20 січня 2016 року Справа № 915/1391/13
м. Миколаїв
Кредитор: Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,
вул. Артема, 1А, м. Миколаїв, 54052.
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ківіт», 54055, АДРЕСА_1, код 20917692.
Ліквідатор: ОСОБА_1, 54055, м. Миколаїв, а/с 151.
Суддя Ткаченко О.В.
Суть справи: про визнання кредиторських вимог
15.01.2016 кредитором подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 12 264 895,32 грн.
Розглянувши заяву кредитора, суд встановив, що вказана заява подана без дотримання вимог ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При цьому ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених ч. 2 ст. 8 Закону України „Про судовий збір", посилаючись на ті обставини, що кошторисом на 2015 рік не передбачено витрат на на сплату судового збору.
Статтею 8 Закону України „Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
У даному випадку заявником виступає ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, яке з 01.09.2015 позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Однак, разом з тим у п. 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.
Отже, посилання кредитора на те, що у кошторисі на 2015 рік не було передбачено коштів для сплати судового збору, не може вважатись достатньою підставою для звільнення заявника від такої сплати при поданні заяви про визнання кредиторських вимог.
Таким чином, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору кредитор не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж кредитором обставини не мають характеру виключних.
За таких обставин клопотання кредитора про звільнення від сплати судового збору визнається судом необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
У відповідності до п. 1 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Заява кредитора не відповідає вимогам ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Так, у відповідності до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство встановлена ставка судового збору у сумі 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, суд вважає необхідним повідомити кредитора про недоліки заяви та встановити йому строк для їх усунення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви. Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто в межах строку, встановленого частиною першою статті 23 цього Закону.
Керуючись ст.ст. 23, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд -
1. Відмовити ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Повідомити кредитора про недоліки заяви про визнання кредиторських вимог.
3. Встановити строк для усунення недоліків заяви до 03.02.2016 року.
4. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, банкрута та ліквідатора.
Суддя О.В.Ткаченко