ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2016Справа №910/29153/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма»
до Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів»
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення 100 000,00 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники учасників процесу:
від позивача: Майсук Л.А. (довіреність № 15 від 09.11.2015)
від відповідача: Луговий Д.А. (довіреність № 11/11-15 від 04.11.2015)
від третьої особи 1: Погорілко Н.М. (довіреність № 315 від 27.08.2015)
від третьої особи 2: ОСОБА_1
вільний слухач ОСОБА_5
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», в якому просить:
- визнати неправомірною бездіяльність Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів» в особі ліцитатора ОСОБА_1, при проведенні 29.09.2009 року конкурсу за принципом аукціону з відкритим пропонуванням ціни з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» у кількості 795 083 903 шт., що становить 99,567 % статутного капіталу товариства, номінальною вартістю однієї акції 1,0 грн., що полягала у неоголошені тричі ціни 5000000 000 грн., не проголошені слова «продано» з одночасним ударом молотка, щодо придбання пакета акцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Нортіма»;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» 100 000, 00 грн. шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в особі ліцитатора, який проводив конкурс з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, було допущено неправомірну бездіяльність, яка полягала у неоголошені тричі ціни 5000 000 000 грн., не проголошені слова «продано» з одночасним ударом молотка та неоголошення позивача переможцем. У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що неправомірна бездіяльність відповідача в особі ліцитатора призвела до неможливості ним реалізувати своє право на укладення договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» та відповідачем спричинена шкода у розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/29153/15 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 10.12.2015 р. та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України та ОСОБА_1.
10.12.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли: заява про застосування строку позовної давності та клопотання про відкладення розгляду справи.
10.12.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли: клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, клопотання про колегіальний розгляд справи, заява про застосування строку позовної давності.
Відповідно до п. 7 ст. 81-1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи те, що третьою особою 1 надано заяву про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при розгляді справи № 910/29153/15 здійснювалось фіксування судового процесу.
В судовому засіданні 10.12.2015 представник позивача надав суду документи для долучення їх до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України, надав суду пояснення щодо необхідності їх витребування та надав пояснення щодо причин неможливості надати вказані у клопотанні докази самостійно, просив суд його задовольнити.
Представник третьої особи 1 заперечив проти клопотання про витребування доказів.
У наданому представником позивача клопотанні, позивач просить витребувати у Фонду державного майна України докази - належним чином посвідчені копії у справу та оригінали для огляду у судовому засіданні: платіжне доручення від 18.09.2009 № 1462; лист ФДМУ від 22.09.2009 № 10-33-13740; лист ТОВ "Нортіма" з проектом договору від 23.09.2009 № 45; протокол № 2 від 29.09.2009 з додатком засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод"; наказ ФДМУ № 1532 від 29.09.2009.
В судовому засіданні 10.12.2015, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, третьої особи 1 та з огляду на предмет спору у даній справі, суд частково задовольнив клопотання позивача.
Також, представник позивача в судовому засіданні 10.12.2015 усно заявив клопотання про витребування у відповідача адреси місця проживання третьої особи 2 - ОСОБА_1 для належного повідомлення третьої особи 2 про розгляд справи, так як, в позові позивачем вказано адреса місця роботи особи.
Судом, в судовому засіданні 10.12.2015, відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про витребування у відповідача адреси місця проживання третьої особи 2 - ОСОБА_1 в зв'язку з його необґрунтованістю.
Крім того, представник третьої особи 1 в судовому засіданні 10.12.2015 надав суду пояснення та просив задовольнити клопотання про колегіальний розгляд справи, яке представник обґрунтував тим, що вказаний спір, на його думку, є складним та підлягає колегіальному розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.12.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
18.12.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про направлення третій особі 2 ухвал суду за іншою адресою.
21.12.2015 від третьої особи 1 через канцелярію суду надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
21.12.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо заяви відповідача та третьої особи 1 про застосування строку позовної давності.
У судовому засіданні 24.12.2015 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, а також письмову заяву про відвід судді.
Вказану заяву позивач мотивував тим, що суддею у судовому засіданні необґрунтовано відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представники відповідача та третьої особи 1 заперечили проти поданої позивачем заяви про відвід судді.
В судовому засіданні 24.12.2015 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» про відвід судді Турчина С.О. - відмовлено, про що винесено відповідну ухвалу суду.
Також, в судовому засіданні 24.12.2015 представник позивача надав пояснення щодо поданого через канцелярію суду клопотання про направлення третій особі 2 - ОСОБА_1 кореспонденції за адресою: 03040, АДРЕСА_1 та зазначив, що до вказаного клопотання додано докази направлення копії позовної заяви на вказану адресу, просив задовольнити клопотання та направляти судову кореспонденцію за вказаною адресою.
Судом задоволено вищевказане клопотання.
Судом у судовому засіданні 24.12.2015 розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги з підстав викладених в позові, просив суд їх задовольнити та надав пояснення щодо заявленого відповідачем і третьою особою 1 клопотання про застосування строків позовної давності, просив суд визнати таким, що не пропущений строк позовної давності у справі № 910/29153/15.
Представник відповідача надав суду пояснення по справі, підтримав раніше заявлене клопотання про застосування строків позовної давності, просив його задовольнити, заперечив позовні вимоги в повному обсязі, однак, відзиву на позов не надав.
Представник третьої особи 1 надав суду пояснення по справі, надав суду відзив для долучення його до матеріалів справи та надав оригінали витребуваних судом документів для огляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 р. відкладено розгляд справи на 14.01.2016 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
05.01.2016 р. через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, оформлені клопотанням від 04.01.2016 вих. № 10-43-18.
14.01.2016 р. через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення у яких зазначається, що як під час проведення конкурсу, так і після проведення конкурсу, позивачем не висловлювалось жодних зауважень щодо дій ліцитатора чи відповідача.
Також, 14.01.2016 р. від відповідача через відділ діловодства надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а при настанні відповідних умов врахувати раніше подане клопотання про застосування строків позовної давності.
У судовому засіданні 14.01.2016 р. представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи та відкладення розгляду справи.
Клопотання про призначення експертизи мотивоване тим, що в мережі Інтернет наявний фрагмент відеозапису проведення конкурсу 29.09.2009, а тому, з метою з'ясування обставин, які входять до предмета доказування, а саме наявності при проведенні конкурсу 29.09.2009 р. порушень в діях ліцитатора, позивач просить призначити судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи є відеофонограма оригіналом чи копією; чи проводився запис відеофонограми безперервно; чи зазнавала змін ця відеофонограма; чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмі та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку.
Також позивач просив відкласти розгляд справи для надання можливості іншим учасникам процесу запропонувати питання, які мають бути поставлені на вирішення судової експертизи.
Представники відповідача, третьої особи 1 та третя особа 2 заперечили проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та призначення судової експертизи, зазначивши, що офіційної відеофіксації конкурсу (торгів) 29.09.2009 р. не проводилося, а також надали усні пояснення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу дійшов висновку, що подане позивачем клопотання про призначення експертизи задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно із п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Суд, розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, вважає, що призначення експертизи у даній справі не вплине на вирішення спору, який виник між сторонами, а вирішення питань запропонованих позивачем на дослідження експерта не встановлюватимуть фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, у зв'язку з чим, клопотання позивача про призначення експертизи задоволенню не підлягає.
Оскільки клопотання позивача про відкладення розгляд справи є похідним від клопотання про призначення експертизи, у задоволенні якого судом відмовлено, то суд також відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Також, розглянувши у судовому засіданні 14.01.2016 р. клопотання третьої особи 1 про колегіальний розгляд справи, суд відхилив його, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.
Згідно з ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Суд зазначає, що питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом із урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.
Дослідивши матеріали справи № 910/29153/15, суд дійшов висновку про те, що категорія даного спору, а також його обставини, не зумовлюють істотної складності справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання третьої особи 1 про призначення колегіального розгляду справи.
З огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, з урахуванням строків, встановлених статтею 69 ГПК України, в судовому засіданні 14.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
03.04.2009 р. між Фондом державного майна України (далі - Фонд) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів») (далі - Компанія), укладено договір про надання послуг з продажу пакетів акцій з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону № 166 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Фонд доручає, а Компанія зобов'язується виконувати функції «Ліцитатора» з продажу державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ) на конкурсі з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону ( далі - торги «з голосу») у порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, яке затверджене наказом Фонду державного майна України від 31.08.04 № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.04 № 330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.04 № 489 та зареєстроване в Міністерстві юстиції від 23.12.04 за № 1634/10233 із змінами та доповненнями внесеними наказом Фонду державного майна України від 11.07.05 № 2029, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 08.07.05 № 189-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.07.05 № 374 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.07.05 за № 790/11070, іншими чинними нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 2.1.2 Договору, Фонд має право вимагати від Компанії відрядження ліцитатора, який має досвід та володіє технікою проведення торгів «з голосу» з метою проведення таких торгів.
В свою чергу, відповідно до п. 2.3.1 Договору, Компанія має право отримувати від Фонду інформацію необхідну для здійснення ліцитатором своїх повноважень.
У пункті 2.4.3 Договору сторони погодили забезпечити проведення ліцитатором торгів «з голосу» відповідно до механізму виконання послуг ліцитатором згідно з додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору, за надані послуги за цим договором Компанія отримує оплату у розмірі, який не перевищує 18 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 3 000,00 грн. За проведення торгів з "голосу" по кожному проданому пакету акцій Компанія отримує 2000,00 грн. з ПДВ, згідно затвердженого кошторису, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 2). Основним документом при розрахунках між сторонами є Акт виконаних робіт, що укладається протягом 5 (п'яти) днів після проведення торгів «з голосу».
Додатком № 1 до Договору визначено Механізм виконання послуг ліцитатором, пунктом 6 якого визначено, що після повідомлення Головою конкурсної комісії найвищої ціни, запропонованої учасником конкурсу, конкурс проводиться ліцитатором у вигляді торгів «з голосу» (далі - торги).
Положеннями п. 8, 9, 15, 16 Додатку № 1 до Договору визначено, що перед початком торгів ліцитатор доводить до відома учасників торгів механізм проведення торгів, оголошує назву товариства, пакет акцій якого запропоновано до продажу, розмір пакету, початкову ціну пакета акцій, розмір кроку збільшення ціни в абсолютному значенні в гривнях щодо конкретного конкурсу (далі - крок торгів). Початком торгів вважаться момент оголошення ліцитатором найвищої ціни, що повідомлена Головою конкурсної комісії, яка вважається початковою ціною торгів. Якщо після того, як ліцитатор тричі оголосив останню ціну від учасників торгів не надійдуть пропозиції щодо більш високої ціни, то ліцитатор оголошує «Продано» з одночасним ударом молотка, називає номер картки учасника торгів, який запропонував максимальну ціну, та оголошує його переможцем торгів. Закінченням торгів вважається момент удару молотка та проголошення ліцитатором слова «Продано». Після закінчення торгів ліцитатор оголошує про продаж пакета акцій, називає ціну продажу пакета акцій, номер картки переможця торгів та запрошує переможця торгів до підписання протоколу, який веде секретар конкурсної комісії.
Наказом Фонду державного майна України від 09.07.2009 р. № 9-КК «Про створення конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» на конкурсі» (зі змінами), було створено конкурсну комісію з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод».Конкурсна комісія діяла відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 04.10.2000 р. № 2074 «Про затвердження Положення про конкурсну комісію».
Інформаційне повідомлення Фонду державного майна України про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» опубліковано в додатку до «Держаного інформаційного бюлетеня про приватизацію» «Відомості приватизації» № 27 (569) від 15.07.2009 року.
Наказом Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» від 21.09.2009 р. № 108 «Про організацію та проведення аукціону згідно з договором ФДМУ від 03.04.2009р. № 166», ліцитатором (ведучим) аукціону при продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод», на аукціоні, який відбудеться 29 вересня 2009 року об 11-00 годині за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, призначено помічника Генерального директора ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, 29.09.2009 року проведено конкурс з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, учасником яких був, зокрема позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма».
Наказом Фонду державного майна України №1532 від 29.09.2009 року «Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (Одеська обл., м. Южне, код ЄДРПОУ 00206539), затверджено протокол № 2 від 29.09.2009 року засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.
Як вбачається з Додатку до Протоколу № 2 від 29.09.2009 року та з пояснень відповідача, третіх осіб, за результатами торгів ліцитатором було оголошено про продаж пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» переможцю, учаснику під № 2 - ТОВ «Нортіма» за 5000 000 000 грн.
З Протоколу № 2 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод», з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим Наказом Фонду державного майна України №1532 від 29.09.2009 року «Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (Одеська обл., м. Южне, код ЄДРПОУ 00206539), вбачається, що конкурсна комісія вирішила не визнавати переможцем конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу ВАТ «Одеський припортовий завод» - ТОВ «Нортіма» , яке запропонувало найвищу ціну за пакет акцій, а саме: 5 000 000,0 тис. грн. та погодилось підписати з Фондом державного майна України договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ на умовах погодженого та наданого Фонду державного майна України остаточного проекту договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» за конкурсом.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що ліцитатором, який проводив конкурс з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, було допущено неправомірну бездіяльність, у зв'язку з чим позивачу спричинено шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Про протиправну бездіяльність ліцитатора, на думку позивача, свідчить не проголошення ним тричі ціни, слова «продано» з одночасним ударом молотка та не оголошено позивача переможцем конкурсу, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» позбавлене можливості реалізувати набуте ним право на укладення договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод».
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Відповідно до ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди) та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками (шкодою); вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України №3- 741 гс 15 від 07.10.2015 р., №3-18гс15 від 18.03.2015 р, №3-210гс14 від 28.01.2015 р.
Таким чином, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма», як позивача у справі, покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, Публічне акціонерне товариство Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів», як відповідач у справі, повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Порядок підготовки, організації та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій, що належать державі у майні акціонерних товариств, що здійснюють державні органи приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб, визначений Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 p. № 1800 (далі - Положення).
Приписами пункту 1.3 вказаного Положення (в редакції чинній на момент проведення конкурсу) визначено, що конкурс - спосіб продажу акцій акціонерного товариства, за яким переможцем визнається учасник, який запропонував найвищу ціну за пакет акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу; конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону - конкурентний спосіб продажу акцій акціонерного товариства, за яким переможцем визнається учасник, який у процесі відкритого пропонування ціни запропонував найвищу ціну за пакет акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу; переможець - учасник конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, який запропонував найвищу ціну за пакет акцій та погодився підписати узгоджений з Фондом остаточний проект договору купівлі-продажу пакета акцій товариства.
Згідно з п. 8.18 цього ж Положення визначено, що початком торгів уважається момент оголошення ліцитатором найвищої ціни, запропонованої учасниками у конкурсній пропозиції ціни, яка вважається початковою ціною торгів. Якщо після триразового оголошення ціни не буде запропоновано більш високу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання пакета акцій учасником, що запропонував найвищу у конкурсній пропозиції ціни.
Після закінчення торгів ліцитатор оголошує про продаж пакета акцій, називає ціну продажу пакета акцій, номер картки переможця торгів та запрошує переможця торгів до підписання протоколу, який веде секретар конкурсної комісії (п. 16 Додатку № 1 до договору №166 від 03.04.2009 p.).
Пунктом 8.17 Положення передбачено, що після оголошення усіх конкурсних пропозицій ціни конкурс проводиться у вигляді торгів "з голосу" ліцитатором. Ліцитатор повинен мати досвід та володіти технікою проведення торгів. Ліцитатор надає послуги на договірній основі з Фондом за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до пунктів 8.19, 8.20 Положення, у процесі проведення торгів його учасники піднімають картку зі своїм номером, повернутим до ліцитатора, й називають свою ціну. Збільшення ціни здійснюється учасниками згідно з кроком, який установлюється конкурсною комісією, але не може бути меншим за 1 % від початкової вартості пакета акцій. Якщо після того, як ліцитатор тричі оголосив останню ціну, від учасників не надійдуть пропозиції щодо більш високої ціни, то ліцитатор оголошує «Продано» з одночасним ударом молотка, називає номер учасника, який запропонував максимальну ціну, та оголошує його переможцем.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового розгляду, торги 29.09.2009р. були проведені ліцитатором - ОСОБА_1, послуги якого надавались ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» на підставі договору від 03.04.2009 р. № 166.
З протоколу № 2 від 29.09.2009 та додатку до нього (протоколу результатів торгів з голосу) вбачається, що після того, як ліцитатором було оголошено механізм проведення торгів «з голосу» та початкову ціну пакета акцій розміром 99,567% статутного капіталу ВАТ «Одеський припортовий завод» у сумі 4100000,0 тис. грн., останній розпочав торги, за результатами яких переможцем лоту (згідно з «Історією аукціону») оголошено учасника № 2 - ТОВ «Нортіма», яке запропонувало найвищу ціну за пакет акцій у розмірі 5 000 000,0 тис. грн.
Таким чином, за результатами торгів, ліцитатором було оголошено про продаж пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» переможцю, учаснику під № 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Нортіма». Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями Фонду державного майна України. Оформлення протоколу за результатами конкурсу знаходиться поза межами дій (бездіяльності) відповідача в особі ліцитатора, що підтверджується протоколом № 2 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону від 29.09.2009 р., затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.09.2009 р. № 1532 «Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод».
У судовому засіданні 14.01.2016 третя особа 2 - ОСОБА_1, з чим погодився представник Фонду державного майна України, пояснив, що під час проведення 29.09.2009 р. торгів з голосу, ним вчинені усі визначені законодавством дії «ліцитатора».
Суд також враховує те, що ні Головою конкурсної комісії, на якого безпосередньо покладено обов'язок з головування на засіданні конкурсної комісії ні учасниками конкурсу, на права та обов'язки яких могла вплинути наявність таких обставин, під час оголошення механізму проведення торгів та їх проведення не висловлювались заперечення щодо процедури проведення торгів.
Вказані обставини також підтверджуються протоколом № 2 від 29.09.2009 та додатком до нього.
Більше того, суд зазначає, що 01.10.2009 р. між Фондом державного майна України та Держаною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» підписано Акт № 4/546 про виконання робіт по Договору від 03.04.2009 р. № 166, відповідно до п. 3 якого сторони не мають взаємних претензій.
Проаналізувавши положення законодавства, подані сторонами докази в обґрунтування вимог та заперечень, порядок проведення конкурсу (торгів), врахувавши відсутність заперечень (зауважень) як учасників конкурсу, так і членів комісії щодо дій/бездіяльності ліцитатора, суд встановив відсутність в діях (бездіяльності) відповідача в особі ліцитатора ОСОБА_1 протиправної поведінки при проведенні конкурсу (торгів) 29.09.2009.
Крім того, позивачем й не доведено розміру заявленої до стягнення шкоди.
Оскільки для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, на позивача покладається обов'язок з доведення, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки, то недоведеність протиправної дії чи бездіяльності заподіювача виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на те, що позивач не довів такий елемент складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, а також приймаючи до уваги відсутність обґрунтування саме такого заявленого до стягнення розміру шкоди - 100 000 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Що стосується поданих третьою особою 1 та відповідачем заяв про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
Отже, заява Фонду державного майна України не є підставою для застосування судом позовної давності.
Що ж до заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Враховуючи наведені вище приписи, а також те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» судом визнані необґрунтованими, суд не розглядає заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2016 р.
Суддя С.О. Турчин