ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2016Справа №910/30295/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській О.С.
розглянувши справу № 910/30295/15
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»;
до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»;
про стягнення 5628,59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ліповуз Д.І., довіреність № 01/340-49 від 04.01.2016р.;
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (надалі - позивач) до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - відповідач) про стягнення 5628,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору № 06-R/01-067-01031 добровільного страхування наземного транспорту від 04.12.2012р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993, позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу. Відповідач заяву позивача про задоволення регресних вимог не задовольнив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015р. порушено провадження у справі № 910/30295/15 та призначено її розгляд на 14.01.2016р.
Присутній у судовому засіданні 14.01.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому 16.12.2015р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти позовних вимог та просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 15.10.2013р. у справі №755/23382/13-п вбачається, що 07.09.2013р. о 07 год. 30 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, по пр. Гагаріна перехрестя з пр. Миру в м. Києві, не врахував дорожню обстановку та погодні умови, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.
Даною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.
Крім того, з постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 15.10.2013р. у справі №755/23382/13-п вбачається, що 07.09.2013р. о 07 год. 30 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1, по пр. Гагаріна перехрестя з вул. Будівельників в м. Києві, не врахував дорожню обстановку та погодні умови, не вибрав безпечну швидкість для руху при проїзді перехрестя, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Даною постановою суду ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1.
Пошкоджений автомобіль застрахований у товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі Договору № 06-R/01-067-01031 добровільного страхування наземного транспорту від 04.12.2012р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1, та власнику автомобіля завдано шкоду, визначену на підставі Звіту про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 4436 від 14.01.2014р., складеного суб'єктом оціночної діяльності.
Позивачем було складено страховий акт № СТ/13/0467 від 22.01.2014р., згідно якого подію визнано страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 11 257,17 грн.
Кошти в розмірі 11 257,17 грн. були перераховані позивачем згідно платіжного доручення № 294 від 22.01.2014р. на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 11 257,17 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1, застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6588730.
Відповідно до умов договору (полісу) № АІ/6588730, страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2.
Зокрема ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в розмірі 50000,00 грн., розмір франшизи встановлено в сумі 510,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ««ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2499231, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно з частиною першої пункту 36.3 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Так, судом встановлено, що ДТП відбулася внаслідок порушення правил дорожнього руху України водіями ОСОБА_2 (який керував автомобілем марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (який керувала автомобілем марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_1), а тому розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача, необхідно розділити між двома учасниками ДТП.
Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки ««ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.
Отже, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу кошти у сумі 5628,59 грн. (11 257,17 грн. / 2). Оскільки, умовами полісу № АС/2499231 розмір франшизи встановлено, тому страхове відшкодування підлягає зменшено на його суму - 510,00 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти позовних вимог про стягнення 5628,59 грн.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі 5118,59 грн.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д; код ЄДРПОУ 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26; код ЄДРПОУ 32382598) суму боргу в розмірі 5118 грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1107 грн. 64 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано: 19.01.2016р.
Суддя А.І. Привалов