м. Вінниця
16 січня 2016 р. Справа № 802/4022/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Мошняги В.І.
представників позивача: Бурдиги В.О., Турченка Є.І.
представника відповідача 1: Цимбал В.А.
представника відповідача 2: Бойка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Донецького національного університету
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Донецький національний університет (далі - ДНУ, позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про зобов'язання скасувати рішення від 30.07.2015 р. №0050231706 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2015 р. у справі №802/3184/15-а скасовано рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 20.08.2015 р. №990/10/02-32-10-04 про залишення без розгляду первинної скарги позивача на рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №0050231706 від 30.07.2015 р. "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".
А тому, на думку позивача, враховуючи положення частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач також зобов'язаний скасувати й рішення №0050231706 від 30.07.2015 р., оскільки фактично по первинній скарзі вмотивованого рішення не прийнято.
Ухвалою суду від 11.01.2016 р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління ДФС у Вінницькій області.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили його задовільнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідачів проти позову заперечили та просили в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства. Зокрема, представник першого відповідача, вказала на відсутність підстав для зобов'язання Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області скасовувати власне рішення, оскільки за результатом розгляду скарги на рішення від 30.07.2015 р. №0050231706 податковим органом вищестоящої інстанції прийнято вмотивоване рішення, що виключає застосування положень частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
В свою чергу, представник другого відповідача послався на відсутність правових підстав для зобов'язання податкового органу скасовувати рішення, мотивуючи свою позицію тим, що законодавець визначив лише два випадки, коли рішення податкового органу може бути скасовано. У першому випадку - за наслідком розгляду первинної скарги платника податку по суті та встановлення податковим органом вищестоящої інстанції незаконність рішення податкової інспекції та, відповідно його скасування. У другому - у судовому порядку, за наслідком розгляду відповідного позову по суті та надання оцінки правомірності рішення податкового органу. Оскільки ГУ ДФС у Вінницькій області залишено без розгляду скаргу позивача на рішення №0050231706 від 30.07.2015 р., і у цій справі також не надається йому оцінка, а тому, на думку представника, відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.
30.07.2015 р. Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення №0050231706 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску", не погоджуючись з яким позивач звернувся зі скаргою № 1108/01-02/08 від 17.08.2015 р. про його скасування до Головного управління ДФС у Вінницькій області. За результатом розгляду первинної скарги ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення № 990/10/02-32-10-04 від 20.08.2015 р. про залишення її без розгляду. Останнє, в свою чергу, визнано протиправним та скасовано постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №802/3184/15-а від 14.09.2015 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 р.
Вважаючи, що фактично по первинній скарзі податковим органом мотивованого рішення не прийнято, відтак, в силу вимог податкового законодавства скарга платника є задоволеною на його користь, позивач звернувся з цим позовом до суду, адже податковим органом рішення №0050231706 від 30.07.2015 р. фактично не скасовано та за позивачем рахується борг.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
При цьому платник протягом десяти робочих днів має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Аналогічна норма міститься у пункті 8 розділу IIV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрованої у в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за № 508/26953, відповідно до якої суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до фіскального органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного фіскального органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Відповідно до положень частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Такого ж змісту норма викладена й пункті 4.1 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 452 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2013 р. за № 1593/24125 (далі - Порядок №452), відповідно до якого, орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Як встановлено судом, позивач скористався своїм правом на оскарження рішення податкового органу за №0050231706 від 30.07.2015 р., подавши скаргу до ГУ ДФС у Вінницькій області. В свою чергу, рішення прийняте за результатом її розгляду скасовано судом, відтак, не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття. Отже, фактично, рішення за наслідком розгляду скарги платника податків податковим органом не прийнято. Відтак, в силу положень процитованих вище норм, вважається, що скарга повністю задоволена на користь платника єдиного внеску.
Однак, як пояснено в судовому засіданні представниками відповідачів, визначена в оскаржуваному рішенні сума, на думку податкового органу, є узгодженою та підлягає стягненню, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання скасувати рішення.
З урахуванням наведених вище обставин, та керуючись процетованими нормами чинного законодавства, суд погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Разом з цим, щодо самого способу захисту порушених прав зобов"язального характеру, вибраного позивачем, то слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4.4 Порядку № 452, орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень:
- залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу - без задоволення;
- скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині;
- скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу;
- направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального органу доходів і зборів;
- залишає скаргу без розгляду.
З аналізу наведеної норми видно, що саме до повноважень органу доходів і зборів віднесено прийняття за наслідком розгляду скарг платника відповідних рішень, в тому рахунку й про скасування рішень податкового органу нижчої інстанції. Отже, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених актом.
Дискреційні повноваження дають можливість представникові влади здійснювати вибір варіанта рішення відповідно до власних міркувань, не обмежуючись чітко визначеним варіантом вирішення для конкретної ситуації. Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість. За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив підстави для скасування ГУ ДФС у Вінницькій області рішень податкових органів нижчестоячих інстанцій, а саме за наслідком розгляду скарги по суті, на думку суду, відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов'язувати суб'єкта вданих повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.
Отже, в задоволені позову в частині зобов'язання податкового органу скасовувати рішення слід відмовити.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та скасування рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0050231706 від 30.07.2015 р.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
позов задовільнити частково.
Скасувати рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0050231706 від 30.07.2015 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Донецького національного університету (вул. 600-річчя, 21, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 02070803) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. 30-річчя Перемоги, 21, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39476158) судовий збір у розмірі 12066,95 грн. сплаченого пл. дорученнями № 2226 від 9.12.15 р. та №2203 від 26.11.2015 р.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна