Рішення від 11.01.2016 по справі 910/28494/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2016Справа №910/28494/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд»

до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

про стягнення 3 506, 84 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Балко В.В., Кураченко В.П.;

від відповідача: Боброва О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 506, 84 грн., у тому числі: 2 731, 42 грн. - основний борг, 775, 42 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 828701/14-317 на проведення будівельно-монтажних робіт від 01.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

01.12.2015 представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 775, 42 грн. у зв'язку із погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 731, 32 грн. після порушення провадження у даній справі.

04.12.2015 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що платіжним дорученням № 5808 від 24.11.2015 заборгованість у розмірі 2 731, 32 грн. було погашено, у зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

07.12.2015 судове засідання не відбулося у зв'язку із проходженням суддею Бондарчук В.В. щорічної підготовки у Національній школі суддів України.

10.12.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав пояснення на відзив, в яких просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 811, 34 грн. за період з 21.03.2015 по 19.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 судове засідання призначено на 21.12.2015 за участю представників сторін.

У судовому засіданні 21.12.2015 оголошувалась перерва до 11.01.2016.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.01.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - замовник) Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» (далі - підрядник) укладено договір № 828701/14-317 на проведення будівельно-монтажних робіт, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання щодо виконання будівельно-монтажних робіт, а саме: мережі зв'язку МЗЗ. Проводове мовлення С-1332-МЗЗ на об'єкті: Житловий будинок з вбудованими об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Радунській № 28-32 у Деснянському районі м. Києва відповідно до проектно-кошторисної документації (арх. 20833/14) та в строки, обумовлені даним договором.

Місце виконання будівельно-монтажних робіт - м. Київ, вул. Радунська № 28-32 (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість будівельно-монтажних робіт складає - 65 849, 00 грн. ПДВ (20 %) становить - 13 169, 80 грн., разом з ПДВ - 79 018, 80 грн.

Згідно п. 2.5. договору, замовник після підписання сторонами договору на підставі своєчасно виставленого рахунку підрядником, перераховує на розрахунковий рахунок останнього аванс у розмірі 30 % від договірної ціни, що становить 23 705, 64 грн.

Пунктом 2.10. договору встановлено, що замовник на підставі переліку обсягів виконаних робіт та витрат, що включені до акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в та форма № КБ-3), та своєчасно виставленого підрядником рахунку на оплату, проводить розрахунок з підрядником.

Розрахунок за фактично виконані роботи проводиться замовником на протязі 30 днів після підписання сторонами акту виконаних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) та перелічених у п. 2.8. документів (п. 2.11. договору).

У відповідності до п.п. 3.1. та 3.2 договору, початок виконання робіт - наступний день після підписання договору.

Закінчення виконання робіт - 29.12.2014.

Умовами п. 4.1.6. договору передбачено, що замовник зобов'язаний розрахуватися з підрядником на протязі 30 календарних днів після звітного періоду за виконані роботи.

Згідно п. 6.1.1. договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт за договором замовник сплачує за вимогою підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу без врахування суми авансового платежу.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.03.2014 (п. 10.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані підрядні роботи згідно договору на загальну суму 35 134, 80 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1-02 від 19.02.2015, № 2-02 від 19.02.2015 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 19.02.2015, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (наявні в матеріалах справи).

05.03.2015 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» укладено протокол проведення розрахунків між КМФ ПАТ «Укртелеком» та ТОВ «Монтажспецбуд», відповідно до якого ТОВ «Монтажспецбуд» згідно з актом звіряння (по оренді) станом на 30.01.2015 за орендну плату та комунальні послуги орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. І. Пулюя, 1-в (договори оренди № 1 від 25.07.2013, № 7/1345-41 від 10.08.2010, № 828107/14-7 від 11.06.2014) повинно сплатити КМФ ПАТ «Укртелеком» 101 952, 43 грн.

КМФ ПАТ «Укртелеком» згідно з актом звіряння (по БМР) станом на 19.02.2015 за виконані будівельно-монтажі роботи по об'єктам «Реконструкція ВК-8-460 (ДВС, вул. Дніпроводська, 1)» та «Будівництво мережі зв'язку МЗЗ Проводове мовлення С-1332-МЗЗ на об'єкті: «Житловий будинок з вбудованими об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Радунській № 28-32 у Деснянському районі м. Києва ТОВ «Солстрой» (ф. КБ-3 за листопад та за грудень 2014 за договором № 62-03 від 18.01.2013, ф. КБ-3 за лютий 2015 за договором № 828701/14-317 від 01.12.2014) повинно сплатити ТОВ «Монтажспецбуд» 104 683, 75 грн. (з ПДВ).

Розрахунки проводяться наступним чином:

ТОВ «Монтажспецбуд» не сплачує КМФ ПАТ «Укртелеком» 101 952, 43 грн. (з ПДВ) та відображає в бухгалтерському обліку, як: повне погашення кредиторської заборгованості на суму 101 952, 43 грн. (з ПДВ) за оренду плату на комунальні послуги орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. І. Пулюя, 1-в (договори оренди № 1 від 25.07.2013, № 7/1345-41 від 10.08.2010, № 828107/14-7 від 11.06.2014);

КМФ ПАТ «Укртелеком» не сплачує ТОВ «Монтажспецбуд» 101 952, 43 грн. (з ПДВ) та відображає в бухгалтерському обліку, як: повне погашення кредиторської заборгованості за договором № 62-03 від 18.03.2013 та часткове погашення кредиторської заборгованості за договором № 828701/14-317 від 01.12.2014.

Загальна сума погашеної взаємної заборгованості - 101 952, 43 грн.

Таким чином, з урахуванням протоколу проведення розрахунків між КМФ ПАТ «Укртелеком» та ТОВ «Монтажспецбуд» від 05.03.2015, не погашеною залишилась заборгованість у розмірі 2 731, 32 грн. (104 683, 75 - 101 952, 43).

21.08.2015 на адресу відповідача позивачем направлялась вимога, в якій останній просив відповідача сплатити борг у розмірі 2 731, 32 грн. на протязі 10 днів, яка отримана відповідачем 28.08.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт на суму 2 731, 32 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 811, 34 грн. за період з 21.03.2015 по 19.09.2015.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 828701/14-317 на проведення будівельно-монтажних робіт від 01.12.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень по актам приймання виконаних будівельних робіт.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 2.11 договору, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок за фактично виконані роботи на протязі 30 днів після підписання сторонами акту виконаних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідач провів оплату наявної заборгованості у розмірі 2 731, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5808 від 24.11.2015.

Так, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 910/28494/15 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 731, 32 грн., які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості після порушення провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі виконані позивачем роботи оплачені відповідачем у повному обсязі.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 811, 34 грн. - пені за період з 21.03.2015 по 19.09.2015.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем невірно визначено момент виникнення прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 806, 85 грн., яка розрахована за період з 22.03.2015 по 19.09.2015, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат з урахуванням часткового припинення провадження у справі, суд відзначає, що відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Отже, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 160, 00 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 218, 00 грн., однак сплатив - 1 378, 00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/28494/15 припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення 2 731, 32 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар, Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код - 21560766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 6, ідентифікаційний код - 25385127) 806 (вісімсот шість) грн. 85 коп. - пені та 280 (двісті вісімдесят) грн. 24 коп. - судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» (04073, м. Київ, проспект Московський, 6, ідентифікаційний код - 25385127) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.01.2016.

Суддя Бондарчук В.В.

Попередній документ
55096038
Наступний документ
55096040
Інформація про рішення:
№ рішення: 55096039
№ справи: 910/28494/15
Дата рішення: 11.01.2016
Дата публікації: 25.01.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг