ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.01.2016Справа №910/30793/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 727,40 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Дмітрієв Р.І. (довіреність № 15/631 від 28.12.2015);
від відповідача - не з'явився;
встановив:
04.12.2015 позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 727,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного комплексного авто страхування: добровільного страхування наземного транспорту, водії і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0667001/1902/13 від 24.12.2013, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатив страхове відшкодування, а тому, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України, отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність водія транспортного засобу, з вини якого трапилось ДТП була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього відшкодування збитків, завданих в результаті ДТП в розмірі 3 727,40 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.12.2015 порушено провадження у справі № 910/30793/15 та вказану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2015.
23.12.2015 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 7/2-28/35793 від 18.12.2015, щодо інформації відповідно до полісу №АС/6876556.
Письмовим відзивом від 23.12.2015 на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вартість відновлювального ремонту розрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі рахунку № С4049485 від 05.08.2014 за вирахуванням пошкоджень, які не були зафіксовані співробітниками ДАІ на місці ДТП і склала - 19 104,50 грн. Враховуючи також, що полісом №АС/6876556 передбачено франшизу в розмірі 500 грн., сума страхового відшкодування, яка була сплачена відповідачем на рахунок позивача склала 18 604,50 грн.
24.12.2015 через загальний відділ діловодства суду відповідач та позивач подали додаткові докази по справі.
Представник позивача прибув у судове засідання 12.01.2016 та надав пояснення по справі.
Відповідач в судове засідання 12.01.2016 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
24.12.2013 між позивачем та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного авто страхування: добровільного страхування наземного транспорту, водії і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0667001/1902/13 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користування та розпорядженням транспортним засобом «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Пунктом 22 договору визначено строк його дії з 25.12.2013 по 24.12.2014.
Договором також визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є страхувальник.
17.07.2014 о 17 год. 30 хв. у м. Суми по вул. Черепіна сталася дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП) за участю транспортних засобів «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2.
За результатами вказаної ДТП застрахованому позивачем транспортному засобу «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завдано механічних пошкоджень, що підтверджено розширеною довідкою УДАІ УМВС України в Сумській області №9412816.
У вказаній довідці зазначено, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил).
Згідно постанови Зарічного районного суду м. Суми від 22.07.2014 у справі №591/5297/14-п, ДТП відбулась внаслідок вчинення порушення водієм ОСОБА_3 Правил, за яке передбачена відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_2, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
В матеріалах справи міститься заява №2300052601 про виплату страхового відшкодування від 18.07.2014, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталося 17.07.2014 та просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок СТО для здійснення ремонту.
Відповідно до рахунку ТОВ «Атлант-М на Гагаріна» №С4049485 від 05.08.2014 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 22 831,90 грн. з ПДВ.
Позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до страхового акту №2300052601 від 08.08.2014 у розмірі 22 831,90 грн. та розрахунку страхового відшкодування від 08.08.2014.
На виконання умов договору, позивачем відповідно до зазначеного страхового акту було здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Атлант-М на Гагаріна» за договором у розмірі 22 831,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0037264 від 14.08.2014.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» згідно полісу №АС/6876556, ліміт відповідальності по майну становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена заява №03-17/12765 від 04.09.2014 про виплату страхового відшкодування в розмірі 22 831,90 грн., на виконання якої відповідачем виплачено на рахунок позивача 18 604,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №8555 від 12.01.2015, яка знаходиться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що на користь позивача сума страхового відшкодування відповідачем виплачена не в повному розмірі, позивач заявив вимогу про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 727,40 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі №5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі №910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі №910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №910/7163/14.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 22 831,90 грн., що вбачається зі страхового акту № 2300052601 від 08.08.2014, у якому позивачем узгоджена сума страхового відшкодування в указаному розмірі, та рахунку ТОВ «Атлант-М на Гагаріна» № С4049485 від 05.08.2014.
Вказана сума відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan Pathfinder», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була виплачена позивачем страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 0037264 від 14.08.2014, на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 18.07.2014.
Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_2, встановлена постановою Зарічного районного суду м. Суми від 22.07.2014 у справі № 591/5297/14-п.
Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/6876556, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_2.
Разом з тим, відповідачем виплачено на рахунок позивача відшкодування шкоди у розмірі 18 604,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №8555 від 12.01.2015, яка знаходиться в матеріалах справи, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 727,40 грн.
Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АС/6876556 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 510 грн.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 3 717,40 грн. (4 227,40 грн. - 510 грн.). В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України №23/279 від 28.08.2012 р., №910/17223/13 від 04.11.2014 р. та інших.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, код 23510137) страхове відшкодування у розмірі 3 717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн. 40 коп. та судовий збір в сумі 1 214 (одну тисячу двісті чотирнадцять) грн. 73 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні 12.01.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане - 18.01.2016.
Суддя В.О. Демидов