ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.12.2015Справа №910/18111/15
За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
провиселення та повернення майна
Суддя Яковенко А.В.
від прокуратуриСтолбовий Ю.М. посвідчення №018365 від 16.07.2013р.
від позивача -Черних Я.С. дов. №29 від 02.07.2015р.
від відповідача -не з'явилися
Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про виселення та повернення майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5792 від 09.03.2011 р. позивач передав у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення загальною площею 6,00 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у фойє на першому поверсі будівлі навчального корпусу НОМЕР_2, а відповідач належним чином не виконав обов'язку щодо повернення майна з оренди внаслідок закінчення терміну дії Договору, у зв'язку з чим позивач вказує на підстави для виселення відповідача із зайнятого ним приміщення та повернення вказаного приміщення за актом приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 позовну заяву прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. ухвалу від 17.07.2015 р. у справі №910/18111/15 скасовано з передачею вказаної справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 р. розгляд справи призначено на 16.11.2015 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 р. розгляд справи відкладено до 14.12.2015 р.
В судове засідання 14.12.2015 р. прокурор з'явився, надав усні пояснення по справі, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судове засідання 14.12.2015 р. в судове засідання з'явився, просив задовольнити позовні вимоги прокурора.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення №36598313, отриманим представником відповідача 02.12.2015 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
09.03.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5792 (надалі - "Договір")
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення загальною площею 6,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у фойє на першому поверсі будівлі навчального корпусу НОМЕР_2, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01132330 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на « 31» жовтня 2010 р. і становить 58 900,00 грн. без ПДВ.
Згідно п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передавання майна.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей Договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 09.03.2011 до 09.03.2012 р. включно.
Додатковими договорами №5792/01 від 01.03.2013 р. та №5792/02 від 31.07.2014 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5792 від 09.03.2011 р. Договір продовжено до 09.03.2014 р. та 09.03.2015 р. відповідно.
На виконання Договору орендодавець передав , а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення загальною площею 6,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у фойє на першому поверсі будівлі навчального корпусу НОМЕР_2, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету.
Згідно п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до ФОП ОСОБА_1 із заявою про припинення чинності договору оренди №5792 від 09.03.2011 р. в зв'язку із закінченням строку його дії.
Спір у справі виник у зв'язку із наявністю підстав для повернення орендованого приміщення після припинення дії Договору.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщень в оренду у 2009 р. та користування ним відповідачем станом на день винесення рішення у справі.
У відповідності із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно частинами 1, 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Із змісту п. 10.1 Договору вбачається, що договір було укладено сторонами на строк з 09.03.2011 р. по 09.03.2012 р.
Пунктом 10.6 Договору встановлено підстави припинення Договору, в тому числі закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.6.1.).
Відповідно до п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Після закінчення строку дії Договору оренди №5792 від 15.03.2005 р., у відповідності до п.10.4 Договору Додатковими договорами №5792/01 від 01.03.2013 р. та №5792/02 від 31.07.2014 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5792 від 09.03.2011 р. Договір продовжено до 09.03.2014 р. та 09.03.2015 р. відповідно.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до ФОП ОСОБА_1 із заявою про припинення чинності договору оренди №5792 від 09.03.2011 р. в зв'язку із закінченням строку його дії і на наступний термін продовжуватись не буде та запропонувало у 3-денний термін з дня отримання даного листа передати об'єкт оренди за актом прийому-передачі.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Отже, враховуючи зміст п.п. 10.1, 10.4 Договору та наявність волевиявлення орендодавця на припинення дії Договору оренди №5792 від 09.03.2011 р., такий Договір припинив свою дію 09.03.2015 р.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 5.10 Договору передбачено, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути орендодавцеві та балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Отже, наведеними нормами та п. 5.10 Договору передбачений обов'язок відповідача після припинення дії договору оренди повернути позивачу об'єкт оренди.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.
Оскільки Договір оренди №5792 від 09.03.2011 р. припинив свою дію 09.03.2015 р., то відсутні правові підстави для перебування відповідача у займаному ним приміщенні.
Листом, який надійшов до РВ ФДМУ по м. Києву 19.03.2015 р., ФОП ОСОБА_1 звернувся з пропозицією продовжити строк дії Договору.
РВ ФДМУ по м. Києву листом №30-06/3668 від 06.04.2015 р. відмовив у продовженні дії Договору та повторно вимагає повернути об'єкт оренди.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Національного авіаційного університету (балансоутримувач) №06.16/1067 від 12.05.2015 відповідач приміщення не звільнив та продовжує ним користуватися.
Відповідач відповіді на лист №03-06/3668 від 06.04.2015 п. не надав, приміщення по акту приймання-передачі балансоутримувачу не передав та в супереч вимогам Договору та чинного законодавства продовжує користуватись нежитловим приміщенням.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Стаття 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно із п. 3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України №678 від 15.05.2012 р. завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву є органом уповноваженим здійснювати контроль за цільовим використанням орендованих приміщень у даних спірних відносинах.
Враховуючи викладене, прокурор Солом'янського району м. Києва згідно діючого законодавства наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.
За таких обставин, позовні вимоги прокурора Солом'янського району м. Києва є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.
2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлового приміщення загальною площею 6,00 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у фойє на першому поверсі будівлі навчального корпусу НОМЕР_2 Національного авіаційного університету.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) нежитлове приміщення площею 6,00 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у фойє на першому поверсі будівлі навчального корпусу НОМЕР_2 Національного авіаційного університету шляхом підписання акту приймання-передачі.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 436,00 грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7. Дата складання повного тексту рішення 13.01.2016 р.
Суддя А.В. Яковенко