номер провадження справи 7/131/15
11.01.2016 Справа № 908/5292/15
за первісним позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, м. Кіровоград
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м. Запоріжжя
про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) та утримання безпідставного набутого майна
За зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м.Запоріжжя
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, м. Кіровоград
про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) - стягнення 277 993 грн. 00 коп.
Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.
Представники:
від позивача (відповідач по зустрічному позову): ОСОБА_2, дов. №3 від28.09.2015р.
від відповідача (позивач по зустрічному позову): ОСОБА_3, дов. б/н від 06.11.2015р.
До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) та повернення майна отриманого за договором купівлі-продажу № НУ-36 від 12.03.2012 р., а саме, сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті у місце її отримання на склад позивача за адресою: Кіровоградська область, с. Веселівка, вул.Гречана,3.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2013 року у справі № 908/1637/13 було встановлено, що позивач передав відповідачу сільськогосподарську техніку: сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L № 684А в комплекті, в належному технічному стані, загальною вартістю 760 950,00грн., про що зазначив і відповідач в позовних вимогах у справі № 908/1637/13. Поскільки судом по справі № 908/1637/13 від 19.07.2013 року, при розгляді справи по суті та прийнятті рішення про визнання договору недійсним не вирішувалось питання про застосування наслідків визнання недійсним договору, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, заявник або інша заінтересована особа не позбавлені права звернутися до суду з самостійною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину шляхом подання відповідного позову. Враховуючи викладене, позивач просить суд застосувати наслідки недійсності та зобов'язати відповідача повернути безпідставно набуте майно, отримане за договором купівлі-продажу № НУ-36 від 12.03.2012 р., а саме, сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті у місце її отримання на склад позивача за адресою: Кіровоградська область, с. Веселівка, вул. Гречана, 3.
Ухвалою суду від 07.10.2015р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 18.11.2015р.
Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що, поскільки акт приймання - передачі від 10.04.2012р. є неналежним доказом по справі, а також єдиною підставою зазначеною позивачем у позовній заяві у якості підтвердження своїх позовних вимог, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
30.11.2015р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті предмету спору з урахування відзиву відповідача.
13 листопада 2015р. подана зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні” про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) - стягнення 277 993 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, позивач вказує на те, що ТОВ “Авангард-Агро” за договором купівлі-продажу № НУ-36 від 12.03.2012р. були сплачені 277 993,00 грн., а саме: 10.04.2012р. передплата у розмірі 250 000 грн. та 11.06.2012р. сплачено 12 993,00 грн., 04.07.2012р. сплачено 10 000,00 грн., 20.08.2012р. сплачено 5 000 грн. Поскільки, судом по справі № 908/1637/13 від 19.07.2013р. при її розгляді по суті та прийнятті рішення про визнання договору № НУ-36 від 12.03.2012р недійсним не вирішувалось питання про застосування наслідків визнання недійсним, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, заявник або інша особа не позбавлені права звернутися до суду з самостійною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину шляхом подання відповідного позову. На підставі викладеного, позивач за зустрічною позовною заявою просить суд застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 277 993,00 грн., здійсненої ним предоплати.
Ухвалою суду від 16.11.2015р. зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду з позовною заявою по справі № 908/5292/15, судове засідання призначено на 18.11.2015р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.12.2015р. з метою надання сторонам додаткового часу для надання всіх необхідних документальних доказів по суті заявлених предметів спору..
До канцелярії господарського суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли клопотання про продовження терміну розгляду справи, в порядку ст.69 ГПК України, та відкладення судового засідання в зв'язку з тим, що між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору.
Клопотання подано згідно зі ст. 22, 69 ГПК України, судом прийняті до розгляду та задоволено.
Ухвалою суду від 02.12.2015р. судове засідання відкладалось до 16.12.2015р., продовжувався строк розгляду спору на 15 днів.
Розпорядженням від 07.12.2015р. № 01-04/505/15 справу було передано на колегіальний розгляду у складі: головуючий суддя Кутіщева-Арнет Н.С., судді Алейнікова Т.Г., КагітінаЛ.П.
Ухвалою суду від 07.12.2015р. справа прийнята до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 11.01.2016р.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлено суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання, були сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 1.8 Постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 цієї постанови. (Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом, згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013).
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про поважність причин неявки представника відповідач суд не повідомив належним чином, не надав суду витребувані матеріали до справи.
Судове засідання, продовжене 11.01.2016р., проводилось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 11.01.2016р. оголошенням рішенням вступної та резорлютивної частини рішення, в присутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
19.07.2013 р. господарським судом Запорізької області (суддя Дроздовою С.С) винесено рішення у справі (повний текст рішення оформлено та підписано 24.07.2013р. за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро" (надалі по тексту - відповідач та покупець) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні" (надалі по тексту - позивач та продавець) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № НУ - 36 від 12.03.2012 р. (надалі по тексту - договір), позовні вимоги задоволено.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2013р. у справі №908/1637/13 було встановлено, що позивач передав відповідачу сільськогосподарську техніку: сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті, в належному технічному стані, загальною вартістю 760 950,00грн., про що зазначив і відповідач в позовних вимогах .
При розгляді справи по суті та прийнятті рішення 19.07.2013 року за № 908/1637/13 про визнання договору недійсним не вирішувалось питання про застосування наслідків визнання недійсним договору, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, заявник або інша заінтересована особа не позбавлені права звернутися до суду з самостійною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину шляхом подання відповідного позову.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім
встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все. що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.
Реституція, як спосіб захисту цивільного права, застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи визнано недійсним, у зв'язку з чим, вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину за правилами реституції, може бути пред'явлено лише стороні недійсного правочину.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Відповідно до п. 26 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні” (позивач за первісним позовом) на виконання умов договору, згідно акту приймання-передачі від 10.04.2012р., передав, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро" (відповідач за первісним позовом) отримав сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті, а після того, як договір купівлі-продажу № НУ-36 від 12.03.2012 року визнано судом недійсним у відповідача, в розумінні ст.ст. 216 та 1212 ЦК України, відсутня правова підстава володіння майном позивача, яка отримана від позивача на виконання умов договору.
Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо повернення позивачу отриманого майна: сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті у місце її отримання у 2012 році, а саме на склад позивача за адресою: Кіровоградська область, с. Веселівка, вул. Гречана, 3, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розглянувши зустрічну позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що зустрічна позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав:
12 березня 2012р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні” (відповідач за зустрічним позовом) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро” (позивач за зустрічним позовом) було укладено договір купівлі-продажу № НУ-36, відповідно до якого ТОВ “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні” зобов'язується передати, а ТОВ “Авангард-Агро” прийняти та оплатити с/г техніку, а саме сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті.
На виконання умов договору, позивачем (за зустрічним позовом) була здійснена 10.04.2012р. передплата у розмірі 250 000 грн. та 11.06.2012р. сплачено 12 993,00 грн., 04.07.2012р. сплачено 10 000,00 грн., 20.08.2012р. сплачено 5 000 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2013р. у справі №908/1637/13 було встановлено, що на виконання умов договору № НУ-36 від 12.03.2012р., відповідачем по справі № 908/1637/13 були сплачені грошові кошти за сівалку зернову на загальну суму 277 993,00 грн.
Враховуючи те, що судом при прийнятті рішення по справі № 908/1637/13 про визнання договору № НУ-36 від 12.03.2012р недійсним не вирішувалось питання про застосування наслідків визнання недійсним, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, заявник або інша особа не позбавлені права звернутися до суду з самостійною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину шляхом подання відповідного позову.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний право чин створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існую на момент відшкодування.
Згідно з ч. 5 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. №9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до п. 2.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», право чини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні того правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан «реституції» або в інших.
Згідно п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК України бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).
В разі вимоги про повернення одержаного за правочином, відповідач має право подачі зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача.
Враховуючи викладене, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні” про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) - стягнення 277 993 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати слід покласти на відповідачів в кожному з заявлених предметів спору, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 35, 43, 49, 60, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, м. Кіровоград до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м. Запоріжжя про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) та повернення безпідставно набутого майна задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м.Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, оф. 213 (ЄДРПОУ 36836110) повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, м.Кіровоград, вул. 50 років жовтня, буд. 17 ( ЄДРПОУ 36904755) повернути майно отримане за договором купівлі-продажу № НУ-36 від 12.03.2012 р., а саме, сівалку зернову марки SЕМЕАТО, 88М27R2706-LA в кількості 1шт., серія 1011L №684А в комплекті у місце її отримання на склад позивача за адресою: Кіровоградська область, с. Веселівка, вул.Гречана,3.
Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 46, оф. 213 (ЄДРПОУ 36836110) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, 25009, м.Кіровоград, вул. 50 років жовтня, буд. 17 ( ЄДРПОУ 36904755) 11 414 (одинадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 25 коп. судового збору.
Видати наказ.
Зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м.Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, м. Кіровоград про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) - стягнення 277 993 грн. 00 коп. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Клуб розвитку та впровадження Ноутілл технології в Україні”, 25009, м.Кіровоград, вул. 50 років жовтня, буд. 17 ( ЄДРПОУ 36904755) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Авангард-Агро”, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 46, оф. 213 (ЄДРПОУ 36836110) 277 993 (двісті сімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. грошових коштів, 4169 (чотири тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 89 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення « 18» січня 2016р.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет