ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
09 квітня 2012 р. № 2а-1487/12/1370
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Львівський окружний адміністративний суд:
у складі судді Тертичного В.Г.
розглянувши у м. Львові у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
20 лютого 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не подає звітність з другого півріччя 2009 року. Покликаючись на повноваження органів Державної податкової служби, передбачені пунктом З статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), просить припинити підприємницьку діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб -підприємців у випадках, передбачених законом.
Ухвалою від 21 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі. Відповідач на адресу суду заперечення на позов не надіслав.
Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України від відповідача повернувся конверт з відміткою за закінчення терміну зберігання, а отже, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин суддя розглядає адміністративну справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суддя даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 29.06.2012 року, ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи -підприємця з присвоєнням йому реєстраційного номеру фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1.
У відповідності до довідки ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 3454 від 15.02.2012 р., фізична особа -підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у ДПІ як платник податків з 13.08.2001 року.
11.12.2011 року старшим державним податковим інспектором ДПІ в Личаківському районі м.Львова було складено акт перевірки суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, яким встановлено, що остання податкова звітність в ДПІ у Личаківському районі м.Львова подана підприємцем за перше півріччя 2009 року.
Станом на 08.12.2011 року у відповідача заборгованості по податках перед бюджетом немає, що підтверджується листом ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 08.12.2011 року № 28700.
Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова від 23.11.11 р. № 14947/04-35, відповідач заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 23.11.2011 року не має, звітності не подає.
Відповідно до листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Личаківської районної виконавчої дирекції від 02.12.2011 р. № 863, відповідач у відділенні Фонду не зареєстрований.
Відповідно до листа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.11.2011 р. № 5340/05, відповідач не перебуває на обліку у Фонді як платник страхових внесків.
Відповідно до листа Личаківської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.12.2011 р. № 863, відповідач заборгованості перед фондом не має.
Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, оскільки вищевказану довідку про неподачу звітності понад встановлені строки, якою зафіксовано момент виникнення спірних правовідносин, складено 12.07.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.
Згідно п. п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно п. п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно п. п. 78.1.2. п. 78.1. ст. 78 цього ж Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
Згідно ч. 2 ч. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ст. 49 цього ж Закону України, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою ст. 47 цього ж Закону. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки вищевказаними доказами підтверджено, що відповідач протягом року не подавав органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог статті 94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: м.Львів, вул.Студентська, 8/22, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
3. Зобов'язати ОСОБА_1 виконати постанову негайно і здійснити заходи, пов'язані з ліквідацією суб'єкта господарювання у встановленому законом порядку, подати органу державної реєстрації документи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
4. В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
5. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Тертичний В.Г.