості, вимога Банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитними коштами є обґрунтованою.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по кредиту у розмірі 53 704, 71 грн. та заборгованість по процентам у розмірі 3 222,72 грн. в т.ч. 2 730,36грн. прострочених відсотків.
Крім того, суд зазначає, що сторони, укладаючи кредитний договір погодили всі істотні умови для даного виду, зокрема погоджено суму кредиту, строки повернення кредитних коштів (пункт 1.1.), строк дії договору (пункт 8.12.), розміри процентів та порядок їх сплати (пункти 1.1., 4.6.). Жодних заперечень щодо умов кредитного договору при його укладенні з боку відповідача не було.
Відтак, підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи і норм матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з кредиту в сумі 53 704, 71 грн. та процентів за користування кредитними коштами в сумі 3 222, 72 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, з тих підстав, що факт надання кредиту на підставі кредитного договору та прострочення відповідачем грошового зобов'язання належним чином доведено, документально підтверджено і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.
Крім того, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Як зазначено вище, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції шляхом стягнення пені в розмірі 366, 96 грн.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як передбачено сторонами у п. 5.10 Договору, при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. 4.2, п. 4.3, п. 4.5) вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Отже, з урахуванням наведених норм права і умов договору, та враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 366, 96 грн. є такою, що правомірно заявлена, а тому підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 13, офіс 211, код ЄДРПОУ 38291386) на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" (юридична адреса: 83001, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, будинок 125, фактична адреса: 02660, м. Київ, просп. Ю.Гагаріна, б.23, код ЄДРПОУ 19388768) заборгованість за кредитом в розмірі 53 704 (п'ятдесят три тисячі сімсот чотири) грн. 71 коп., заборгованість за процентами в розмірі 3 222 (три тисячі двісті двадцять дві) грн. 72 коп., пеню у розмірі 366 (триста шістдесят шість) грн. 96 коп. та судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 грн.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 21.01.2016р.
СуддяІ.І. Борисенко