14 січня 2016 року м. Київ К/800/43850/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами по справі №2а-17692/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Київський національний університет імені Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування п.4 наказу від 30 листопада 2012 року № 1350.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що порядок відмови здобувача від подальшого розгляду дисертаційної роботи, крім розгляду в спеціалізованій раді, законодавчо не врегульований, проте вона має конституційне право зняти дисертаційну роботу з подальшого розгляду. Крім того, на момент прийняття спірного рішення Шевченківський районний суд м.Києва скасував рішення Спеціалізованої вченої ради про присвоєння наукового ступеня позивачу. Посилалася на порушення строку розгляду дисертації та атестаційної справи відповідачем.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 8 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін.
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Київський національний університет імені Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування п. 4 наказу від 30 листопада 2012 року № 1350.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року вказана заява задоволена. Скасована постанова цього суду від 8 серпня 2013 року та прийнята нова, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Визнаний протиправним та скасований пункт 4 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.11.2012 №1350.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року скасована постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 8 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року, позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені. Скасовано рішення Спеціалізованої вченої ради Д.26.001.36 Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 16.05.2012 року про присвоєння наукового ступеня кандидата наук за результатами захисту дисертації здобувача на звання кандидата наук ОСОБА_1 на тему "Інтернетвидання як чинник формування демократичної політичної культури", за спеціальністю 23.00.03 - політична культура та ідеологія.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі № №2610/24162/2012, прийнята відмова представника ОСОБА_3 від позову, визнані такими, що втратили законну силу, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 8 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що викладені в ній обставини є ново виявленими та свідчать про скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови, що належить переглянути.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 8 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи заявника не свідчать про наявність обставин, які, існували на час розгляду справи в суді першої інстанції та могли б вплинути на суд таким чином, що суд, вірогідно, виніс би інше рішення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи предметом спору є правомірність пункту 4 Наказу Міністерства освіти і науки України від 30 листопада 2012 року №1350, яким було скасоване рішення спеціалізованої вченої ради Д26.011.36 Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 16 травня 2012 року протокол №27 про присудження наукового ступеня кандидата політичних наук та відмовлено у видачі диплома кандидата політичних наук ОСОБА_1 без права повторного захисту дисертації.
Заява про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 8 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у вищезгаданій справі №2610/24162/2012, прийнята відмова представника ОСОБА_3 від позову, визнані такими, що втратили законну силу, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, а провадження у справі - закрито. Вказані обставини на думку заявника свідчать про наявність передбачених п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для перегляду рішення суду першої інстанції по даній справі за нововиявленими обставинами.
Стаття 245 КАС України передбачає, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Таким чином, перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, допускається у разі, якщо в основу судового рішення, яке переглядається, було покладене інше судове рішення, яке у подальшому було скасоване. При цьому, у разі, якщо б згаданого іншого рішення суду не існувало, чи результати судового розгляду були б інакші, це би вірогідно вплинуло на результати розгляду даної справи.
Разом з тим судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що наведені заявником обставини для скасування постанови постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 8 серпня 2013 року, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 245 КАС України, оскільки пункт 4 частини 2 статті 245 КАС України пов'язує відповідний перегляд судового рішення не з втратою іншим судовим рішенням законної сили (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 230 цього Кодексу), а з його скасуванням.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав перегляду за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 8 серпня 2013 року, оскільки вказані заявником обставини не є нововиявленими відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України.
Колегія суддів дійшла думки, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судом апеляційної інстанції, не вбачається.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року по справі №2а-17692/12/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: