ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2016Справа №910/29404/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській О.С.
розглянувши справу № 910/29404/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріметалс Текнолоджіз Україна»;
про стягнення 1 823 485,83 грн.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріметалс
Текнолоджіз Україна
до товариство з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг»
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Каракулов М.В., довіреність б/н від 09.11.2015р.;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Антонів Р.М., довіреність б/н від 07.12.2015р.; П'ятченко О.Г., наказ № 76-к ід 21.05.2015р.; Нерідько І.В., довіреність б/н від 01.01.2015р.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріметалс Текнолоджіз Україна» (надалі - відповідач) про стягнення 1 823 485,83 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № МТ15117 від 08.07.2015р. у визначений строк не розрахувався за одержане обладнання, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 823 485,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.12.2015 р.
В судовому засіданні 15.12.2015р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 924 951,10 грн. заборгованості.
Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову - 924 951,10 грн., визначеної позивачем.
Представник відповідача повідомив про те, що подав через канцелярію суду 15.12.2015р. відзив на позов та зустрічну позовну заяву.
В засіданні суду 15.12.2015р. було оголошено перерву до 29.12.2015р.
15.12.2015р. зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Пріметалc Текнолоджіз Україна» було повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
28.12.2015р. відповідач повторно подав через канцелярію суду зустрічну позовну заяву про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг» усунути недоліки (дефекти) поставки за Договором № МТ15117 від 08.07.2015р., укладеного між ТОВ «Процесс-Інжиніринг» та ТОВ «Пріметалc Текнолоджіз Україна», у відповідності до дефектного акту від 23.10.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2015р. прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Пріметалc Текнолоджіз Україна» для спільного розгляду з первісною позовною заявою та відкладено розгляд справи на 14.01.2016р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.
30.12.2015р. через відділ діловодства суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зміну предмета зустрічного позову, в якій позивач наводить перелік документів, надання яких відповідачем за зустрічним позовом усуне недоліки поставки за спірним договором.
Присутнім у судовому засіданні 14.01.2015р. представником позивача за первісним позовом підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
У судовому засіданні судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмета зустрічного позову, подану до початку розгляду справи по суті.
Представники позивача за зустрічним позовом підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Також, представники відповідача за первісним позовом подали суду клопотання про витребування доказів та письмові пояснення.
Клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів судом відхилено, в зв'язку з необґрунтованістю, оскільки витребуваний перелік документів є предметом розгляду зустрічної позовної заяви.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.07.2015р. між позивачем (за договором - підрядник) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено Договір № МТ15117, у відповідності з п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та коштами на умовах даного договору здійснити:
- поставку ТМЦ (далі - обладнання) згідно проекту на автоматизовану систему управління технологічними процесами загрузки, шихтоподачі та вагодозування ДП №4 ПАО «ММК ім. Ілліча»;
- виконати демонтажні, монтажні роботи та надати послуги по шефмонтажу та роботи по пуско-налагодженню, роботи з інтеграції ваговимірювальної системи в існуючу систему WinCC, а також у систему автоматичного керування вагодозуванням коксу, агломерату та домішок ДП №4 (далі - роботи) для об'єму поставленого по даному договору обладнання у відповідності з проектною та експлуатаційною документацією після виконання робіт з проектування, згідно специфікації № 1 (додаток № 3 до договору).
Замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт, а саме систему загрузки, шихтоподачі та вагодозування ДП №4 ПАО «ММК ім.. Ілліча» для виконання робіт, прийняти та оплатити поставлене обладнання, виконані роботи та їх результат, та надані послуги в порядку та строки, передбачені цим договором (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору, кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною частиною (далі - Специфікація).
Так, 08.07.2015р. сторонами було підписано Специфікацію № 1 до договору, за якою вартість обладнання склала 2 995 115,76 грн.
За умовами п.4.3.2 договору, замовник зобов'язаний оплатити підряднику 100% вартості поставленого обладнання в наступному порядку на підставі рахунку підрядника:
4.3.2.1. 1-й платіж: аванс 40% від вартості обладнання протягом 10 робочих днів з моменту укладення договору;
4.3.2.2. 2-й платіж: 30% від вартості обладнання протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження на складі постачальника;
4.3.2.3. 3-й платіж: 30% від вартості обладнання протягом 10 робочих днів з дати поставки обладнання на склад замовника, що підтверджується підписаною видатковою накладною.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем за видатковою накладною № 34 від 21.10.2015р. на суму 2 995 115,76 грн., копія якої залучена до матеріалів справи, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні, поставлено відповідачу обладнання загалом на суму 2 995 115,76 грн.
Також, факт поставки обладнання підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною № 21/10/15ААК від 21.10.2015р.
Відтак, згідно з п.4.3.2.3. договору, кінцевий строк оплати відповідачем за поставлене обладнання у сумі 924 951,10 грн. настав 04.11.2015р., а строк направлення дефектного акту - 26.10.2015р.
Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, останній здійснив 1-й та 2-й платежі, на виконання умов п.п.4.3.2.1, 4.3.2.2 договору, при цьому другий платіж у сумі 898 534,73 грн. здійснено відповідачем після поставки обладнання - 27.11.2015р.
Однак в порушення умов, взятих на себе зобов'язань за спірним договором, відповідач вартість отриманого обладнання в сумі 924 951,10 грн. не оплатив.
У зв'язку з тим, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 924 951,10 грн., останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 924 951,10 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Проаналізувавши умови договору № 15117 від 08.07.2015р., судом встановлено, що він має змішану цивільно-правову природу договору поставки та договору підряду.
У даній справі розглядається спір в частині невиконання зобов'язань щодо оплати поставленого обладнання.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти заявлених вимог, обґрунтовуючи, що поставка обладнання відбулась не повністю, у зв'язку з чим відповідач скеровував позивачу дефектний акт з вимогою доукомплектувати поставлене обладнання необхідними документами, без яких експлуатація його є неможливою. Однак, позивачем не виконано доукомплектацію обладнання.
Також, відповідач вказує на невиконання позивачем вимог п.3.10 договору щодо підписання акту прийому-передачі товару із зазначенням фактичної кількості поставленого товару, згідно якого зобов'язання позивача вважаються виконаними належним чином, та сторони погоджують відсутність претензій відповідача відносно кількості поставленого товару. Однак такий акт позивач не надсилав для підписання відповідачу, що, на думку останнього, свідчить про небажання позивача доукомплектувати товар та виконати свій обов'язок з поставки належним чином.
У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що викладені вище обставини, є підставою не сплачувати третій платіж за поставлене обладнання до моменту усунення позивачем недоліків поставки у відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України.
Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно з п.4.3.2.3. договору, 3-й платіж у 30% від вартості обладнання здійснюється відповідачем протягом 10 робочих днів з дати поставки обладнання на склад замовника, що підтверджується підписаною видатковою накладною.
Відповідно до п.3.8 договору, у разі поставки обладнання, яке не відповідає умовам договору (за якістю, комплектністю, номенклатурі, упаковці) або супровідним документам, а також обладнання, пошкодженого внаслідок невідповідної упаковки та/або маркування, порушення правил транспортування (при доставці транспортними засобами підрядника або перевізника за договором з підрядником), замовник, протягом трьох днів з моменту отримання обладнання на склад, має направити підряднику дефектний акт, а обладнання приймається замовником на зберігання.
Дослідивши умови спірного договору, судом встановлено, що його умовами, зокрема п.4.3.3.3., строк оплати обладнання не ставиться в залежність від виявлення недоліків поставленого обладнання, та до моменту усунення виявлених недоліків.
Строк оплати товару відраховується з дати поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 21.10.2015р., та настав 04.11.2015р.
Тобто, виявлення недоліків згідно з умовами спірного договору не має наслідком звільнення відповідача від оплати поставленого товару (зупинення обов'язку з оплати) до моменту усунення таких недоліків.
Крім того, відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі товару не спростовує факту поставки товару, який підтверджується видатковою накладною № 34 від 21.10.2015р., підписаною уповноваженими представниками сторін.
Враховуючи вищевикладене, на час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання обладнання за представленою видатковою накладною та не надано доказів оплати переданого обладнання в повному обсязі, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 924 951,10 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, відтак підлягають задоволенню повністю.
Водночас, суд вважає заявлені позовні вимоги за зустрічною позовною заявою такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вимоги, викладені в зустрічному позові полягають у зобов'язанні відповідача за зустрічним позовом вчинити дії по усуненню недоліків (дефектів) поставки за договором у відповідності до дефектного акту від 23.10.2015р., а саме надати позивачу за зустрічним позовом наступні документи:
- Сертифікат якості до кабелю тензометричного;
- Паспорт або сертифікат якості до коробки клемної VVK;
- Сертифікат якості до датчика тензометричного RTN;
- Сертифікат якості до шафи управління ваговимірювальної системи (ШУ) згідно креслень № РЕ 15.027.51.01.0;
- Інструкція оператора поставленої системи;
- Інструкція з експлуатації поставленої системи;
- Додаткова угода до договору № МТ15117 від 08.07.2015р. щодо зміни специфікації поставки, оформлені зі сторони постачальника належним чином;
- Акт приймання-передачі до договору № МТ15117 від 08.07.2015р., оформлений зі сторони постачальника належним чином.
Як зазначає позивач у зустрічному позові, при огляді поставленого обладнання було виявлено недоліки поставки, а саме некомплектність товару, що виражається у відсутності сертифікатів та паспортів якості, також відсутність акту приймання-передачі обладнання, технічної та експлуатаційної документації на весь перелік обладнання, що є порушенням умов п.п. 1.1, 2.2, 2.3, 3.5, 3.6 договору.
Статтею 627 Цивільного кодекс України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змістом вказаних норм вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, а його умови є обов'язковими до виконання.
За умовами п. 2.2 договору, якість, комплектація, упаковка та маркування обладнання повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені домовленостями сторін, відображеними в специфікаціях.
Відповідно до п. 2.3 договору, гарантія відповідності обладнання вимогам п.2.2 підтверджується сертифікатом відповідності або паспортом на обладнання підрядника або виробника, які направляються замовнику при кожній поставці обладнання.
Умовами п. 3.5 договору передбачено, що приймання обладнання по кількості та якості здійснюється у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. № П-6.
Згідно з п.3.6 договору, підрядник зобов'язаний надати замовнику до початку приймання обладнання наступні документи:
- Рахунок на оплату обладнання (оригінал);
- Транспортні та супровідні документи ( в т.ч. товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлене обладнання - при поставці автомобільним транспортом);
- Сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника; акт приймання-передачі обладнання, оформлений зі сторони підрядника (оригінал).
Відповідно до п.3.8 договору, у разі поставки обладнання, яке не відповідає умовам договору (за якістю, комплектністю, номенклатурі, упаковці) або супровідним документам, а також обладнання, пошкодженого внаслідок невідповідної упаковки та/або маркування, порушення правил транспортування (при доставці транспортними засобами підрядника або перевізника за договором з підрядником), замовник, протягом трьох днів з моменту отримання обладнання на склад, має направити підряднику дефектний акт, а обладнання приймається замовником на зберігання.
За твердженнями позивача за зустрічним позовом, у відповідності до п. 3.8 договору 23.10.2015р. ним було складено дефектний акт від 23.10.2015р. з вимогою вих. № исх-241-мт від 23.10.2015р. про доукомплектування поставленого обладнання документами, які надіслано позивачу, на підтвердження чого суду надано опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд критично ставиться до поданих суду опису вкладення у цінний лист від 23.10.2015р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в якості доказів надсилання дефектного акту від 23.10.2015р. та вимоги № исх-241-мт від 23.10.2015р., з огляду на нижченаведене.
Відповідно до п. 3.1.2.1 Наказу УДППЗ «УКРПОШТА» від 12.05.2006р. № 211 «Про затвердження та введення в дію порядку пересилання поштових відправлень» (далі - Наказ) при прийманні рекомендованого поштового відправлення працівник зв'язку наклеює ШКІ відповідного зразка вгорі ліворуч адресного боку відправлення.
Надане суду позивачем за зустрічним позовом повідомлення про вручення поштового відправлення містить 2 штрихових кодових ідентифікатора: 0102916138846 та 4900017282609.
Здійснивши запит на сайті УДППЗ «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором: 0102916138846 (який наклеєно вгорі ліворуч адресного боку відправлення), відповідачем за зустрічним позовом отримано інформацію та яку перевірено судом, що відправлення за номером 0102916138846 здійснено 12.11.2015р. в м. Київ, та вручене за довіреністю 28.11.2015р. об'єктом поштового зв'язку ДНІПРОПЕТРОВСЬК 0 з індексом 49000.
При цьому, на повідомленні про вручення зазначено, що місце відправлення «Дніпропетровськ», у той час, як повинно зазначатися номер поштового відділення, в якому здійснюється поштове відправлення, а не назва міста. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження відповідача за зустрічним позовом є місто Києв, а не Дніпропетровськ.
Щодо штрихкодового ідентифікатора 4900017282609 дані про відправлення за номером 4900017282609 станом на день прийняття рішення у справі у системі УДППЗ «УКРПОШТА» відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Також, на штрихкодовому ідентифікаторі 0102916138846 вбачається виправлення з букви Р (рекомендоване відправлення) на букву Ц (цінний лист), що ставить під сумнів і поданий позивачем за зустрічним позовом опис вкладення у цінний лист від 23.10.2015р., на якому, серед іншого, міститься відбиток календарного штемпеля, який призначений для міжнародних відправлень, про що свідчить напис латинськими літерами.
Крім того, відповідачем за зустрічним позовом додано до матеріалів справи лист Київської міської дирекції УДППЗ «УКРПОШТА» від 14.01.2016р. за № 38-10-Ю-3309, яким також не підтверджується факт надходження на відділення Київ-40, на якому обслуговується відповідач, листа з оголошеною цінністю за № 4900017282609.
Відтак, твердження позивача за зустрічним позовом про звернення до відповідача за зустрічним позовом з дефектним актом 23.10.2015р. є необґрунтованим та безпідставним, а подання суду в якості доказів надсилання дефектного акту від 23.10.2015р. та вимоги № исх-241-мт від 23.10.2015р. опису вкладення у цінний лист від 23.10.2015р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення розцінюється судом як неналежні докази.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши умови договору, специфікації до договору, судом встановлено, що сторонами письмово не було погоджено обов'язку надання відповідачем за зустрічним позовом при поставці обладнання переліку документів, які є предметом вимоги зустрічної позовної заяви та свідчать про недоліки обладнання.
До того ж, суд зазначає, що акт прийому-передачі товару не відноситься до недоліків (комплектації) товару, а є документом на підтвердження передання обладнання замовнику.
Також, товарно-транспортною накладною «відомості про вантаж» підтверджується, що відповідачем за зустрічним позовом було здійснено поставку обладнання за найменуванням, кількістю та ціною, що відповідає Специфікації № 1 від 08.07.2015р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів надсилання дефектного акту у встановлений п.3.8 договору строк та з дотриманням порядку, в зв'язку з чим обладнання вважається прийнятим без зауважень та претензій, що свідчить про належне виконання відповідачем за зустрічним позовом свого зобов'язання щодо поставки обладнання.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом не відповідають зібраним у справі доказам та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, за первісним позовом покладаються на відповідача, за зустрічним позовом - на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пріметалс Текнолоджіз Україна» (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4-в; код ЄДРПОУ 39402573) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Процесс-Інжиніринг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1; код ЄДРПОУ 35000732) 924 951 грн. 10 коп. - заборгованості та 13 874 грн. 27 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19.01.2016р.
Суддя А.І. Привалов