18 січня 2016 року м. Київ К/800/51851/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2015 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2», ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Житлово-будівельний кооператив «Річковик-2» і ОСОБА_1 звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили визнати незаконною та нечинною постанову від 17.10.2014 № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг», а дії по її прийняттю протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
За змістом статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Нормами пункту дев'ятого частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Судами встановлено, що позивачі оскаржують постанову від 17.10.2014 № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» та дії по її прийняттю.
Вказана постанова офіційно опублікована в Офіційному віснику України 2014, № 91 (21.11.2014), ст. 2615.
З вказаним позовом позивачі звернулися 28.08.2015.
Клопотань про поновлення строку звернення до суду позивачами надано не було. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску шестимісячного строку для звернення до суду.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2015 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока