Ухвала від 14.01.2016 по справі 2а-50/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

14 січня 2016 року м. Київ К/800/37920/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2-а-50/2010(9104/4624/11) та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11 за позовом ОСОБА_2 до Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, треті особи: Сільський голова Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання незаконим рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, треті особи Сільський голова Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення виконкому Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області № 30 від 5 грудня 2007 року "Про оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5" та зобов'язання ОСОБА_3 спростувати інформацію, поширену в народному часопису "Прикарпаття" від 12 грудня 2007 року про визнання свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 1 жовтня 2007 року, виданого виконкомом Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області на ім'я ОСОБА_5, недійсним.

Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений.

Скасоване рішення виконавчого комітету Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області № 30 від 5 грудня 2007 року "Про оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1". Зобов'язано Великолінинську сільську раду спростувати інформацію, поширену в народному часописі "Прикарпаття" від 12 грудня 2007 року про визнання свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 1 жовтня 2007 року, виданого виконавчим комітетом Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області на ім'я ОСОБА_5, недійсним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року залишена без змін.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 та сільський голова Великолінинської сільської ради ОСОБА_3 звернулися до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововияявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2а-50/2010(9104/4326/11) за позовом ОСОБА_2 до Великолінинської сільської ради, треті особи сільський голова Великолінинської сільської ради ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11 заява ОСОБА_1 та сільського голови Великолінинської сільської ради ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 2а-50/2010 (9104/4324/11) залишена без задоволення.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці рішення судів та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційне провадження в частині оскарження постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2-а-50/2010(9104/4624/11) підлягає закриттю.

Відповідно до статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року відкрите провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2-а-50/2010(9104/4624/11) та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11 за позовом ОСОБА_2 до Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, треті особи: Сільський голова Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання незаконим рішення.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року за № К/800/20263/14 касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року без змін. Тобто є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи на це саме судове рішення.

З огляду на наведене, касаційне провадження в частині оскарження постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2-а-50/2010(9104/4624/11) підлягає закриттю, як помилково відкрите.

Відносно доводів касаційної скарги про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11, слід зазначити наступне.

Перевіривши правову оцінку обставин справи в частині законності цієї ухвали та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заява ОСОБА_1 та сільського голови Великолінинської сільської ради ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі № 2а-50/2010 (9104/4324/11) обґрунтована тим, що істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відомою особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, є рішення сесії Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 22.04.2014 р. за № 202, яким було скасоване рішення виконавчого комітету цієї ж ради № 17 від 09.07.2007 р. та № 30 від 05.12.2007 р. щодо будинку АДРЕСА_1.

Стаття 245 КАС України передбачає, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Проаналізувавши положення КАС України, нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Таким чином, на підставі п. 1 ч. 2 с. 245 КАС України рішення може бути переглянуте за наступних умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення після прийняття рішення зі спору.

Разом з тим судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що наведені заявником обставини для скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 р., не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 245 КАС України, оскільки рішення сісії Великолінинської сільської ради Старосамбірського району Львівської області № 202 від 22.04.2014 р., не існувало на момент ухвалення постанови Львівським апеляційним адміністративним судом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав перегляду за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року, оскільки вказані заявником обставини не є нововиявленими відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на наведене касаційне провадження в частині оскарження постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2-а-50/2010(9104/4624/11) підлягає закриттю, як помилково відкрите.

Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 211, 214, 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 грудня 2010 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі №2-а-50/2010(9104/4624/11), закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11, залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі №н-9104/4624/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Попередній документ
55073226
Наступний документ
55073228
Інформація про рішення:
№ рішення: 55073227
№ справи: 2а-50/10
Дата рішення: 14.01.2016
Дата публікації: 20.01.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: