14 січня 2016 р.Справа № 820/19829/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р. по справі № 820/19829/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області
про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати незаконними дії Головного управління ДФС у Харківській області; скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 04.12.2014 року №000295/20-40-21-02/НОМЕР_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р. по справі № 820/19829/14 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права, посилається на те, що контролюючим органом фактично не було встановлено торгівлю позивачем алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги - заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою.
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, на підставі Наказу про проведення фактичних перевірок № 390 від 04.11.2014 року Головного управління Міндоходів у Харківській області та Направлення № 286 від 04.11.2014 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (бар за адресою: АДРЕСА_1, бар "ІНФОРМАЦІЯ_1").
Результати перевірки оформлені актом Результати перевірки оформлені Актом № 245/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 від 10.11.2014 року, який направлено позивачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
З дослідженого акту перевірки судом встановлено, що фактичною підставою для відображення вказаних порушень слугував, викладений в акті висновок контролюючого органу про те, що позивач у місці здійснення підприємницької діяльності, а саме в барі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зберігав алкогольні напої без марок акцизного податку.
Також, фахівцями Головного управління Міндоходів у Харківській області складено Акт № 22/20-40-21-02-40/НОМЕР_1 від 10.11.2014 року про те, що після ознайомлення з актом перевірки від 10.11.2014 року № 245/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відмовилася від підписання акта перевірки.
При цьому, Акт перевірки № 245/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 від 10.11.2014 року не містить заперечень позивача проти висновків, вказаних у ньму.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управління Міндоходів у Харківській області прийнято Рішення № 000295/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 04.12.2014 року про застосування до Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України та з урахуванням приписів ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України).
Пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
У відповідності до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
З матеріалів справи судом встановлено, що фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 здійснено фахівцями контролюючого органу на підставі Наказу про проведення фактичних перевірок № 390 від 04.11.2014 року Головного управління Міндоходів у Харківській області та Направлення № 286 від 04.11.2014 року на проведення фактичної перевірки з 04.11.2014 року по 13.11.2014 року, тобто на підставі документів, передбачених вимогами п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України.
Отже, дії контролюючого органу з проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 є правомірним та такими які вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги у цій частині є безпідставними.
Щодо позовних вимог про скасування Рішення про застосування фінансових санкцій №000295/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 04.12.2014 року, винесеного Головним управління Міндоходів у Харківській області, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).
Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).
На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.
Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Відповідальність за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим алкогольними напоями та тютюновими виробами" передбачена ст. 17 цього Закону, абз. 15 ч. якої передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).
Так, згідно з п. 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Пунктом 6 вказаного Порядку також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до положень п. п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
При цьому, контролюючим органом у акті перевірки № 245/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 від 10.11.2014 року відображено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала зберігання алкогольної без наявності марок акцизного податку.
Факт вчинення вказаного порушення підтверджується описом наявної алкогольної продукції, в якому зафіксовано вартість кожної одиниці товару, що знаходився за місцем реалізації на загальну вартість 670,00 грн. та фотокарткою, на якій зображено алкогольні напої без наявності марок акцизного податку (а.с. 45,56).
Враховуючи викладені обставини, відображені в Акті № 245/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 від 10.11.2014 року, Головним управління Міндоходів у Харківській області прийнято Рішення № 000295/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 04.12.2014 року про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що на момент проведення перевірки заклад, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, був зачинений, у зв'язку з чим, на думку позивача, перевіряючими не могло бути зафіксовано факт торгівлі немаркованими алкогольними напоями, з огляду на те, що вказані доводи не спростовують встановлені під час фактичної перевірки обставини зберігання позивачем алкогольних напоїв без наявності акцизних марок та не доводять протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за реалізацію алкогольних напоїв, немаркованих марками акцизного податку.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи позивача, що акцизні марки були пошкоджені у зв'язку з відкоркуванням пляшок, оскільки у акті перевірки контролюючим органом відображено саме відсутність на пляшках акцизних марок, а не їх пошкодження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та правомірність винесення Головним управління Міндоходів у Харківській області Рішення № 000295/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 04.12.2014 року про застосування до Фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р. по справі № 820/19829/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2016 р.