01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"11" січня 2016 р. Справа № 911/4903/15
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг”, м. Київ
до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Розважівське агро-промислове підприємство”, Київська обл., с. Розважів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Козіївське”, Харківська обл., с. Козіївка
про звернення стягнення на заставлене майно та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 16.11.2015)
від відповідача: не прибув.
від третьої особи: не прибув
06.11.2015 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (далі - ТОВ “УніКредит Лізинг”/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Розважівське агро-промислове підприємство” (далі - ТОВ “Розважівське агро-промислове підприємство”/відповідач) про:
- звернення стягнення на заставлене майно згідно договору наступної застави б/н від 23.08.2012, а саме обприскувач самохідний марки CHALLENGER SPRA COUP 4660М, реєстраційний номер 03401АІ, рік випуску 2012, заводський №AGCOC4660PCN8M2108, двигун №5593*44416123, об'єм двигуна 4400 см. куб, загальною заставною вартістю 986 015,56 грн, що належить відповідачу, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Козіївське” (далі - ТОВ “Козіївське”/третя особа) за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011, шляхом визнання за позивачем права власності на предмет застави;
- зобов'язання відповідача передати позивачу предмет застави - обприскувач самохідний марки CHALLENGER SPRA COUP 4660М, реєстраційний номер 03401АІ, рік випуску 2012, заводський №AGCOC4660PCN8M2108, двигун №5593*44416123, об'єм двигуна 440 см. куб та свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №167404, видане Інспекцією Держтехнагляду у Київській області 20.06.2012.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2015 було порушено провадження у справі 911/4903/15 та призначено розгляд справи на 24.11.2015.
Ухвалами господарського суду Київської області від 24.11.2015, 08.12.2015 та 28.12.2015 розгляд означеної справи відкладався на 08.12.2015, 28.12.2015 та 11.01.2016 відповідно.
Водночас, ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2015 залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Козіївське” (ідентифікаційний код 30739637).
До того ж, ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2015 строк розгляду спору у даній справі продовжено на 15 днів.
В судові засідання 28.12.2015 та 11.01.2016 представники відповідача та третьої особи не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представнка позивача, суд
22.07.2011 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Козіївське" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №2919L11/00-LD (далі - договір лізингу), за умовами п.1.1. якого лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати у власність від продавця предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій) та передати його у користування лізингоодержувача на строк та на умовах, визначених цим договором, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу в користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку "Тарифи" до цього договору, який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством.
Додатками до договору №№2919L11/01, 2919L11/02, 2919L11/03, 2919L11/04, 2919L11/05 від 22.07.2011 сторонами договору лізингу визначено предмети лізингу, їх ціну, графіки платежів за Договором лізингу.
У відповідності до додатків до договору предметом лізингу, що передається лізингоодержувачу в користування, є:
- трактор NEW HOLLAND Т8.390 (2011 р.в., сер. № ZBRC02644);
- трактор NEW HOLLAND Т8.390 (2011 р.в., сер. № ZBRC03874);
- дискова борона Саse, RМХ 370 (2011 р.в., сер. JFH0051596);
- дискова борона Саse, RМХ 370 (2011 р.в., сер. JFH0052349);
- дискова борона Саse, RМХ 370 (2011 р.в., сер. JFH0051618).
Загальна вартість предмета лізингу, яка зазначена в додатках до Договору складає 552000,00 доларів США, в т.ч. ПДВ, що на день їх складання становить 4417104,00 грн.
На підставі додаткової угоди №1 від 10.08.2011 до договору лізингу, сторони дійшли згоди викласти в новій редакції додатки до договору, внаслідок чого кінцева вартість предмета лізингу визначена у розмірі 552491,28 доларів США, що на день їх складання становило 4411421,17 грн.
В подальшому, у зв'язку з неналежним виконанням, зокрема, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Козіївське" взятих на себе за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011 грошових зобов'язань, ТОВ "УніКредит Лізинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Козіївське", Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" - ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю та Sintal Agriculture Public Limited про стягнення 1275412,95 грн, з яких: 1231254,11 грн заборгованості за лізинговими платежами, 1056,83 грн інфляційних втрат, 7183,67 грн 3% річних, 35918,34 грн неустойки за прострочення виконання.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2013 у справі №922/1335/13 позовні вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Козіївське" (іденитифікаційний код 30739637), з Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" - ТОВ (ідентифікаійний код 14073681), Sintal Agriculture Public Limited на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" основну заборгованість у сумі 108424,44 грн, інфляційні втрати в сумі 99,74 грн., 3% річних у сумі 1095,33 грн., пеню в сумі 5461,81 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2013 у справі №922/1335/13 скасовано, прийнято нове, яким стягнуто солідарно з ТОВ "Козіївське", з Науково-виробнича фірма "Сінтал'Д" - ТОВ та Sintal Agriculture Public Limited на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованість за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011 в сумі 1275412,95 грн, з яких: 1231254,11 грн заборгованості за лізинговими платежами, 1056,83 грн інфляційних витрат, 7183,67 грн 3% річних, 35918,34 грн неустойки за прострочення виконання зобов'язання. Означеним рішенням також стягнуто солідарно з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 25619,03 грн, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 12809,52 грн, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.
Водночас, 23.08.2012 між ТОВ “УніКредит Лізинг” (далі-заставодержатель) та ТОВ “Розважівське агро-промислове підприємство” (далі-заставодавець) укладено договір наступної застави (далі - договір застави), предметом якого є надання в наступну заставу заставодавцем, в забезпечення виконання зобов'язань боржника - ТОВ "Козіївське" за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011 перед заставодержателем, наступного майна: обприскувача самохідного марки CHALLENGER SPRA COUP 4660М, реєстраційний номер 03401АІ, рік випуску 2012, заводський №AGCOC4660PCN8M2108, двигун №5593*44416123, об'єм двигуна 4400 см. куб, що належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АС №167404, виданого інспекцією Держтехнагляду у Київській області 20.06.2012 (далі-предмет застви).
Згідно п. п. 1.2., 1.4., 2.6.1., 2.7. та 5.1. договору застави загальна заставна вартість предмета застави за згодою сторін становить 986 015,56 грн.
На строк дії цього договору предмет застави залишається в користуванні заставодавця.
З метою задовлення своїх вимог, що витікають з договору фінансовго лізингу та цього договору, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, у випадку, зокрема, якщо в момент настання строку виконання зобов'язань, передбачених договорм фінансового лізингу, вони не будуть виконані.
У разі звернення стягнення на предмет застави згідно з п. 2.6.1., 2.6.2. цього договору, заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи всі платежі по договору фінансового лізингу, відшкодування збитків, неустойки, а також витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги до заставодавця.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення та діє до моменту виконання всіх зобов'язань сторонами.
Договір наступної застави від 23.08.2012 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №3287.
Враховуючи невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, позивач 14.07.2015 надіслав відповідачу вимогу №1770, за змістом якої вимагав передати предмет застави у власність заставодержателя в строк до 13.08.2015 шляхом підписання акту прийому-передачі. Копії зазначеної вимоги, доказів надіслання та отримання зазначеної вимоги наявні в матеріалах справи.
Беручи до уваги встановлену та присуджену до стягнення за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі №922/1335/13 заборгованість, зокрема, ТОВ "Козіївське", як лізингоодержувача за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011, враховуючи невиконання зазначеного рішення боржниками у добровільному або примусовому порядках, ТОВ “УніКредит Лізинг”, як лізингодавець та заставодержатель, просить суд, зокрема, частково задовольнити свої вимоги щодо сплати коштів за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011 у розмірі 1 315 841,50 грн у порядку зверення стягнення на предмет застави, шляхом визнання за позивачем права вланості на предмет застави.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови оплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Прписами ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", що кореспондують зі ст. 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Приписами ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11, ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 33, 34, 35 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі №922/1335/13 встановлено наявність обов'язку по сплаті, зокрема лізингоодержувачем, заборгованості за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, враховуючи присуджені судові витрати та витрати на послуги адвоката, у загальному розмірі 1 315 841,50 грн.
Звертаючись до суду, в обгрунтування заявленої позовної вимоги, позивач посилається на обов'язок відповідача задовольнити вимоги товариства щодо сплати 1 315 841,50 грн сукупної заборгованості за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011, встановленої та присудженої до стягнення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі №922/1335/13, частково у розмірі вартості заставленого майна - 986 015,56 грн.
Водночас, належних та допустимих доказів примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі №922/1335/13, що набрала законної сили, а також стягнення коштів за вказаним рішенням, суду не надано.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що станом на день прийняття рішення лізингоодержувач обов'язки за договором лізингу не виконав, лізингові платежі, а також інфляційні витрати, 3% річних та штрафні санкції не сплатив, у той час як встановлену за рішенням суду заборгованість по сплаті відповідних коштів позивачем в примусовому порядку з третьої особи не стягнуто, суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин щодо відповідальності ТОВ “Розважівське агро-промислове підприємство”, як заставодавця, за неналежне виконання ТОВ «Козіївське», як лізингоодержувачем, обов'язків по сплаті коштів за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011, у розмірі 1 315 841,50 грн, з яких: 1231254,11 грн заборгованості за лізинговими платежами, 1056,83 грн інфляційних витрат, 7183,67 грн 3% річних, 35918,34 грн неустойки за прострочення виконання зобов'язання, 25619,03 грн судового збору, 12809,52 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 2000 грн витрат на послуги адвоката.
У відповідності до статей 572-574, ч. 1 ст. 576 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Приписами частин 1, 2 ст. ст. 589, 590 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 20 та частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» унормовано, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.
Таким чином, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний обтяжувачем на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі №3-139гс11.
Відповідно до п. п. 4.1. та 4.2. договору наступної застави звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених цим договором, здійснюється відповідно до приписів чинного законодавства України, на підставі рішення суду або у позасудовому порядку.
Зверення стягнення на предмет застави у позасудовому порядку за вибором заставодержателя здійснюється, зокрема, способом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання зобов'язання боржника за договором фінансового лізингу шляхом підписання акту прийому-передачі предмета застави.
Отже, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі №922/1335/13 обставин щодо неналежного виконання лізингоодержувачем своїх обов'язків за договором лізингу та наявність відповідного обов'язку по сплаті означеної заборгованості, невиконання у примусовому порядку означеної постанови, а також враховуючи передбачене право заставодержателя (позивача) на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно, яке є предметом договору наступної застави від 23.08.2012 заставною вартістю 986 015,56 грн шляхом визнання права власності на зазначене майно для погашення заборгованості ТОВ «Козіївське» за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Поряд з тим, позивач просить суд зобов'язати відповідача передати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” предмет застави та відповідне свідоцтво про його реєстрацію.
Приписами ст. 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду вищезазанченого, беручи до уваги задоволення вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання на нього права власності, а також існування у відповідача договірного обов'язку по передачі позивачу предмета застави, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати предмет застави і свідоцтво про його реєстрацію позивачу та, відповідно, задоволення означеної вимоги.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 35 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 589, 590, 572, 574, 576, 627, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 292 Господарського кодексу України, ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. В рахунок часткового погашення заборгованості за договором фінансового лізингу №2919L11/00-LD від 22.07.2011, що складає 1 315 841,50 грн, з яких: 1231254,11 грн заборгованості за лізинговими платежами, 1056,83 грн інфляційних витрат, 7183,67 грн 3% річних, 35918,34 грн неустойки за прострочення виконання зобов'язання, 25619,03 грн судового збору, 12809,52 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 2000 грн витрат на послуги адвоката, звернути стягнення на предмет застави - обприскувач самохідний марки CHALLENGER SPRA COUP 4660М, реєстраційний номер 03401АІ, рік випуску 2012, заводський №AGCOC4660PCN8M2108, двигун №5593*44416123, об'єм двигуна 4400 см. куб, загальною заставною вартістю відповідно до умов договору наступної застави від 23.08.2012 в сумі 986 015,56 грн, що належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Розважівське агро-промислове підприємство” (07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, 9, ідентифікаційний код 03755495), шляхом визнання за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) права власності на предмет застави.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Розважівське агро-промислове підприємство” (07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, 9, ідентифікаційний код 03755495) передати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) предмет застави - обприскувач самохідний марки CHALLENGER SPRA COUP 4660М, реєстраційний номер 03401АІ, рік випуску 2012, заводський №AGCOC4660PCN8M2108, двигун №5593*44416123, об'єм двигуна 4400 см. куб та свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №167404, видане Інспекцією Держтехнагляду у Київській області 20.06.2012.
4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Розважівське агро-промислове підприємство” (07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, 9, ідентифікаційний код 03755495) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 16 008 (шістнадцять тисяч вісім) грн 23 коп. судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 16.01.2016
Суддя В.А. Ярема