Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21
про повернення позовної заяви
20.01.2016 Справа № 907/3/16
Суддя Журавчак Л.С., розглянувши матеріали
За позовом UNIMATIK KFT, Ніредьхаза Угорщина
До відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю „Універ”, м. Виноградів
До відповідача 2 акціонерного товариства „Ощадбанк”, м. Київ
Про визнання недійсним договору застави та зобов”язання повернути предмет застави власнику (позивачу)
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.12.15 №907/1259/15 позовну заяву UNIMATIK KFT, Ніредьхаза Угорщина до товариства з обмеженою відповідальністю „Універ”, м. Виноградів та акціонерного товариства „Ощадбанк”, м. Київ про визнання недійсним договору застави та зобов”язання повернути предмет застави власнику (позивачу) повернуто без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, при зверненні з даним позовом до суду позивачем не подано належних доказів сплати судового збору, оскільки ним оплачена лише одна немайнова вимога (квитанція №26 від 21.12.15 на суму 1218 грн.).
З вказівкою на усунення зазначених в ухвалі суду від 28.12.15 недоліків, позивач повторно звернувся з позовом до суду. Так, до поданої як доказ сплати судового збору квитанції №26 від 21.12.15 на суму 1218 грн., ним додано квитанції №9 від 06.01.16 на суму 160 грн., та №11 від 06.01.16 на суму 689 грн. Тобто позивачем оплачено одну немайнову вимогу в розмірі 1378 грн., а також подану одночасно з позовом заяву про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 689 грн.
За таких обставин, позовна заява Вх. №02.5.1-17/4/16 від 06.01.16 підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Позивач звернувся з вимогою визнати договір недійсним та застосувати наслідки недійсності, тобто повернути майно.
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).
Якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України чи частиною другою статті 208 Господарського кодексу України, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру.
В даному випадку позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним правочину разом із застосуванням наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, а саме: зобов”язати повернути предмет застави власнику (позивачу).
Статтею 6 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок сплати судового збору. Так, відповідно до частини 3 згаданої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При зверненні з даним позовом до суду позивачем не подано належних доказів сплати судового збору, оскільки ним оплачена лише одна немайнова вимога (квитанції №26 від 21.12.15 на суму 1218 грн. та №9 від 06.01.16 на суму 160грн.), тоді як майнова вимога, яка визначається з урахуванням вартості спірного майна, знову не оплачена.
Зазначена обставина є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, однак, не є перешкодою для звернення із позовною заявою в установленому порядку до господарського суду після усунення обставин, що спричинили повернення даної позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” сума судового збору у розмірі 2067 грн., сплаченого згідно з квитанціями № 26 від 21.12.2015 року, №9 від 06.01.16 на суму 160 грн. та №11 від 06.01.16 на суму 689 грн. підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись наведеним та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву б/д і додані до неї документи на 60 аркушах повернути без розгляду.
2. Повернути позивачеві - UNIMATIK KFT, Ніредьхаза через ОСОБА_1 ( Закарпатська обл., м. Ужгород вул. Минайська, 8/86) із державного бюджету суму 2067 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень), сплаченого згідно з квитанціями № 26 від 21.12.2015 року на суму 1218 грн., №9 від 06.01.16 на суму 160 грн. та №11 від 06.01.16 на суму 689 грн.
Ухвала суду набирає законної сили 20.01.16 та може бути оскаржена відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Журавчак Л.С.
.