номер провадження справи 4/149/15
18.01.2016 Справа № 908/5748/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78)
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1
про стягнення 24605,99 грн. заборгованості
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Мужик Н.Т., довіреність б/н від 03.09.15р
від відповідача - не з'явився.
18.11.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", м. Львів з позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Запорізька область, Веселівський район, cмт.Веселе про стягнення 23838,22 грн. заборгованості, з яких 19802, 14 грн. основного боргу, 10, 00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії, 3880,19 грн. простроченої заборгованості по відсотках та 145, 89 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. порушено провадження у справі № 908/5748/15, справі присвоєно номер провадження 4/149/15, судове засідання призначено на 17.12.2015 р.
Ухвалою суду від 17.12.2015 р., судом прийняті збільшені позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Запорізька область, Веселівський район, cмт.Веселе на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів 24605,99 грн. заборгованості, з яких: 19802, 14 грн. основного боргу, 10, 00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії, 4 573,27 грн. простроченої заборгованості по відсотках та 220, 58 грн. пені.
Ухвалою суду від 17.12.2015 р., на підставі ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/5748/15 на п'ятнадцять днів, до 02.02.2016 р., розгляд справи відкладено до 18.01.2016р.
В судовому засіданні 18.01.2016р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи, на підставі ст. 74-1 ГПК України, здійснювався в режимі відео конференції.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 18.11.2015р., від 17.12.2015р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попереджав.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до відомостей Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.12.2015 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 18.11.2015р. про порушення провадження у справі № 908/5748/15, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, на адресу суду не поверталася, ухвала суду від 17.12.2015р. повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За зазначеною адресою не проживає".
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/5748/15.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, полягають в тому, що на підставі договору про надання овердрафту №22 від 12.02.2015р. позивач надавав відповідачу у власність для здійснення оплати розрахункових документів грошові кошти, в межах ліміту 200000 грн., які відповідач повинен був повернути до 11.02.2016р. Також відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання в порядку і в терміни визначені договором не виконав. Внаслідок чого, станом на 27.11.2015р. у нього за договором про надання овердрафту №22 від 12.02.2015р.виникла заборгованість в розмірі 24605,99 грн., в тому числі: 19802, 14 грн. основного боргу, 10, 00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії, 4 573,27 грн. простроченої заборгованості по відсотках та 220, 58 грн. пені. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити повністю.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
12.02.2015р. між ПАТ "Кредобанк" (банк, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позичальник, відповідач у справі) був укладений договір про надання овердрафту № 22, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним (п.1 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлений максимальний ліміт заборгованості по овердрафту - 200000 грн. Поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2.
У пункті 2.4 договору зазначено, що дата остаточного повернення овердрафту є 11.02.2016р.
Згідно п. 2.2. Договору процентна ставка встановлюється у розмірі 28 % річних
Згідно п.2.2.1 договору у разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1 цього Договору, процентна ставка встановлюється за користування кредитними коштами встановлюється на рівні 2,0% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з першого числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні Позичальником зазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця, в якому виконано дану умову. Така зміна розміру процентної ставки додаткового узгодження Сторонами не потребує.
За управління кредитом (Овердрафтом) Позичальник сплачує комісію у розмірі 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафта протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована (п. 2.3.1 Договору овердрафту).
За надання Овердрафту Позичальник сплачує Банку комісії, визначені п. 2.3 цього Договору (п. 3.1 Договору овердрафту).
Відповідно до 3.2 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360", за ставкою, вказаною у п. 2.2 цього договору з урахування строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту до терміну, вказаному в п. 2.4 цього договору.
Відповідно до 3.3 Договору овердрафту Позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.
Згідно з п. 4.1 договору позичальник зобов'язався повернути овердрафт у повному обсязі в порядку і в терміни, передбачені договором та/або додатками до нього.
Відповідно до п. 4.7 Договору Банк, у випадках, передбачених п.2.10. Договору, вправі вимагати дострокового повернення Овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно п.4.8 Договору Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п.4.7) достроково повернути Овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим Договором.
Відповідно до п. 10.1 договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором щодо надання у власність відповідача грошових коштів для оплати наданих ним розрахункових документів, в межах встановленого максимального ліміту, що підтверджується виписками банку про рух коштів за період з 12.02.2015р. по 07.10.2015р., які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Овердрафт - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картковому рахунку або встановленого ліміту кредитування.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як свідчить ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач свої зобов'язання по Договору овердрафту № 22 від 12.02.2015 р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач скористався наданим йому правом вимагати дострокового повернення суми овердрафту.
Так, 11.06.2015 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення вимогу (вих. №11/06/15-110/17-7) про дострокове погашення заборгованості за договором овердрафту №22, а також повернення суми овердрафту, сплати відсотків, комісії та штрафних санкцій, що підтверджується фіскальним чеком від 11.06.2015р. та описом вкладення до цінного листа, скріплений відбитком календарного штемпелю за 11.06.2015р.
Проте, вимога Банку Позичальником не була задоволена.
Згідно наданих позивачем розрахунків, які підтверджено наявними у справі доказами, заборгованість позичальника перед ПАТ "Кредобанк" становить 19802, 14 грн. - основної заборгованості (сума неповернутого овердрафту), з урахуванням часткової оплати відповідачем 195, 00 грн., що підтверджується випискою банку про рух коштів з 12.02.2015р. по 07.10.2015р., заборгованість в розмірі 10, 00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії (на підставі пункту 2.3.1 Договору) та в розмірі 4 573,27 грн. простроченої заборгованості по відсотках (нарахованих за період:12.02.2015р. по 27.11.2015р.).
Докази повернення кредитних коштів та сплати передбачених Договором процентів - відсутні, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання овердрафту № 22 від 12.02.2015р. підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, фактичні обставини справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості за Договором про надання овердрафту № 22 від 12.02.2015р. в розмірі 19802, 14 грн., суми 10, 00 грн. простроченої заборгованості по сплаті комісії та суми 4 573,27 грн. простроченої заборгованості по відсотках, є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктами 6.1, 2.6 договору, якими сторони визначили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів) банк має право стягнути з позивальника пеню у розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.
За невиконання грошових зобов'язання за Договором про надання овердрафту № 22 від 12.02.2015р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 220,58 грн. за період з 23.02.2015р. по 27.11.2015р.
Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що розрахунок пені визначено вірно. Таким чином, до стягнення підлягає сума 220,58 грн. пені.
Відповідач доказів належного і повного виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків та комісії за користування кредитними коштами, а також нарахованої пені, суду не довів.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
З огляду на встановлене суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог до відповідача і задовольняє їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Запорізька область, Веселівський район, cмт.Веселе задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) 19802(дев'ятнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 14 коп. основного боргу, 4573 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 27 коп. заборгованості по відсоткам, 10 (десять) грн. 00 коп. заборгованість по комісії, 220 (двісті двадцять) грн. 58 коп. пені та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "21" січня 2016 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.