номер провадження справи 6/188/15
18.01.2016 Справа № 908/6074/15
За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68) в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень (84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Кірова, 22)
До Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20 )
Про стягнення 52 655 грн. 00 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 174 від 07.12.2015 р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» м. Запоріжжя, про стягнення 52 655 грн. 00 коп., суд -
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача штраф в сумі 87 180 грн. за неправильно зазначену у накладних масу вантажу.
Ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана позивачу на адресу для листування, яка зазначена позивачем в позовної заяві, що підтверджується вихідним реєстраційним номером, якій зазначений на зворотній стороні ухвали, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення кореспонденції.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали позивачу по справі.
Також, у зв'язку з тим, що листом вих. № 04-16-730 від 11.06.2015р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта” повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, ухвала суду від 14.12.2015 року була розміщена на офіційному сайті господарського суду Запорізької області, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту (а. с. 18).
За наявними у справі номерами телефонів позивача господарському суду не вдалося передати телефонограму щодо місяця, дня та часу судового засідання, про що було складено відповідний акт від 18.01.2016 року.
Все вказане вище свідчить про те. що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення сторін про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.
Позивач в судове засідання 18.01.2016 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в неї матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив наступне: відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.137 Статуту залізниць України - позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Положення ч. 5 ст. 315 ГК України передбачають, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. В зв'язку з тим, що спірний період стосується травня 2015 року, то з боку перевізника було пропущено шестимісячний строк для пред'явлення позову до вантажовідправника. На підставі вищевикладеного відповідач просить суд відмовити Державному підприємству «Донецька залізниця» в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень в задоволені позовних вимог про стягнення з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» штрафу в розмірі 52 655,00 грн., судового збору в розмірі 1 827,00 грн.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
14.05.2015р. згідно з накладною № 46044236 зі ст. Мігрень Придніпровської залізниці на ст. Сартана Донецької залізниці на адресу вантажоодержувача ПАТ “МК Азовсталь” ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» було відправлено вагон з вантажем “лом чорних металів”, вага якого визначена відправником, а саме: 29 750 кг.
Як визначено у накладній, вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 17.3. гл. 3 Додатку 14 до СМГС.
20.05.2015 року зазначений вагон прибув на станцію Сартана Донецької залізниці.
Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, п. 12 розділу 8 Правил перевезень вантажів, на станції призначення, на вимогу одержувача, вантаж у вагоні № 63640197 був переважений на справних повірених 150т вагонних вагах вантажоодержувача.
За результатами комісійного зважування працівниками станції Сартана був складений комерційний акт № 727448/231 от 20.05.2015 р.
У вказаному акті зазначено, що на підставі заявки вантажоодержувача здійснене комісійне перевантаження вагону № 63640197 на справних 150 т вантажних вагах вантажоодержувача (повірених 27.08.2014 р.). Згідно документів: брутто не вказано, тара 22650 кг, нетто - 29750 кг., фактично виявилося: брутто - 42850 кг, тара - 22650 кг., нетто 20200 кг., що на 9550,00 кг менше, ніж вказано в накладній. З моменту прибуття та до комісійного перевантаження вагони знаходились під охороню служби безпеки комбінату “Азовсталь”. Зазначені обставини не дають підстав вважати, що вантаж втрачено під час перевезення внаслідок незабезпечення його схоронності залізницею.
В зв'язку з невірним визначенням відповідачем маси вантажу в накладній № 46044236, на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 5-ти кратної провізної плати, що складає 52 655 грн. 00 коп.
Згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційним актом № 727448/231 от 20.05.2015 р. засвідчено невідповідність маси вантажу на 9550,00 кг даним, зазначеним у залізничній накладній.
Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 10 531 грн. 00 коп. Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 46044236 масу вантажу у вагоні № 63640197 нарахований відповідачу штраф в розмірі 52 655 грн. 00 коп. Розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Проте, відповідно до п. 137 Статуту залізниць України - позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.
Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення
п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання
позову.
Положення ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України передбачено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
В зв'язку з тим, що спірний період стосується травня 2015 року (комерційний акт № 727448/231 складено 20.05.2015 р.), то з боку перевізника було пропущено шестимісячний строк для пред'явлення позову до вантажовідправника, оскільки відповідно штемпелю на поштовому конверті, позов до суду надійшов 08.12.2015 р.
Позивач при подачі позову не вказав поважні причини пропуску строку подачі позову, не вказав якими документами підтверджується факт поважності причин пропуску строку (якщо були таки причини), та не заявив клопотання про відновлення строку подачі позову.
З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до ст. ст. 44- 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Повне рішення складено: 18.01.2016 р.
Суддя Л.С. Місюра