м. Вінниця
14 січня 2016 р. Справа № 802/4191/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіоенергія" про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіоенергія" (далі - ТОВ "Інтербіоенергія", відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позов мотивований тим, що станом на дату звернення до суду відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 221852 грн. Вказаний борг відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.
Представник позивача в судове засідання не прибула, поряд з цим, надала суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі (вх. № 617 від 14.01.2016).
Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України якщо) немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.
ТОВ "Інтербіоенергія" перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та є платником податку на додану вартість. З матеріалів справи суд установив, що у ТОВ "Інтербіоенергія" наявний податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 221852 грн. Вказаний податковий борг виник урезультаті несплати суми грошового зобов'язання, визначеного в податковій декларації № 9101713359 від 20.05.2015 (а. с. 10-13). Крім того, податковими повідомленнями-рішеннями № 0035171501, від 03.08.2015 (а. с. 16), № 0039761501 від 10.09.2015 (а. с. 21), № 0024201501 від 08.05.2015 (а. с. 26), № 0024111501 від 05.06.2015 (а. с. 31) до відповідача застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 3230 грн.
З метою стягнення коштів за податковим боргом Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.
Підпункт 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачає обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, відповідач не сплатив 218622 грн. податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації № 9101713359 від 20.05.2015.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Тобто, у випадках, якщо платник податків не оскаржує податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, сума грошового зобов'язання вважається узгодженою та повинна бути сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання такого повідомлення-рішення. Відтак, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають правового режиму податкового боргу.
Докази оскарження, скасування податкових повідомлень-рішень № 0035171501, від 03.08.2015, № 0039761501 від 10.09.2015, № 0024201501 від 08.05.2015, № 0024111501 від 05.06.2015, якими до відповідача застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 3230 грн., станом на день розгляду справи у суду відсутні.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в загальному розмірі 221852 грн. підтверджується також розрахунком суми позову (а. с. 5), обліковою карткою платника (а. с. 9).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як установив суд, Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області направляла на адресу відповідача податкову вимогу від № 2361-25 від 03.06.2015 на суму податкового боргу 218622 грн. Станом на день розгляду справи докази сплати суми податкового боргу чи оскарження податкової вимоги до суду не надходили.
Відповідно до положень п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.
Відповідно до частин 2, 4 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіоенергія" (код ЄДРПОУ 38055229, м. Вінниця, вул. пров. Смирнова, буд. 42) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, до державного бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 221852 (двісті двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович