ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.01.2016Справа №910/27966/15
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції"
про стягнення 696 719,89 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Чумак О.В. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
За клопотанням позивача, з метою з'ясування фактичних обставин справи, дослідження додаткових доказів, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 683 005,57 грн., трьох процентів річних у сумі 5 511,06 грн. та інфляційних втрат у сумі 8 203,26 грн. відповідно до договору поставки від 01.07.2014 № 386.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач у судовому засіданні стверджує, що його права порушені, просить позов задовольнити повністю, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором поставки в повному обсязі не виконав, повну вартість отриманого від позивача товару у строки визначені договором поставки від 01.07.2014 № 386 не оплатив.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 01.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції", далі Покупець, було укладено договір поставки № 386, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його.
Поставка товару Покупцю здійснюється окремими партіями силами та за рахунок Постачальника (п. 2.1 Договору).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що ціна на товар встановлюється у гривні та базується (визначається) на підставі Специфікації (додаток № 1 до Договору).
Згідно з п. 5.8 Договору оплата здійснюється Покупцем у національній грошовій одиниці України через 45 календарних днів за поставлений товар.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін та діє до 31.12.2015 (п. 9.1 Договору).
На виконання умов Договору, позивач у період дії Договору поставив відповідачу продукти харчування за накладними на загальну суму 2 742 514,51 грн., однак останнім було сплачено лише 1 898 928,95 грн. та сторонами було здійснено залік взаємних зустрічних вимог на суму 160 579,99 грн. Станом на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за поставлений товар становить 683 005,57 грн. Оскільки відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, тому за ним утворився борг у розмірі 683 005,57 грн., який позивач і намагається стягнути.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 5 511,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8 203,26 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 2 даної статті визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З положень п.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними. Відповідач доказів повної оплати в строки передбачені п. 5.8 Договору суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 683 005,57 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню. Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як мало місце несвоєчасна оплата за Договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 5 511,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8 203,26 грн. за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону також обґрунтовані та підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 10 450,80 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції", згідно вимог ст. 44, 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 13.01.2016, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе/Бастіонна, буд. 1/2, код ЄДРПОУ 38451148, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002", 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, буд. 40, кв. 183, код ЄДРПОУ 31870837, основний борг у сумі 683 005,57 грн., три проценти річних у сумі 5 511,06 грн., інфляційні втрати у сумі 8 203,26 грн. та судовий збір у розмірі 10 450,80 грн., видавши наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 18.01.2016 року
Суддя Ю.О.Підченко