18 січня 2016 року К/800/51313/15
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Ємельянова В.І., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року по справі № 809/2909/14 (№876/9042/15)
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
Головне управління Міндоходів у Київській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року по справі № 809/2909/14 (№876/9042/15).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху, як таку, що подана з порушенням вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником до скарги не було додано документ про сплату судового збору.
Скаржнику запропоновано у строк до 4 січня 2016 року усунути недоліки касаційної скарги.
На виконання вимог зазначеної ухвали, Головне управлінням Міндоходів у Київській області повторно заявило клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання, відповідач надав копію Кошторису на 2015 рік, що не є доказом відсутності коштів у Головного управління Міндоходів у Київській області. Інших доводів відповідач не зазначив та доказів не надав.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи, що суду не надано доказів неможливості сплатити судовий збір, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року скаржником не усунуто.
Відповідно до положення частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.
В силу частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 3 ст. 108, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Касаційну скаргу (додані до неї документи) Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року по справі № 809/2909/14 (№876/9042/15) повернути скаржнику.
Суддя Вищого
адміністративного В.І. Ємельянова
суду України