ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
21.01.2016
Справа № 910/736/16
Суддя Пригунова А.Б., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.М.Мегрі"
про стягнення 38 139, 27 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Тобто, чинне господарське процесуальне законодавство України саме на позивача покладає обов'язок направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
В той же час, як вбачається з опису вкладення в цінний лист від 21.12.2015 р. на адресу відповідача направлено лише позовну заяву та додаток № 9, в той час як позовна заява, яка надійшла до Господарського суду міста Києва містить більшу кількість додатків.
Тож, з наведеного вбачається, що відповідачу в порушення вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України направлено не всі документи, додані до позовної заяви.
Крім того, заявником надано копії фіскального чеку від 21.12.2015 р. та опису вкладення в цінний лист від 21.12.2015 р., в той час як за загальним правилом Господарського процесуального кодексу України вказані документи подаються до суду в оригіналі.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, про що вказується у п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Тож з наведеного вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Водночас, заявляючи вимоги про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, заявником у тексті позову не визначено період їх нарахування, не зазначено дату виникнення заборгованості за кожним платежем та у позовній заяві не наведено обгрунтованого розрахунок сум, що стягуються всупереч приписам ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні матеріали повернути заявнику без розгляду.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.