20.01.2016 Справа № 3/3/118
Суддя Алейникова Т.Г., розглянувши матеріали заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом: АТЗТ “Інститут проблем атомних станцій”, м. Одеса
до відповідача: ДП “ОСОБА_1 Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЄС”, м. Енергодар
за участю: Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Запорізькій області, м. Запоріжжя
За участю представників сторін :
від позивача (стягувача) - не з'явився ;
від відповідача (заявника) - ОСОБА_2, на підставі довіреності б/н від 19.03.2015р.;
від ВДВС - не з'явився ;
Рішенням Господарського суду Запорізької області по справі №3/3/118 від 25.07.2001р. позовні вимоги АТЗТ «Інститут проблем атомних станцій» були задоволені частково, стягнуто з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС на користь зазначеного вище позивача 71 960,грн.. основного боргу, 719,60грн. витрат по державному миту та 50,49грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 72 730,09грн.
05.08.2001р. Господарським судом Запорізької області виданий наказ по справі №3/3/118 про стягнення з ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» на користь АТЗТ «Інститут проблем атомних станцій» заборгованості у розмірі 72 730,09грн.
06.01.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулось ДП “ОСОБА_1 Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЄС”, м. Енергодар із заявою про визнання наказу № 3/3/118 від 05.08.2001 р. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 11.01.2016 р. заява була прийнята до розгляду та призначене судове засідання на 20.01.2016 р. о 10 год. 20 хв.
В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги викладені у заяві. Представник стягувача у судове засідання не з'явився, ніяких клопотань не надав. Представник ВДВС направив письмові заперечення.
За заявою відповідача розгляд даної заяви здійснювався без засобів технічної фіксації судового процесу.
Заявник в своїй заяві просить суд Визнати наказ, що виданий 05.08.2001р. на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2001р. по справі №3/3/118 про стягнення з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС на користь АТЗТ «Інститут проблем атомних станцій» заборгованості у розмірі 72 730,09грн., таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши представника заявника, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного:
15.02.2002р відділом державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 3/3/118 від 05.08.2001р виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з Державного підприємства «ОСОБА_1 атомна енергетична компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» на користь АТЗС «Інститут проблемних атомних станцій» заборгованості у розмірі 72730,09грн ( надалі - Виконавче провадження).
13.09.2012р Виконавче провадження було прийнято до виконання Відділом.
З урахуванням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" виконавче провадження зупинялось та поновлювалось
03.07.2014 Законом України "Про несення змін до деяких законів України, щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" №1571 - VII були внесені зміни у пункт 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2016 року. Таким чином, 01.01.2016 закінчився строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.
04.01.2016 державним виконавцем Відділу поновлено Виконавче провадження.
Відповідно до ст.. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому проваджені є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична чи юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична чи юридична особа, визначена виконавчим документом. В нашому випадку стягувачем за виконавчим документом є АТЗТ "Інститут проблем атомних станцій" ЄДРПОУ 25053003.
Проте, як вбачається з заяви Державного підприємства «ОСОБА_1 атомна енергетична компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (надалі - Заявник), заявник вважає, що відбулась заміна сторони у правовідносинах на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський тепличний комбінат».
В своїх запереченнях, ВДВС не погоджується з вказаним висновком у зв'язку з тим, що згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна сторони у виконавчому провадженні може бути здійснена виключно у разі вибуття сторони виконавчого провадження, чого в нашому випадку не мало місце оскільки, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТЗС «Інститут проблемних атомних станцій» ЄДРПОУ 25053003 не припиняло своєї діяльності.
Також згідно висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду України по справі №6-5527свО8 від 18.02.2009р підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов'язання за боржника поручителем, майновим поручителем, або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. З ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення. Однак переданим кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір неси) не є правонаступництвом. Заміна сторони у виконавчому провадженні можливо лише в одному випадку - правонаступництва.
Верховний Суд України в своїй ухвалі від 19.серпня.2014р по справі № 3-56гс14 прийшов до висновку, що оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Також слід зазначити, що відповідно до цієї ухвали ВСУ уступка права вимоги сторони у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.
Відповідно ст. 25 Господарського кодексу України ухвалою суду може бути замінено сторону у процесі, проте в нашій справі судом не вирішувалось вказане питання та відповідно не виносилась ухвала про заміну сторони.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, з урахуванням вище викладених фактів не доведений факт заміни сторони у виконавчому провадженні, що як наслідок виключає можливість припинення зобов'язання у зв'язку з припиненням існування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський тепличний комбінат» і відповідно визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 81, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені заяви ДП “ОСОБА_1 Енергогенеруюча Компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЄС”, м. Енергодар про визнання наказу № 3/3/118 від 05.08.2001 р. таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова