номер провадження справи 18/159/15
13.01.2016 справа № 908/5698/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (70212, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15)
до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, місто Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Гуляйпільська районна державна адміністрація (70202, Запорізька область, місто Гуляйполе, вул. 3 Інтернаціоналу, буд. 50)
про 1. визнання договору оренди землі поновленим на 5 років на тих самих умовах, які передбачені договором від 08.02.2010 р.;
2. визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.02.2015 р.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 12.01.2016 р., паспорт серія СЮ № 250334 від 27.10.2011 р.; ОСОБА_3, довіреність № 9 від 20.11.2015 р., паспорт серія СА № 532210 від 26.09.1997 р.;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 8 від 04.01.2016 р., паспорт серія СА № 707491 від 30.04.1998 р.;
від третьої особи: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 16.11.2015 р. звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» з позовною заявою до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Гуляйпільської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі поновленим на 5 років на тих самих умовах, які передбачені договором від 08.02.2010 р., та про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.02.2015 р.
Ухвалою суду від 17.11.2015 року порушено провадження у справі № 908/5698/15, присвоєно справі номер провадження 18/159/15, судове засідання призначене на 09 грудня 2015 року; розгляд справи відкладався на 13.01.2016 р., строк вирішення спору продовжений. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 13.01.2016 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивачем 13.01.2016 р. надані заява про виправлення описки допущеної у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, а саме замість дати « 08.02.2015 р.» слід зазначити/читати « 08.02.2010 р.»; клопотання № 10 від 11.01.2016 р. про застосування судом положень п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України у разі потреби захисту прав та законних інтересів позивача; довідка № 4 від 11.01.2016 р. про використання ТОВ «Україна» за цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 6,5000 га на підставі договору оренди від 08.02.2010 р., який зареєстровано в Державному реєстрі земель 09.08.2010 р. про що зроблено запис № 041026900052.
Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги; надали витребувані судом документи. Позов вмотивований тим, що позивач є орендарем земельної ділянки загальною площею 6,5000 га, яка знаходиться на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, на підставі договору оренди землі від 08.02.2010 р. Вказаний договір зареєстровано у Гуляйпільському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09.08.2010 р. Відповідно до п. 8 договору строк його дії п'ять років, тобто до 09.08.2015 р. Протягом дії зазначеного договору, орендар належним чином виконував його умови, заборгованість зі сплати орендних платежів відсутня. До закінчення строку дії договору позивач скористався переважним правом на поновлення дії договору, звернувся до відповідача з листом-повідомленням про продовження строку дії договору та надав проекти додаткової угоди у трьох екземплярах, які отримані відповідачем 26.06.2015 р. У зв'язку з відмовою відповідачем в поновленні договору, позивач листами від 28.07.2015 р. та від 05.08.2015 р. спрямував на його адресу повідомлення з проханням приведення умов договору у відповідність до діючого законодавства, шляхом внесення змін до п. 8 змінивши строк його дії; збільшити розмір орендної плати з 3% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що надав проект додаткової угоди. У відповіді від 30.09.2015 р. за № 32-8-0.4-417/25-15 відповідач зазначив про втрату позивачем переважного права на поновлення (продовження) договору та необхідністю повернення земельної ділянки орендодавцю після закінчення строку дії договору. На теперішній час позивач продовжує користування земельною ділянкою та сплачує за неї орендні платежі у встановленому законом порядку. З огляну на викладене, просив позов задовольнити.
Представник відповідача підтримав заперечення, що надані суду 09.12.2015 р. Зауважив, що положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі» закріплено право орендаря, який належним чином виконував зобов'язання за договором оренди, на переважене право перед іншими особами на укладання договору на новий строк. На думку відповідача у разі задоволення позовних вимог в частині визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, суд візьме на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень та порушить норми матеріального права, а саме ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України. Звертав увагу суду, що положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору. Вказував, що станом на момент направлення листа-повідомлення про прийняте орендодавцем (ОСОБА_1 управлінням) рішення, управління не вбачало підстав для зміни істотних умов договору в частині збільшення його строку, оскільки зміна умов договору в частині збільшення строку оренди землі за умови відсутності вищевказаного проекту не давало б гарантій ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів. На підставі зазначеного та враховуючи той факт, що переважне право орендаря на укладання договору оренди землі на новий строк припинилося, позивачу відмовлено у продовжені строку дії договору оренди землі. Також зазначав, що позивач ані під час звернення до ОСОБА_1 управління, ані під час розгляду справи не довів та не обґрунтував свої позовні вимоги в частині наявності в нього переважного права на поновлення договору оренди у зв'язку з належним виконанням ним своїх обов'язків за умовами договору. З урахуванням зазначеного просив в позові відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,
Гуляйпільська районна державна адміністрація Запорізької області (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (орендар, позивач у справі) 08.02.2010 р. уклали договір оренди землі (надалі договір).
Пунктами 1, 2 договору встановлено, що орендодавець, згідно розпорядження голови Гуляйпільської районної державної адміністрації від 19.01.2010 р. № 9 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Успенівської сільської ради за межами населених пунктів Гуляйпільського району Запорізької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,5000 га, у тому числі сіножатей - 6,5000 га.
Відповідно до п. 8 договору договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір зареєстровано у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 серпня 2010 року за № 041026900052.
Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки (кадастровий номер 2321887500:18:002:0017) свідчить підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі об'єкта оренди (арк.с. 19).
З 01.01.2013 р. набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано ОСОБА_1 управлінню Держземагенства у Запорізькій області.
Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Постановою Кабінет Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру
Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 08.02.2010 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач у справі).
Враховуючи положення договору оренди землі від 08.02.2010 р. та норми чинного законодавства, позивач спрямував на адресу відповідача лист-повідомлення № 346 про поновлення договору оренди землі, який отримано відповідачем 26.06.2015 р., про що свідчить вхідний штамп підприємства (арк.с. 21). В листі позивач, з посиланням на статтю 33 Закону України «Про оренду землі», повідомив про існування наміру поновити договір оренди на чотирнадцять років. До листа-повідомлення доданий проект додаткової угоди у трьох екземплярах.
У відповіді відповідач (лист № 8-0.4-802/25-15 від 17.07.2015 р.) повідомив позивача про втрату ТОВ «Україна» переважного права на поновлення договору у зв'язку з відсутністю «обґрунтування» збільшення строку дії договору оренди землі.
Позивач, прагнучи досягти домовленості між сторонами, повторно 05.08.2015р. спрямував на адресу відповідача два листи-повідомлення (арк.с. 27-30) про поновлення договору оренди. Один із проектів передбачав поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, а інший, враховуючи зміни, внесені до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», збільшення строку оренди до 7 років та збільшення орендної плати з 3% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зазначені листи-повідомлення отриманні представником відповідача 06.08.2015 р., про що свідчить відмітка на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (арк.с. 31)
Відповідач у відповіді № 27-8-0.4-2234/25-15 від 18.08.2015 р. відповідачу нагадав про втрату ТОВ «Україна» переважного права на поновлення договору оренди та необхідність повернення земельної ділянки орендодавцю. Зауважив, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
У зв'язку з тим, що позивач є добросовісним орендарем, який покращує родючі властивості ґрунту та здійснює необхідні прийоми догляду, вносить високоякісні добрива та вчасно сплачує оренду плату, 12.09.2015 р. втретє звернувся до відповідача з повідомленням від 11.09.2015 р. про намір у подальшому орендувати земельну ділянку, про що додано проект додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі (арк.с. 32-34). Повідомлення отриманне представником відповідача 15.09.2015 р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.с. 35).
За наслідками розгляду повідомлення від 11.09.2015 р. відповідач листом № 32-8-0.4-4071/25-15 від 30.09.2015 р. зауважив, що правовідносини сторін за договором оренди землі від 08.02.2010 р. припинені. Додатково роз'яснено, що порядок отримання земельних ділянок в користування врегульовані ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України.
Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про поновлення строку дії договору оренди землі на тих самих умовах, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.02.2010 р. підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Об'єктом оренди є земельна ділянка.
За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з нормою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.
Разом із тим положення статті 79-1 ЗК України, статті 3 Закону України «Про оренду землі», що визначення об'єкта оренди не поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю).
За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у постанові від 19.02.2014 року у справі № 6-162цс13.
Як вбачається з матеріалів справи позивач та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 08.02.2010 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.
З урахуванням п. 8 договору, норм Закону України «Про оренду землі» та ЦК України, дати державної реєстрації у Гуляйпільському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК (09.08.2010 р.) слід вважати, що договір діяв з 09.08.2010 р. по 09 серпня 2015 р.
Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011).
У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.
Матеріали справи містять довідку Гуляйпільського відділення Пологівської об'єднаної податкової інспекції ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 12.01.2016 р. № 14/08/07-153, якою підтверджено належне та своєчасне виконання позивачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за землю; платіжні доручення про сплату орендних платежів за період з лютого 2015 р. по січень 2016 р. (включно).
Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 08.02.2010 р. суду не надав; позицію позивача щодо належного виконання зобов'язань за договором не спростував.
З огляду на викладе слідує, що позивач належним чином, як то вимагає Закон та умови договору, виконував свої зобов'язання за договором оренди від 08.02.2010 р. та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.
Також позивачем доведений факт своєчасного повідомлення/звернення до відповідача з листом-повідомленням по намір скористатися переважним правом укладання договору із наданням проекту додаткової угоди.
Із аналізу відповідей (від 17.07.2015 р., від 18.08.2015 р., від 30.09.2015 р.), наданих ОСОБА_1 управлінням Держземагенства у Запорізькій області, слідує, що відмови у пролонгації договору оренди землі позивач не отримав; натомість відповідач посилався на втрату переважного права позивачем на продовження договору, оскільки не досягнуто домовленості щодо збільшення строку дії договору до 14 років без обґрунтування такого збільшення.
Отже, позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України «Про оренду землі» для поновлення договору оренди, а відповідачем, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не підписано.
Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Таким чином, законодавством України, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди.
Враховуючи той факт, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати та той факт, що орендодавець протягом встановленого чинним законодавством місячного строку, не скористався наданим йому правом на звернення до позивача з запереченням у поновленні договору оренди землі та звільнення земельної ділянки, проте продовжував отримувати орендну плату у відповідності до умов договору оренди землі, суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 08.02.2010 р. є поновленим.
Відповідно до ст. 84 ПІК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Зазначена правова позиція викладена у п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення».
В матеріалах справи містяться проекти Додаткової угоди (арк.с 22, 28, 30, 34), які позивач, з урахуванням внесених змін до чинного законодавства, направляв відповідачу для підписання.
Первісно направленою Додатковою угодою (арк.с 22) позивач запропонував викласти преамбулу в іншій редакції змінивши орендодавця на відповідача; поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010 р. на чотирнадцять років; внести зміни до п. 9 договору, виклавши п. 9 розділу «Орендна плата» в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.
Додатковими угодами, направленими відповідачу 04.08.2015 р., позивач запропонував в першій редакції поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010 р. на сім років; внести зміни до п. 8 та п. 9 договору, виклавши п. 8 розділу «Строк дії договору» в наступній редакції: « 8. Договір укладено на 7 (сім) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.». Пункт 9 розділу «Орендна плата» викласти в наступній редакції: « 9. Річна орендна плата становить 4% (чотири відсотка) від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем у грошовій формі». Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними. В другій редакції, пропонував поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010 р. на десять років, про що внести зміни до п. 8 розділу «Строк дії договору». Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.
В проекті додаткової угоди, яка направлялась позивачем 12.09.2015 р., пропонувалось внести зміни до пункту 8, виклавши п. 8 розділу «Строк дії договору» в наступній редакції: « 8. Договір укладено на 5 (п'ять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.». Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.
Враховуючи, що ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена пряма вказівка на укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення на тих же умовах і на той самий строк, у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, що і мало місце у правовідносинах сторін, суд дійшов висновку, що дії позивача відповідають вимогам ч. 6 ст. 33 Закону, а відтак договір оренди земельної ділянки від 08.02.2010 р. є поновленим на тих самих умовах, викладених у договорі, на наступні п'ять років.
Частинами 1 і 2 статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
При розгляді справи судом з'ясовано, що здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, до завдань якого віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області. Державна служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно наказу № 135 від 18.06.2015 р., погодилася із пропозицією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області функцій і повноважень ГУ Держземагенства у Запорізькій області, що припиняється.
Таким чином, на час вирішення спору відповідач є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, та, в розумінні ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», саме з уповноваженим керівником ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) має укладатися додаткова угода про поновлення договору оренди землі.
Виходячи зі змісту позовних вимог та поданої заяви про застосування пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи до уваги положення ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» суд, з метою захисту прав і законних інтересів позивача, вважає можливим вийти за межі поставлених позовних вимог та захистити право позивача шляхом поновлення договору на тих самих умовах на строк п'ять років із наведенням редакції додаткової угоди, яка відповідає предмету та підставам заявленого позову.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Поновити договір оренди землі, укладений 08 лютого 2010 р. Гуляйпільською районної державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Україна», зареєстрований у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 09.08.2010 р. за № 041026900052, на тих самих умовах на строк п'ять років шляхом укладення додаткової угоди в наступній редакції:
«ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення договору оренди землі від 08.02.2010 року
(зареєстрований 09.08.2012 року за № 041026900052)
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) в особі уповноваженого керівника _____________________________________________________________________, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькі області, іменований у подальшому «Орендодавець», з однієї сторони, та
Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (70212, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15, ідентифікаційний код 30733111) в особі директор ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому «Орендар», з іншої сторони, а разом сторони, уклали додаткову угоду про наступне:
1. Поновити строк дії договору оренди землі від 08.02.2010 р. (зареєстрований 09.08.2010 р. за № 041026900052) на п'ять років.
2. Інші умови договору оренди землі від 08.02.2010 р. (зареєстрований 09.08.2010 р. за № 041026900052) є незмінними.
3. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 08.02.2010 р. (зареєстрований 09.08.2010 р. за № 041026900052).»
3. Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (70212, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15, ідентифікаційний код 30733111) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 20 січня 2016 р.
Суддя В.В. Носівець