Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "18" січня 2016 р. Справа № 906/1790/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №14-126 від 13.05.14)
від відповідача: не з'явився
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного підприємства "Комфорт-Тепло"
про стягнення 53230,75 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 53230,75грн., з яких: 50745,42грн. інфляційних, 2485,33грн. 3% річних.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті боргу присудженого за рішенням суду по справі №906/887/14, тому у позивача виникло право на стягнення з відповідача матеріальних втрат від знецінення грошових коштів у вигляді інфляційних та річних.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:"за закінченням терміну зберігання".
Згідно п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11, за змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
28.08.12р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Приватним підприємством "Комфорт-Тепло" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №12/323-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу (а.с. 11), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору (п.п. 1.1. договору).
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п.п. 1.2. договору).
Відповідно до п.п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.08.12р. по 31.12.12р. газ обсягом до 92 тис. куб. м.
Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Згідно п.п. 3.4 договору, вищевказаний акт приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що ціна за 1000,0 куб.м. газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
Рішенням господарського суду Житомирської області по справі №906/1790/15 було встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ в загальній кількості 61,068 тис. куб. м. вартістю 79950,23 грн., а саме: в жовтні 2012 року в кількості 9,671 тис. куб. м на загальну суму 12661,27 грн. (а.с.17); в листопаді 2012 року в кількості 23,221 тис. куб. м на загальну суму 30400,93 грн. (а.с. 18); у грудні 2012 року в кількості 28,176 тис. куб. м на загальну суму 36888,03 грн. (а.с.19), що підтверджується відповідними актами приймання-передачі та стягнуто з відповідача на користь позивача 73950,23грн. боргу, 5567,95грн. пені, 5596,52грн. штрафу, 2900,26грн. 3% річних, 2686,46грн. інфляційних.
Оглянувши справу №906/887/14, суд встановив, що сума 3% річних обрахована за період по 14.04.14, інфляційні обраховані по березень 2014.
Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.
У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду по справі №906/887/14 позивач просить стягнути з відповідача 2485,33грн. 3% річних , які обраховані за період з 15.04.14 по 28.05.15 та 50745,42 грн. інфляційних, які обраховані за період з квітня 2014 по квітень 2015.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", визначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
У пункті 7.1. вказаної постанови Вищий господарський суд України зазначив, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, контррозрахунку суми боргу не надав, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2, Стягнути з Приватного підприємства "Комфорт-Тепло" (10020, м. Житомир, пр.Миру, 3, ід. 35545767) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 2485,33 грн. 3% річних, 50745,42 грн. інфляційних, 1218,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-відповідачу (рек. з повідом.)