61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
19.01.2016 Справа № 905/3482/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Сватіковій Д.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Приватного підприємства «МК-Строй» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1, м. Маріуполь
про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів
Представники сторін
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю
від відповідача: не з'явились
Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариства комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «МК-Строй» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1, м. Маріуполь про зобов'язання визнати грошові вимоги за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011 у сумі 32346,39 гривень, з яких заборгованість за кредитом у розмірі 10996,63 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 9254,28 грн., заборгованість по комісії у розмірі 1781,46 грн., пеня у розмірі 10314,02 грн. та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 634, 639 ЦК України і полягають в тому, що 02.03.2011 відповідачем було підписано і подано до ПАТ КБ «Приватбанк» заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 02.03.2011, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26005054000797 в національній валюті та встановлено кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг". Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, відсотками та комісіями, також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, відповідачу нарахована пеня. 13.02.2015 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про те, що Приватне підприємства «МК-Строй» знаходиться в стані припинення, у зв'язку з чим позивач, враховуючи наявність у відповідача заборгованості перед ПАТ КБ ОСОБА_3 за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011, звернувся до ліквідаційної комісії Приватного підприємства «МК-Строй» із заявою з кредиторськими вимогами на суму 32289,56 грн., однак відповіді щодо результатів розгляду зазначеної заяви та включення суми боргу до проміжного ліквідаційного балансу не отримав, що є підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою від 11.12.2015 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/3482/15.
Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:
За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87517, Донецька обл. м. Маріуполь, пров. Дніпропетровський, буд. 2-А.
Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
02.03.2011 відповідачем, Приватним підприємством «МК-Строй», м. Маріуполь (клієнт) була підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, за змістом якої відповідач просить банк відкрити поточний та картковий рахунки. Згідно цієї заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вищезазначених умов та правил надання банківських послуг.
Дослідивши Заяву відповідача від 02.03.2011, Умови та правила надання банківських послуг (Умови), ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 02.03.2011, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки та Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним.
Відповідно до п.3.18.1.5 Умов кредитний ліміт стосовно до цього розділу “Умов та правил надання банківських послуг” являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.
За умовами п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
У п. 3.18.4.1.1 визначено, що сторони погодили, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від сум залишку непогашеної заборгованості.
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуління, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2. Умов).
При непогашення кредиту понад 90 днів, починаючи з 91 дня кредит вважається простроченим та клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, а також сплачує пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3).
З 01.07.2014р. починаючи з 91 дня кредит вважається простроченим та клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом 3.18.5.1 Умов встановлено, що у разі порушення сплати відсотків за користування кредитом клієнт сплачує банку пеню за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу.
Відповідно до п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Відповідно до довідки ПАТ КБ “Приватбанк” від 05.12.2015 за №08.7.0.0.0/151205145127 клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 02.03.2011 - 1000,00грн., 21.06.2013 - 10000,00грн., 21.08.2013 - 12000,00грн., 01.03.2014 - 12000,00грн., 02.03.2014 - 10263,81грн.
Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.10.2015 по кредиту в розмірі 10996,63грн., по відсотками в розмірі 9254,28грн., по комісії за користування кредитом в розмірі 1781,46грн.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував.
Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов позивач нарахував відповідачеві також пеню в розмірі 10314,02 грн. за період з 03.09.2013 по 07.10.2015.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” запроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тар Альянс” до Кабінету Міністрів України визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України” від 30.10.2014р. № 1053-р”. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.
Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.
На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.
У зв'язку з чим, правомірно нарахована пеня в розмірі 64,84 грн. за період з 03.09.2013 по 13.04.2014.
Крім того, у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», яке було прийнято під час розгляду справи, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Слов'янськ, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011, та станом на 07.10.2015 заборгованість складається з наступного: заборгованість за кредитом - 10996,63 грн., заборгованість за відсотками - 9254,28 грн., заборгованість з комісії - 1781,46грн., пеня - 64,84 грн.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 13.02.2015 відповідач перебуває у стані припинення за судовим рішенням.
07.10.2015 року позивачем надіслано на адресу відповідача в особі голови ліквідаційної комісії з припинення заяву від 06.10.2015 з вимогою розглянути та визнати кредиторські вимоги позивача за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011 та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.
Доказів про надсилання відповідачем відповіді на заяву позивача та про результати її розгляду відповідачем не надано. Позивач наполягає, що відповіді на заяву не отримував.
Згідно з ч.ч.3, 5-6 ст.105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до ч.8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
За висновком суду, враховуючи що позивач пред'явив вимогу до ліквідатора відповідача 07.10.2015, позивач звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії своєчасно.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги те, що кредиторські вимоги заявлено позивачем у строк, визначений чинним законодавством, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, проте дана вимога не була розглянута відповідачем, тому позовні вимоги про зобов'язання Приватного підприємства «МК-Строй» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1, м. Маріуполь визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011 у сумі 32346,39 гривень, з яких заборгованість за кредитом у розмірі 10996,63 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 9254,28 грн., заборгованість по комісії у розмірі 1781,46 грн., пеня у розмірі 10314,02 грн. та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу відповідача підлягає частковому задоволенню на суму заборгованості за кредитом у розмірі 10996,63 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 9254,28 грн., заборгованості з комісії у розмірі 1781,46 грн., пеня у розмірі 64,84 грн.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати та включити кредиторські вимоги нарахованої пені за період з 14.04.2014 по 07.10.2015, суд відмовляє враховуючи приписи ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення"
Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «МК-Строй» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1, м. Маріуполь задовольнити частково.
Зобов'язати Приватне підприємство «МК-Строй» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1, м. Маріуполь (87517, Донецька обл. м. Маріуполь, пров. Дніпропетровський, буд. 2-А, ЄДРПОУ 20390730) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) за договором б/н від 02.03.2011 у розмірі 22097,21 грн., з яких 10996,63 грн. - заборгованість по кредиту; 9254,28 грн. - заборгованості за відсотками; 1781,46 грн. - комісія; 64,84 грн.- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватне підприємство «МК-Строй» (87517, Донецька обл. м. Маріуполь, пров. Дніпропетровський, буд. 2-А, ЄДРПОУ 20390730) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, (вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 1218,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 19.01.2016 оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.Є. Курило