61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
11.01.2016р. Справа № 905/2854/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ, Одеська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг”, м. Донецьк
про стягнення 498 616 грн. 78 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №7 від 04.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №34/16 від 01.01.2016р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 11.01.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.
Позивач, Державне підприємство “Іллічівський морський торгівельний порт”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг”, про стягнення пені за договором № 348/Э від 30.12.2011р. у сумі 513 193 грн. 41 коп.
Ухвалою суду від 29.10.2015р. про порушення провадження у справі господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву, розгляд справи призначено на 10.11.2015р. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 16.12.2015р. господарським судом Донецької області розгляд спору продовжено на 15 днів до 11.01.2015р.
26.11.2015р. через канцелярію суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог №980/04-13-4389 від 24.11.2015р. в порядку ст.22 ГПК України, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг” на користь Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” пеню у сумі 498 616 грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору. Дана заява була повторно надана позивачем 01.12.2015р. через канцелярію суду.
Суд розглядає позов з урахуванням наданої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо вчасної сплати вартості виконаних робіт. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 529, 530, 610 Цивільного кодексу України; ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача у судових засіданнях 10.11.2015р., 01.12.2015р., 16.12.2015р. та 11.01.2016р. просив частково відмовити у задоволенні позовних вимог, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що позивач невірно розрахував суму пені заявленої до стягнення, просив застосувати позовну давність та зменшити розмір пені.
Представник позивача, у свою чергу, в судових засіданнях10.11.2015р., 01.12.2015р., 16.12.2015р. та 11.01.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору № 348/Э від 30.12.2011р. із відповідачем, невиконання останнім своїх зобов'язань з вчасної оплати вартості робіт, заперечував проти зменшення розміру пені.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Між Державним підприємством “Іллічівський морський торгівельний порт” (далі - Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” (далі - Вантажовласник) був укладений Договір № 348/Э від 30.12.2011р. про перевантаження експортних вантажів навалом (далі за текстом Договір), за умовами у відповідності зі «Зводом звичаїв Іллічівського морського торгівельного порту», порт приймає на себе зобов'язання вивантажити із залізничних вагонів і/або автотранспорту, прийняти на зберігання, завантажити на судна та документально оформити експортні залізорудний концентрат і окатиші навалом, а вантажовласник планує до перевантаження 1 000 000 тонн вантажу та обов'язується оплатити надані йому портом послуги в погодженому договором порядку.
Додатковою угодою від 09.08.2012р. до договору № 348/Э від 30.12.2011р. сторони дійшли згоди щодо зміни в даному договорі преамбули, юридичних та банківських реквізитів вантажовласника внаслідок зміни назви вантажовласника з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг”
Додатковою угодою від 31.12.2013р. до договору № 348/Э від 30.12.2011р., сторони погодили зміни до п. 3.4, 3.5 договору. Згідно даної додаткової угоди остаточний розрахунок вантажовласник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту надання портом послуг. Прийом-передача акту для підпису та рахунку на оплату здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представником під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків.
Згідно п.3 додаткової угоди до договору № 348/Э від 30.12.2011р. від 31.12.2013р., п. 7.1 договору викладено в наступній редакції: «Даний договір набуває чинності з 01.01.2012р. і діє до 31.12.2014р.».
Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором № 348/Э від 30.12.2011р. на загальну суму 35 160 384 грн. 58 коп. підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)
- № Э/2 855 від 26.02.2014р. на суму 762 062 грн. 99 коп., у т.ч. ПДВ 127 010 грн. 50 коп.;
- № Э/3 793 від 04.03.2014р. на суму 820 993 грн. 84 коп., у т.ч. ПДВ 136 832 грн. 31 коп.;
- № Э/23 315 від 24.11.2014р. на суму 1 882 844 грн. 18 коп., у т.ч. ПДВ 313 807 грн. 36 коп.;
- № Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 7 961 932 грн. 84 коп., у т.ч. ПДВ 1 326 988 грн. 81 коп.;
- № Э/24 205 від 30.11.2014р. на суму 10 320 грн. 36 коп., у т.ч. ПДВ 1 720 грн. 06 коп.;
- № Э/24 873 від 06.12.2014р. на суму 1 897 306 грн. 21 коп., у т.ч. ПДВ 316 217 грн. 70 коп.;
- № Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 9 313 689 грн. 37 коп., у т.ч. ПДВ 1 552 281 грн. 56 коп.;
- № Э/25 117 від 19.12.2014р. на суму 1 915 351 грн. 69 коп., у т.ч. ПДВ 319 225 грн. 28 коп.;
- № Э/25 279 від 22.12.2014р. на суму 1 348 046 грн. 92 коп., у т.ч. ПДВ 224 674 грн. 49 коп.;
- № Э/25 408 від 25.12.2014р. на суму 246 грн. 41 коп., у т.ч. ПДВ 41 грн. 07 коп.;
- № Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 9 197 763 грн. 24 коп., у т.ч. ПДВ 1 532 960 грн. 54 коп.;
- № Э/26 081 від 29.12.2014р. на суму 15 795 грн. 42 коп., у т.ч. ПДВ 2 632 грн. 57 коп.;
- № Э/26 082 від 29.12.2014р. на суму 25 193 грн. 82 коп., у т.ч. ПДВ 4 198 грн. 97 коп.;
- № Э/1 566 від 29.01.2015р. на суму 8 837 грн. 29 коп., у т.ч. ПДВ 1 472 грн. 88 коп.
Відповідно до умов договору позивачем було пред'явлено рахунки за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться у матеріалах справи. Номер рахунку відповідає номеру акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Факт вручення відповідачу пред'явлених позивачем рахунків підтверджується реєстром видачі рахунків, який підписаний повноважними представниками відповідача. Даний факт представником позивача у судовому засіданні не оспорювався. Згідно даного реєстру вбачаються наступні дати вручення відповідачу рахунків та граничний строк оплати за ними:
- Рахунок № Э/2 855 від 26.02.2014р. на суму 762 062 грн. 99 коп., у т.ч. ПДВ 127 010 грн. 50 коп. вручено 03.03.2014р., відповідно граничний строк оплати 18.03.2014р.;
- Рахунок № Э/3 793 від 04.03.2014р. на суму 820 993 грн. 84 коп., у т.ч. ПДВ 136 832 грн. 31 коп. вручено 13.03.2014р., відповідно граничний строк оплати 27.03.2014р.;
- Рахунок № Э/23 315 від 24.11.2014р. на суму 1 882 844 грн. 18 коп., у т.ч. ПДВ 313 807 грн. 36 коп. вручено 27.11.2014р., відповідно граничний строк оплати 11.12.2014р.;
- Рахунок № Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 7 961 932 грн. 84 коп., у т.ч. ПДВ 1 326 988 грн. 81 коп. вручено 01.12.2014р., відповідно граничний строк оплати 15.12.2014р.;
- Рахунок № Э/24 205 від 30.11.2014р. на суму 10 320 грн. 36 коп., у т.ч. ПДВ 1 720 грн. 06 коп. вручено 08.12.2014р., відповідно граничний строк оплати 22.12.2014р.;
- Рахунок № Э/24 873 від 06.12.2014р. на суму 1 897 306 грн. 21 коп., у т.ч. ПДВ 316 217 грн. 70 коп. вручено 15.12.2014р., відповідно граничний строк оплати 29.12.2014р.;
- Рахунок № Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 9 313 689 грн. 37 коп., у т.ч. ПДВ 1 552 281 грн. 56 коп. вручено 24.12.2014р., відповідно граничний строк оплати 14.01.2015р.;
- Рахунок № Э/25 117 від 19.12.2014р. на суму 1 915 351 грн. 69 коп., у т.ч. ПДВ 319 225 грн. 28 коп. вручено 24.12.2014р., відповідно граничний строк оплати 14.01.2015р.;
- Рахунок № Э/25 279 від 22.12.2014р. на суму 1 348 046 грн. 92 коп., у т.ч. ПДВ 224 674 грн. 49 коп. вручено 24.12.2014р., відповідно граничний строк оплати 14.01.2015р.;
- Рахунок № Э/25 408 від 25.12.2014р. на суму 246 грн. 41 коп., у т.ч. ПДВ 41 грн. 07 коп. отримано 09.01.2015р., відповідно граничний строк оплати 22.01.2015р.;
- Рахунок № Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 9 197 763 грн. 24 коп., у т.ч. ПДВ 1 532 960 грн. 54 коп. вручено 09.01.2015р., відповідно граничний строк оплати 22.01.2015р.;
- Рахунок № Э/26 081 від 29.12.2014р. на суму 15 795 грн. 42 коп., у т.ч. ПДВ 2 632 грн. 57 коп. вручено 09.01.2015р., відповідно граничний строк оплати 22.01.2015р.;
- Рахунок № Э/26 082 від 29.12.2014р. на суму 25 193 грн. 82 коп., у т.ч. ПДВ 4 198 грн. 97 коп. вручено 09.01.2015р., відповідно граничний строк оплати 22.01.2015р.;
- Рахунок № Э/1 566 від 29.01.2015р. на суму 8 837 грн. 29 коп., у т.ч. ПДВ 1 472 грн. 88 коп. вручено 10.02.2015р., відповідно граничний строк оплати 23.01.2015р.
В свою чергу, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь підрядника були перераховані грошові кошти у сумі 35 160 384 грн. 58 коп. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується наступними банківськими виписками з особового рахунку позивача та платіжними дорученнями:
- виписка по особовому рахунку за 11.03.2014р., оплата по рахунку Э/2 855 від 26.02.2014р. на суму 762 062 грн. 99 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 03.04.2014р., оплата по рахунку Э/3 793 від 04.03.2014р. на суму 820 993 грн. 84 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 26.12.2014р., оплата по рахунку Э/23 315 від 24.11.2014р. на суму 1 882 844 грн. 18 коп.;
- платіжне доручення № о000014947 від 30.12.2014р., оплата по рахунку Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 800 000 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № о000000234 від 12.01.2015р., оплата по рахунку Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 4 500 000 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № о000000495 від 16.01.2015р., оплата по рахунку Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 1 400 000 грн. 00 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 19.01.2015р., оплата по рахунку Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 1 261 932 грн. 84 коп.; платіжне доручення № о000000585 від 19.01.2015р., оплата по рахунку Э/23 555 від 27.11.2014р. на суму 1 261 932 грн. 84 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 23.01.2015р., оплата по рахунку Э/24 205 від 30.11.2014р. на суму 10 320 грн. 36 коп.;
- платіжне доручення № о000000856 від 23.01.2015р., оплата по рахунку Э/24 873 від 06.12.2014р. на суму 989 679 грн. 64 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 26.01.2015р., оплата по рахунку Э/24 873 від 06.12.2014р. на суму 907 626 грн. 57 коп.; платіжне доручення № о000000955 від 26.01.2015р., оплата по рахунку Э/24 873 від 06.12.2014р. на суму 907 626 грн. 57 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 26.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 1 092 373 грн. 43 коп.; платіжне доручення № о000000957 від 26.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 1 092 373 грн. 43 коп.;
- платіжне доручення № о000001010 від 27.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 2 473 027 грн. 79 коп.;
- платіжне доручення № о000001086 від 28.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 2 200 000 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № о000001164 від 29.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 3 300 000 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № о000001229 від 30.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 115 від 16.12.2014р. на суму 248 288 грн. 15 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 30.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 117 від 19.12.2014р. на суму 1 051 711 грн. 85 коп.; платіжне доручення № о000001225 від 30.01.2015р., оплата по рахунку Э/25 117 від 19.12.2014р. на суму 1 051 711 грн. 85 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 02.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 788 066 грн. 83 коп.; платіжне доручення № о000001346 від 02.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 788 066 грн. 83 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 02.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 279 від 22.12.2014р. на суму 2 211 933 грн. 17 коп.; платіжне доручення № о000001322 від 02.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 279 від 22.12.2014р. на суму 2 211 933 грн. 17 коп.;
- платіжне доручення № о000001411 від 03.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 3 000 000 грн. 00 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 04.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 5 409 696 грн. 41 коп.; платіжне доручення № о000001346 від 04.02.2015р., оплата по рахунку Э/25 689 від 27.12.2014р. на суму 5 409 696 грн. 41 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 05.02.2015р., оплата по рахункам Э/26 082, Э/26 082 від 29.12.2014р. на суму 40 989 грн. 24 коп.;
- виписка по особовому рахунку за 25.02.2015р., оплата по рахунку Э/1 566 від 29.01.2015р. на суму 8 837 грн. 29 коп.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, відповідач роботи оплатив у повному обсязі, однак із порушенням строку оплати.
Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №980/04-13-4389 від 24.11.2015р., що фактично є заявою про зменшення позовних вимог в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг” на користь Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” пеню у сумі 498 616 грн. 78 коп.
Проаналізувавши укладений сторонами договір № 348/Э від 30.12.2011р. про перевантаження експортних вантажів навалом, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання ОСОБА_2 63 Цивільного кодексу України.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено додатковою угодою від 31.12.2013р. до договору № 348/Э від 30.12.2011р., протягом 10 банківських днів з моменту надання портом послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.
Відповідно до п.6.5 договору, за порушення строків сплати, вантажовласник сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Разом з тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що фактично розмір пені складає 437 555 грн. 14 коп., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 61 061 грн. 64 коп. задоволенню не підлягають.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, на погашення основної заборгованості, просив суд зменшити розмір пені до 10%, тобто до 49 861 грн. 68 коп.
Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.
Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Оцінивши доводи сторін та надані докази, враховуючи, що відповідач не довів необхідності зменшення розміру нарахованої пені саме до 10% від суми заявленої до стягнення, не надав належних доказів щодо підтвердження скрутного фінансового становища підприємства, доказів неможливості виконання зобов'язання у визначені договором строки, а також беручи до уваги правомірність нарахування пені, суд відмовляє у проханні відповідача.
При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 697 грн. 90 коп.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, нормами якого визначені правові засади справляння судового збору, передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень.
За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України, викладених у інформаційному листі від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 “Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір”, зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.
Таким чином, позивачу підлягає повернути з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 218 грн. 65 коп.
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючисьп.1 ч.1 ст.7, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»; ст.8 Закону України «Про державний бюджет»; ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 551, 599, 612, 615, 629, 901, Цивільного кодексу України, ч. 1, 7 ст. 193, ст.ст. 216-218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 232, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 42, 43, 49, 82-85, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг” (код ЄДРПОУ 31158623, місцезнаходження - 83015, Донецька область, м. Донецьк, пр-т Богдана Хмельницького, буд. 102) на користь Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” (код ЄДРПОУ 01125672, місцезнаходження - 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6) пеню за договором № 348/Э від 30.12.2011р. у сумі 437 555 грн. 14 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 6 563 грн. 33 коп.
В задоволенні позову Державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Шіппінг” пені у сумі 61 061 грн. 64 коп. відмовити.
Повернути Державному підприємству “Іллічівський морський торгівельний порт” (код ЄДРПОУ 01125672, місцезнаходження - 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6) з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 218 грн. 65 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 11.01.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2016р.
Суддя Ю.С. Мельниченко