ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.01.2016Справа №910/31518/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТО"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон-Д"
Про визнання договору недійсним
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
від позивача: Соколов О.О. (дов. від 22.04.2015)
Демидас Д.А. (дов. від 22.04.2015)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Франко О.А,
В судовому засіданні 18.01.2016, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
14.12.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТО" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон-Д" (надалі - відповідач) про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги ограновані тим, що на думку позивача, договір купівлі-продажу частки нежитлового приміщення від 16.04.2014 укладено під впливом обману, а отже підляже визнанню недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/31518/15, розгляд справи призначено на 23.12.2015
В судове засідання, призначене на 23.12.2015, представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 23.12.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
В судове засідання, призначене на 23.12.2015, представник третьої особи з'явився та надав пояснення.
23.12.2015ухвалою суду розгляд справи відкладено на 18.01.2016.
В судове засідання, призначене на 18.01.2016, представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 18.01.2016, представник третьої особи з'явився та надав пояснення.
В судове засідання, призначене на 18.01.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
16.04.2014 між Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТО» (продавцем) та Відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон-Д» (покупцем) укладено договір купівлі - продажу частки нежитлового приміщення 83/100, загальною площею 4343.7 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстрований за р.н. 2757, 2758 (надалі за текстом -договір купівлі - продажу або спірний договір).
На думку Позивача мав місце обман зі сторони Відповідача, що виразився в замовчуванні наявності обставин які б перешкодили вчиненню спірного договору.
Пунктом 2.2. Договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення від 16.04.2014 встановлено, що продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 682 030 грн. 00 коп. (що буде конвертовано в ЄВРО еквівалентно на день оплати за курсом НБУ), які покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця на протязі трьох місяців з дня підписання даного договору, але не пізніше шістнадцятого липня дві тисячі чотирнадцятого року. Оплата може здійснюватись повністю та/або частками. Граничний строк оплати за договором був встановлений 16 липня 2014.
До теперішнього часу оплата вартості майна, яке було предметом зазначеного договору купівлі - продажу відповідачем не здійснена.
Господарським судом Сумської області розглядалась справа за № 920/ 1302/ 14 за позовом позивача у даній справі до відповідача у даній справі за участю ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі - продажу купівлі - продажу частки нежитлового приміщення 83/100, з підстав невиконання відповідачем (покупцем) перед позивачем (продавцем) обов'язку по оплаті за продане майно.
19.11.2014 у вказаній справі задоволено позов позивача і договір купівлі - продажу розірвано з підстав невиконання покупцем обов'язку з оплати за придбане майно, а в вимозі про повернення майна від покупця до продавця відмовлено, з тих підстав, що за час розгляду вказаної справи майно вибуло з володіння покупця на користь громадянки ОСОБА_5, що унеможливлює таке повернення.
Отже, в господарській справі № 920/1302/14 судом було встановлено факт нездійснення ТОВ «Торговий дім «Оріон-Д» оплати за договором купівлі-продажу в період, коли виконання зобов'язання було можливо, а саме: з моменту укладення договору до моменту його розірвання за рішенням суду.
Подальший перепродаж був здійснений Відповідачем громадянці ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу частки нежитлового приміщення від 31.07.2014.
Відповідно до умов вказаного договору продаж майна Відповідачем було здійснено за 683 000,00 грн., тобто за суму яка фактично перевищувала розмір зобов'язання, яке існувало у Відповідача за спірним договором. Факт виконання зобов'язання ОСОБА_5 перед Відповідачем підтверджується квитанціями № ПН612 від 02.09.2014, № ПН655 від 03.09.2014 року, № ПН673 від 04.09.2014 року, № ПН841 від 05.09.2014 р. та № ПН1019 від 08.09.2014 року.
Отримавши грошові кошти за перепродаж майна в період з 2 по 8 вересня 2014 року Відповідач мав достатню фінансову можливість виконати свої зобов'язання за спірним договором, але не здійснив цих дій, що ще раз підтверджує його попередній намір не здійснювати оплату-за придбане майно з метою подальшої реалізації обману Позивача.
В подальшому громадянка ОСОБА_5 29.10.2014 подарувала 24/100 частки з вказаного майна своєму рідному сину - громадянину ОСОБА_6, а 26.11.2014 було укладено договір про поділ цього майна між громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договором є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст.215 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Розкриття поняття «обставини, які мають істотне значення» наведено в частині 1 статті 229 ЦК України відповідно до якої істотне значення має помилка щодо природи договору, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пленум Вищого господарського суду України в своїй Постанові № 11 від 29.05.2013 (абзац 2 пункту 3.10) роз'яснив, що під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.
До вказаної обставини відноситься обставина щодо відсутності наміру у Відповідача здійснювати оплату вартості нежитлового приміщення, яке було предметом зазначеного договору купівлі - продажу, що мала істотне значення оскільки стосувалася прав та обов'язків покупця за договором - Відповідача у цій справі.
Таким чином, судом встановлено факт обману та наявність умислу в діях Відповідача, а саме відсутності наміру у Відповідача здійснювати оплату вартості цього нежитлового приміщення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань позову..
Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу 83/100 частини нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Суми, проспект Курський, 147, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТО" (Італія, м. Кремона, вул. Сан Джузеппе, 12, код 01417760194) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон-Д" (01133, м. Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 11, ідентифікаційний номер 38724921), посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського наторіального округу від 16.04.2014 за р.н. 2757, 2758.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон-Д" (01133, м. Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 11, ідентифікаційний номер 38724921) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФІНІТО" (Італія, м. Кремона, вул. Сан Джузеппе, 12, код 01417760194) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено 20.01.2016
Суддя М.О. Лиськов