про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2015 року № 810/5647/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд", третя особа - Будівельне управління №8 Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд", про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд", третя особа - Будівельне управління №8 Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд", про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення), немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ЗУ "Про судовий збір").
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру для суб'єктів владних повноважень, юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, для фізичних осіб 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Однак, слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 6 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не надано до суду документу, що підтверджує сплату судового збору, який належить сплачувати у розмірі вирахуваному відповідно до вимог ЗУ "Про судовий збір", однак містить клопотання, в якому позивач посилаючись на статті 55, 129 Конституції України та на статті 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що справляння ним судового збору буде перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на ст. 55 та ст.129 Конституції України є необгрунтованими, оскільки дані норми стосуються прав громадян, а не суб'єктів владних повноважень, в правовому статусі якого звертається позивач, та управлінські повноваження якого визначені ст. 19 Конституції України та ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, саме та виключно в межах яких звертається позивач з даним адміністративним позовом. Відтак в даній категорії адміністративних справ має місце не наявність спору між сторонами та захист захисту порушеного права, а застосування контролюючої функції суду при виконанні суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. За таких умов, сплата судового збору є не перешкодою до правосуддя, а виконанням вимоги визначеної йому законодавством для застосування судом контролюючої функції щодо позовів суб'єктів владних повноважень в порядку здійснення ними управлінських функцій, покладених на них законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим, позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вважає за необхідне залишити її без руху.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом звернення до суду із заявою, яка міститиме оригінал документа, що свідчить про сплату судового збору, у розмірі вирахуваному відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 січня 2016 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Терлецька О.О.