61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
12.01.2016 Справа № 905/3262/15
Господарський суд Донецької області у складі: судді Овсяннікової О.В.,
при секретарі судового засідання Вороній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Маріупольського виправного центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 138), м. Маріуполь, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 56 144,84 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Маріупольський виправний центр Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 138) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект» про стягнення 56 144,84 гривень заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору, а саме не оплачені послуги за надання робочої сили у жовтні - грудні 2013 року та квітні 2014 року на загальну суму 56 144,84 гривень.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те що, зобов'язання за договором ним були виконані у повному обсязі і заборгованості за зазначені періоди немає.
Представники сторін у жодне судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, тому суд розглядає справу за наявними документами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд -
15 травня 2013 року між сторонами був укладений договір № Г-13/1 на надання робочої сили з числа спецконтингенту, згідно пункту 1.1 якого Виконавець (позивач) надає Замовнику (відповідачу) робочу силу з числа осіб засуджених до позбавлення волі в необхідній кількості для її використання в цілях здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, яка визначена Статутом підприємства замовника, а Замовник зобов'заний оплатити послуги Виконавця в порядку та на умовах, визначених дійсним договором.
Згідно пункту 8.1 договору, строк дії договору встановлений з моменту його підписання і до 31 грудня 2013 року.
У пункті 8.2 договору сторони передбачили, що у разі якщо жодна зі сторін не вимагатиме розірвання договору за 30 календарних днів до закінчення його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах ще на один рік.
За правовою природою укладений договір є договором про надання послуг і підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України, а саме статті 901-907.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Зобов'язання позивачем виконувались, що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень - грудень 2013 року та квітень 2014 року підписаними сторонами без заперечень.
Всього за цей період було надано послуг на загальну суму 56 144,84 гривень.
Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за надання робочої сили здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесенням грошових коштів в касу установи Виконавця.
За приписами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На оплату послуг позивачем були виставлені рахунки:
- № 133 на суму 14 998,28 гривень за жовтень 2013 року;
- №146 на суму 12 535,07 за листопад 2013 року;
- № 2 на суму 12 809,88 за грудень 2013 року;
- № 23 на суму 19 856,31 за квітень2014 року.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, виставлені позивачем рахунки підлягали оплаті у 7- денний строк з дня їх отримання.
Усі рахунки були відповідачем оплачені, що підтверджується наданими ним банківськими витягами:
- рахунок № 133 на суму 14 998,28 гривень за жовтень 2013 року був оплачений 29.04.2014 у сумі 8 450,00 гривень та 18.06.2014 на суму 6 548,28 гривень, загалом - 14 998,28 гривень;
- рахунок № 146 на суму 12 535,07 за листопад 2013 року був оплачений 12.06.2014 у сумі 4 535,07 гривень та 18.06.2014 у сумі 8 000,00 гривень, загалом - 12 535,07 гривень;
- рахунок № 2 на суму 12 809,88 за грудень 2013 року був оплачений 18.06.2014 у сумі 2 000,00 гривень, 01.07.2014 у сумі 5 000,00 гривень та 08.07.2014 у сумі 5 809,88 гривень, загалом - 12 809,88 гривень;
- рахунок № 23 на суму 19 856,31 за квітень 2014 року був оплачений 25.12.2014 у сумі 18 556,99 та 09.12.2014 у сумі 1 299,32 гривень (оплата у сумі 15 000,00 гривень по рахунках №12, №17, №23), загалом - 19 856,31 гривень.
Таким чином, судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання по оплаті послуг, наданих у жовтні - грудні 2013 року та квітні 2014 року, відповідачем були виконані повністю.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами статті 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Беручи до уваги, що позивачем не доведено суду факт наявності заборгованості, а відповідачем цей факт спростований наданими документами, правових підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625, 901-907 Цивільного кодексу України, на підставі ст.ст.22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволені позовних вимог Маріупольського виправного центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 138) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект» про стягнення 56 144,84 гривень - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 12.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 17.01.2016.
Суддя О.В. Овсяннікова