Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
про повернення позовної заяви
"20" січня 2016 р. Справа № 911/207/16
Суддя Рябцева О.О. розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі-2000», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскент-Нафта», Київська обл., м. Бровари
про визнання недійсними рішень загальних зборів, змін до установчих документів ТОВ «Аскент-Нафта» та визнання права ТОВ «Торгівельні мережі-2000» як учасника ТОВ «Аскент-Нафта»
Встановив:
Позовна заява надійшла до суду 18.01.2016р. після повернення ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2015р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України для усунення недоліків.
Повторно подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, оскільки в поданій позовній заяві не усунуто недоліки, про які зазначено в ухвалі суду від 28.12.2015р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просить суд визнати недійсними 8 рішень загальних зборів ТОВ «Аскент-Нафта», визнати недійсними зміни до установчих документів (статуту) ТОВ «Аскент-Нафта» у кількості 8 штук та визнати права ТОВ «Торгівельні мережі-2000» як учасника ТОВ «Аскент-Нафта», що є вимогами немайнового характеру у кількості 17 штук.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р. судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIІІ розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року складає 1378,00 грн.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви копії квитанції від 22.12.2015р., позивачем сплачено судовий збір у сумі 21924,00 грн., що не відповідає вимогам пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 та абзацу 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», оскільки повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати за кожну вимогу немайнового характеру (1378,00 грн. х 17). Позивачем не доплачено 1502,00 грн. судового збору.
Отже, копія квитанції від 22.12.2015р. не може бути документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
Крім того, до позовної заяви додано копію квитанції від 22.12.2015р.,
Згідно з п. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до пункту 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, копія квитанції від 22.12.2015р. не може бути доказом сплати судового збору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем до позовної заяви, яка підписана 18.01.2016р., як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами додано фіскальний чек № 9788 від 22.12.2015р. та опис вкладення у цінний лист від 22.12.2015р., згідно з якими 22.12.2015р. відповідачу була направлена позовна заява з доданими до неї документами.
Таким чином, фіскальний чек № 9788 від 22.12.2015р. та опис вкладення у цінний лист від 22.12.2015р. не можуть підтверджувати направлення відповідачу копії позовної заяви, яка підписана 18.01.2016р., оскільки датовані раніше ніж підписана позовна заява.
Враховуючи викладене, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява, додані до неї документи - в першу адресу.
Суддя О.О. Рябцева