14 січня 2016 року м. Київ К/800/38417/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд справи за касаційними скаргами управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року по справі №820/3477/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові про стягнення заборгованості, -
У квітні 2015 року управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові, в якому просило: стягнути з відповідача суму витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за період вересень-грудень 2014 року та тимчасово переселеним із зони проведення антитерористичної операції в розмірі 24098,34 грн., а також суму витрат на виплату та доставку допомоги на поховання потерпілого в розмірі 302,37 грн., всього - 24400,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період вересень-грудень 2014 року між Управлінням та Фондом були відписані Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Разом з тим, Фондом не відшкодовані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну. Відповідачем також не врахована сума витрат на виплату та доставку допомоги на поховання потерпілого, не враховані суми витрат на виплату пенсій тимчасово переселеним із зони проведення АТО.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові на користь позивача суму витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за грудень 2014 року в розмірі 1039 грн. 72 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять, відповідно: скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі; скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за грудень 2014 року між управлінням Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова(далі - УПФУ) та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові(далі Відділення) підписаний Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В акті позивачем вказано, що ним підготовлені списки осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за грудень 2014 року у кількості 147 осіб.
Відділенням перевірений та прийнятий до заліку список осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за грудень 2014 року у кількості 106 осіб.
Відділенням не прийнята до заліку сума, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 1039,72 грн., через не врахування сум витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Зазначене підтверджується таблицями розбіжностей (додаток 2) до актів щомісячних звірок, які містяться в матеріалах справи.
Професійне захворювання вищезазначених осіб сталося в період роботи на території СРСР, а пенсії були призначені відділами соціального забезпечення в період до 01.04.2001 року, але відповідачем відповідні суми не відшкодовані позивачу відповідно до акту звірки за грудень 2014 року у розмірі 1039, 72 грн. у той час, коли відповідна сума пенсій по інвалідності особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР виплачена позивачем.
Задовольняючи позовні вимоги в частині суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наявності встановленого законом обов'язку у відповідача щодо відшкодування позивачу суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, а також з відсутності причинного зв'язку між смертю ОСОБА_8 та її трудовим каліцтвом та з відсутності доказів наявності довідок про взяття на облік осіб, які переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції по особам, стосовно яких позивачем заявлені вимоги.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII) пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно ст.8 зазначеного Закону Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до ст.81 Закону № 1788-XII призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV(далі - Закон № 1105-XIV) дає визначення - страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
У відповідності до ст.6 Закону № 1105-XIV суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Згідно ст.15 Закону № 1105-XIV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
Відповідно ст.18 Закону № 1105-XIV виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
Згідно ст. 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні; організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов тощо.
У відповідності до ст. 28 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно ч.2 п.5 ст.24 Закону № 1105-XIV якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно ч.2 ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 №5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
У відповідності до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Згідно п. 8 Порядку Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 30 числа місяця, наступного за звітним, складають у двох примірниках акт про проведене відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 5).
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
У відповідності до ст.5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Згідно ст. 3 зазначеної угоди, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, з наведеного вбачається, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. При цьому, Фонд зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Судами встановлено, що внаслідок нещасного випадку ОСОБА_9 отримала інвалідність. В грудні 2014 року ОСОБА_9 померла. Зазначена особа була внесена позивачем до списків померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Пенсійним фондом виплачена допомога на поховання сім'ям зазначених осіб, які отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 року в загальному розмірі 302,37 грн.
З акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 року, вбачається, що відповідач підписав зазначені акти.
Колегія суддів погоджується з висновком судів, що з аналізу норм Закону № 1105-XIV, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання ч.8 ст. 34 Закону № 1105-XIV, вбачається, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до положень ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.
Згідно п. 2 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров'я України від 15.11.2015 року №606, висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).
Судами встановлено, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність причинного зв'язку між смертю ОСОБА_8 та її трудовим каліцтвом.
Відносно позовних вимог щодо відшкодування суми витрат на виплату пенсій тимчасово переселеним із зони проведення антитирористичної операції у кількості 60 осіб на загальну суму 18196,38 грн. судами обгрунтовано зазначено про відсутність підстав їх задоволення, через наступне.
Судами встановлено, що за період з листопада по грудень місяць 2014 року управління за заявами осіб провело нарахування і виплату пенсії 60 пенсіонерам - переселенцям із зони АТО на загальну суму 18196,55 грн.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 регулює механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується).
Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Судами встановлено, що позивачем не надано доказів наявності довідок про взяття на облік осіб, які переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції по особам, стосовно яких позивачем заявлені вимоги про відшкодування суми витрат на виплату пенсій тимчасово переселеним із зони проведення антитирористичної операції. Також не надано доказів звернення вказаних осіб з відповідними заявами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконних рішень не вбачається.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року по справі №820/3477/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: