14 січня 2016 року м. Київ К/800/34601/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі №814/4721/13-а за позовом ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування постанови №171, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправними дії інспектора відповідача щодо проведення перевірки та скасувати постанову № 171 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту 5 вересня 2013 р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що матеріали перевірки були складені без його участі та ним отримані не були. Заперечує вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності, пославшись на те, що він дійсно виконує будівельні роботи, але не на об'єкті, який перевірявся інспектором відповідача.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Скасована постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 171 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 вересня 2013 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування постанови №171 залишений без розгляду.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення апеляційним судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20-21 серпня 2013р. відповідач провів перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлені відповідним актом від 21 серпня 2013 року.
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідач прийняв постанову №171 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 2 ч. 3 п. 4 абз. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", також на позивача накладений штраф в розмірі 41 192,00 грн.
Підставою прийняття вище вказаної постанови стало порушення позивачем ст. 34 ч. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. ст. 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Задовольняючи позовні вимоги в частині суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що роботи із будівництва на об'єкті, який був об'єктом перевірки, виконувались позивачем.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовні вимоги без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом з пропуском строку звернення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 питання про накладення штрафу розглядається уповноваженою особою Інспекції в 15-денний строк з дня одержання нею протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єктів містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.
Посадовою особою Інспекції 05.09.13, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994, № 208/94-ВР, розглянута справа про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що оскільки ОСОБА_1 відмовився отримувати акт перевірки, останній разом з протоколом та приписом були йому направлені 23.08.2013 року рекомендованим листом, який 28.08.2013 року особисто отриманий позивачем.
В протоколі про адміністративне правопорушення позивач був повідомлений про те, що 05.09.2013 року о 10:00 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення письмово заздалегідь, проте позивач не скористувався наданими йому правами брати участь у розгляді, надавати пояснення, доводи тощо.
Постанова відповідача № 171 від 05.09.2013 року була відправлена позивачу рекомендованим листом 06.09.2013 року та отримана ним особисто 11.09.2013 року.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Із даним позовом до суду позивач звернувся 15.11.2013 року, тобто з пропуском п'ятнадцятиденного строку.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги стосуються періоду який лежить за межами передбаченого ст.5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" строку звернення до суду.
Колегія суддів дійшла думки, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення.
Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не вбачається.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі №814/4721/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: