номер провадження справи 7/146/15
13.01.2016 Справа № 908/5943/15
За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”, м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-АСФАЛЬТБУД”, м.Запоріжжя.
Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився.
Господарським судом Запорізької області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія “Арсенал Страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-АСФАЛЬТБУД" про відшкодування збитків в порядку регресу у сумі 31419грн. 04коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2015р., справу №908/5943/15 призначено до розгляду на 13.01.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Ухвали суду були направлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.
Ухвала суду від 04.12.2015р., яка була направлена на адресу відповідача була повернута поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, товариство відповідача зареєстровано за тою ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином були сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про поважність причин неявки представників сторони суд не повідомили належним чином не виконали вимоги суду, викладені в ухвалі від 04.12.2015р.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Судовий процес завершено 13.01.2016р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд
19.03.2014р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування», (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземною транспорту № 266\14-ТК03 (далі - договір).
У відповідності до умов договору страхування, позивач взяв на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, сплатити на користь страхувальнику страхове відшкодування.
16.04.2014 року, у м. Києві, на вул. Регенераторній, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, трактора «JCB», державний номерний знак « 59159 АА», під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу, автомобіля марки «Suzuki», державний номерний знак «АІ 1342 ВР», що належить страхувальнику.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу «Suzuki», державний номерний знак «АІ 1342 ВР», було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу, відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.
Згідно до рахунку фактури № 596370_РФ_00278064 від 23.04.2014 року, матеріальні збитки спричинені страхувальнику транспортного засобу «Suzuki», державний номерний знак «АІ 1342 ВР», склали 32 441 (тридцять дві тисячі чотириста сорок одна) грн. 54 коп.
На виконання своїх зобов'язань по договору страхування, на підставі страхового акту, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 31 419 (тридцять одна тисяча чотириста дев'ятнадцять) грн. 04 коп., що підтверджуються платіжним дорученням № 8829 від 07.05.2014 року.
Відповідно до відомості про ДТП, та постанови суду № 755/10417/14-п від 13.05.2014 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія трактора «JCB», державний номерний знак « 59159 АА», який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР-АСФАЛЬТБУД» (відповідач).
03.03.2015 року, позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу сума якої становила 31 419 (тридцять одна тисяча чотириста дев'ятнадцять) грн. 04 коп.
07.03.2015 року, згідно до вручення поштового відправлення, відповідач отримав претензію про відшкодування збитків в порядку регресу та додані до неї документи, однак ніяких дій зі сторони відповідача проведено не було, щодо погашення заборгованості в добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків відшкодовує юридична особа.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування ", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 9 п. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах ліміту відповідальності страховика.
За ст. 22 п. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'', при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За ст. 36 п. 4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 31419 грн. 04 коп., обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного позов слід задовольнити.
Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.
Керуючись ст. ст. 993, 1172, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-АСФАЛЬТБУД”, м.Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-АСФАЛЬТБУД”, 69106, м.Запоріжжя, вул. Глазунова, буд. 11 (ЄДРПОУ 37331642) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”, 03056, м.Київ, вул.Борщагівська, буд. 154 (ЄДРПОУ 33908322) 31 419 (тридцять одна тисяча чотириста дев'ятнадцять) грн. 04коп. збитків, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет