"12" січня 2016 р. Справа № 921/1430/14-г/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши заяву №41 від 22.12.2015р. (вх.№26954 від 28.12.2015р.) приватного підприємства "Прогрес Агро" про розстрочку виконання рішення від 25.08.2015р. у справі
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Доше", м.Луцьк Волинської області
до відповідача - 1: приватного підприємства "Кронос Вест", м.Теребовля Тернопільської області
відповідача - 2: приватного підприємства "Прогрес Агро", с.Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області
про cтягнення заборгованості в сумі 337253,40грн,
за участю представників:
заявника: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність №04/01 від 04.01.2016р.;
стягувача: не з'явився;
ПП "Кронос Вест": не з'явився,
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.08.2015р. (суддя Охотницька Н.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р., позов товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" задоволено частково: стягнуто на користь останнього солідарно з приватного підприємства "Кронос Вест", м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, та приватного підприємства "Прогрес-Агро", с.Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, - 306594,00грн основного боргу; з приватного підприємства "Кронос Вест" м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області стягнуто 30659,40грн штрафу. Вирішено питання щодо розподілу судового збору, а саме на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" стягнуто: з приватного підприємства "Кронос Вест", м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, - 3679,13грн судового збору; з приватного підприємства "Прогрес-Агро", с.Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, - 3065,94грн судового збору.
22.12.2015р., в порядку ст.ст.115-118 ГПК України, на примусове виконання рішення господарського суду від 25.08.2015р. (суддя Охотницька Н.В.) видано відповідні судові накази.
28.12.2015р. приватне підприємство "Прогрес Агро", спираючись на приписи ст.121, п.6 ст.83 ГПК України, звернулося до господарського суду Тернопільської області, із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 25.08.2015р. терміном на 6 місяців шляхом сплати суми боргу стягнутої за рішенням суду рівними частинами щомісячно в строк до 30.06.2016р. згідно долученого графіку.
Ухвалою суду від 29.12.2015р. розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 05.01.2016р. та, одночасно, в учасників судового процесу витребувано документи, необхідні для її розгляду. Згідно ухвали суду від 05.01.2016р. розгляд заяви відкладено до 12.01.2016р. по причині відсутності доказів належного повідомлення стягувача про розгляд судом даної заяви.
Представник заявника в судових засіданнях підтримав подану заяву про розстрочку виконання рішення та пояснив, що доходи підприємства від здійснення господарської діяльності (виробництво сільськогосподарської продукції) не дають можливості виконати рішення суду у строки, встановлені законом. Зазначає, що здійснення погашення боргу шляхом сплати присуджених коштів одним платежем призведе до ще більшого утруднення фінансового становища підприємства та, як наслідок, зупинення підприємницької діяльності, по причині неможливості забезпечити весняно-посівну компанію 2016 року. Крім того, представник заявника зазначив, що згідно повідомлення Відділу ДВС Теребовлянського районного управління юстиції (лист №77 від 11.01.2016р.) накази про примусове виконання рішення суду від 25.08.2015р. №921/1430/14-г/18 стягувачем вже пред'явлено до виконання та органом ДВС вирішується питання про відкриття виконавчого провадження.
Приватне підприємство "Кронос Вест" у поданому клопотанні підтримало заяву про розстрочку виконання рішення суду від 25.08.2015р. (клопотання за вх.№3049 від 03.01.2016р.) та просило розглядати заяву без участі їхнього представника. На підтвердження своєї неплатоспроможності долучено до матеріалів справи фінансовий звіт за 9 місяців 2015 року, податкові декларації з податку на додану вартість та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Доше" витребувані судом документи не надано, а для участі в судовому засіданні представника не направлено.
Враховуючи, що заява про розстрочку виконання рішення суду, за приписами статті 121 ГПК України, розглядається судом у десятиденний термін, який є присічним, тобто продовження його господарським процесуальним законом не передбачено, тому суд розглядає подану заяву в даному судовому засіданні.
Розглянувши заяву, оцінивши наявні у справі докази на її обґрунтування, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви боржника, виходячи з наступного.
В силу положень ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у строки та порядку, встановленими Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".
За приписом частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно статті 121 ГПК України господарському суду надано право, при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, у встановлений законом строк, за заявою сторони надавати розстрочку виконання рішення. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених названою статтею ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення.
В рішенні від 26.06.2013р. №5-рп/2013 у справі №1-7/2013 Конституційний Суд України зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, зокрема, належать скрутне матеріальне становище боржника та наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника.
В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і позивача.
Відповідно до п.7.1.2 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Оскільки, норми ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.ст.33, 43 ГПК України.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.08.2015р. солідарно стягнуто, в тому числі, з приватного підприємства "Прогрес Агро" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Доше" 306594грн боргу та 3065,94грн судового збору.
Судом встановлено, що на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 25.08.2015р. у справі №921/1430/14-г/18, в порядку ст.116 ГПК України, 22.12.2015р. видано судові накази.
Згідно платіжного доручення №248 від 21.12.2015р. ПП "Прогрес Агро" перераховано на банківський рахунок ТОВ "Доше" грошові кошти в сумі 10000,00грн в якості погашення заборгованості згідно договору поруки від 10.12.2013р. №1.
Отже, станом на дату звернення з заявою про розстрочку виконання рішення від 25.08.2015р. за боржниками рахується борг в сумі 299659,94грн.
Як свідчать матеріали справи, стягувач 11.01.2016р. звернувся до Відділу державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції з приводу примусового виконання даного рішення суду (лист №77 від 11.01.2016р.), тому накази суду поступили на виконання в орган ДВС для примусового стягнення коштів.
28.12.2015р. приватне підприємство "Прогрес Агро", звернулося із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 25.08.2015р. терміном на 6 місяців шляхом щомісячної сплати залишку суми, стягнутої згідно судового рішення, рівними частинами до 30.06.2016р. згідно поданого графіку, посилаючись на приписи ст.121 ГПК України. Крім того, заявник вказує, що оскільки боржник - приватне підприємством "Кронос Вест" на даний час не здійснює господарської діяльності, відповідно, у нього не має коштів для погашення заборгованості перед стягувачем, тому виконання рішення буде здійснюватися за рахунок коштів майнового поручителя по договору поруки - приватного підприємства "Прогрес Агро", фінансове становище якого на сьогоднішній день є також скрутним; просить врахувати, що фінансові результати його господарської діяльності не дозволяють виконати рішення, сплативши борг одним платежем. Примусове виконання рішення у строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" ще більше утруднить фінансове становище підприємства та поставить під загрозу проведення посівної компанії 2016 року та, відповідно, отримання прибутку; подальшу господарську діяльність ПП "Прогрес Агро", яка належить до аграрного сектору економіки, та, в свою чергу, виключить можливість виконання рішення суду в повному обсязі.
На підтвердження таких доводів до матеріалів справи долучено копію фінансового звіту ПП "Прогрес Агро" за 9 місяців 2015 року, оборотно сальдові відомості по рахунках №№631, 361 за період з жовтня по листопад 2015 року із зазначенням заборгованості контрагентів боржника станом на 09.12.2015р.; податковий розрахунок ПП "Кронос Вест" сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за третій квартал 2015 року; податкові декларації з податку на додану вартість ПП "Кронос Вест" за серпень-листопад 2015 року; довідку ПАТ "Перший український міжнародний банк" №2199 від 10.12.2015р. щодо розміру боргу ПП "Прогрес Агро" за укладеним кредитним договором.
Оцінюючи доводи заявника та документи на обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення суду в частині стягнутих коштів (306594грн боргу та 3065,94грн відшкодування судового збору, всього - 309659,94грн), суд здійснює оцінку таких документів, які свідчать про господарську діяльність заявника та фінансові результати такої діяльності.
Так, із поданих документів, зокрема, вбачається, що станом на 09.12.2015р.: - у заявника числиться дебіторська заборгованість в сумі 525703,58грн; - прибуток від господарської діяльності підприємства за 9 місяців 2015 року становить лише 37300грн; - згідно довідки ПАТ "Перший український міжнародний банк" №2199 від 10.12.2015р. підтверджено додатково фінансове навантаження на підприємство з погашення кредиту в сумі 349999,96грн, наданого згідно договору №1.13-44 від 18.06.2013р., що також відображено у фінансовому звіті ПП "Прогрес Агро" (код рядка 1600).
В матеріалах справи відсутні докази, які б ставили під сумнів наведені та документально обґрунтовані посилання заявника, щодо винятковості обставини, які, на його переконання, є підставою для розстрочення виконання рішення суду в означеній частині.
Водночас, судом встановлено, що ПП "Прогрес Агро" здійснює господарську діяльність в аграрному секторі економіки, що має сезонний характер. Зокрема, підприємство займається вирощуванням та продажем сільськогосподарських культур (п.3 Статуту підприємства та графа "Види діяльності" (КВЕД) Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20095473 від 13.02.2015р.) та для забезпечення своєї діяльності в останнього у користуванні перебуває 556,0884га землі (Витяг з Державного земельного кадастру №34-1915-99.61-1/34-16 від 11.01.2016р.).
Таким чином, подані матеріали свідчать, що заявник здійснює господарську діяльність, фінансові результати від якої (грошові кошти) в подальшому можуть бути спрямовані на виконання рішення суду від 25.08.2015р. Так, з фінансового звіту вбачається позитивна динаміка результатів господарської діяльності підприємства, оскільки за аналогічний період попереднього року (9 місяців 2014 року) у підприємства був збиток 548100грн, в той час як за аналогічний період 2015 року прибуток становить 37300грн.
Утім, враховуючи суму прибутку, яка отримана за 9 місяців 2015 року (37300грн) та значну суму кредиту, яка також підлягає сплаті, стягнення всієї суми заборгованості може привести підприємство-боржника до стану, який унеможливить здійснення його діяльності та сприятиме виникненню непередбачуваних негативних наслідків для підприємства, у зв'язку з чим, є підстави вважати про наявність обставин, що дають можливість надати розстрочку виконання рішення.
На думку суду, часткова щомісячна сплата боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить діяльність підприємства-заявника, отримання ним прибутків та можливість погашення боргу (виконання рішення суду) для стягувача.
Водночас, вирішуючи питання про розстрочку виконання даного рішення господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В даному випадку зазначені обставини дають підстави для надання розстрочки виконання рішення суду від 25.08.2015р., проте у більш скорочений термін, аніж просить заявник. До такого висновку суд дійшов з огляду на наступне.
Господарський суд при наданні розстрочки виконання судового рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки, як для боржника - при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача - при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.
Суд враховує, що у боржника було достатньо часу, з огляду на дату винесення судом рішення по справі до дня звернення із заявою про надання розстрочки (4 місяці), та що цей період охоплював осінній період збору урожаю та його реалізацію (сільськогосподарських культур, зернових, фруктових тощо), а тому підприємство мало фінансову можливість погасити борг на виконання рішення в розмірі більшому, ніж 10000грн.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пунктом 1 ст.6 §1 Конвенції гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначенні строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин. Розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції.
Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що надання розстрочки можливе лише у разі дотримання балансу інтересів стягувача та боржника. Їх недотримання порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України та позбавляє кредитора можливості захистити свої права.
Отже, надання розстрочки виконання рішення тривалістю 6 місяців буде перешкоджати ефективному поновленню права стягувача, шляхом виконання судового рішення.
З огляду на наведене, зважаючи на доводи боржника та враховуючи те, що тривалий період невиконання рішення суду може призвести до негативних фінансових наслідків діяльності також і стягувача у справі, суд вважає допустимим терміном надання розстрочки виконання рішення від 25.08.2015р. в частині стягнення 299659,94грн - три місяці, починаючи з січня 2016 року.
Керуючись ст.ст.42, 22, 33, 34, 77, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -
1. Заяву приватного підприємства "Прогрес Агро" №41 від 22.12.2015р. (вх.№26954 від 28.12.2015р.) про розстрочку виконання рішення від 25.08.2015р. у справі №921/1430/14-г/18 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 25.08.2015р. №921/1430/14-г/18 про стягнення солідарно з приватного підприємства "Прогрес Агро", с.Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, та приватного підприємства "Кронос Вест", м.Теребовля Тернопільської області, 299659,94грн шляхом сплати боргу рівними частинами по 99886,65грн щомісячно, а саме: до 31.01.2016р. - 99886,65грн, до 29.02.2016р. - 99886,65грн, до 31.03.2016р. - 99886,64грн.
3. В решті вимог - в задоволенні заяви відмовити.
4. Ухвалу направити: товариству з обмеженою відповідальністю "Доше", вул.Рівненська, 76-а, м.Луцьк, Волинська область; приватному підприємству "Кронос Вест", вул.Князя Василька, 73, м.Теребовля, Тернопільська область; приватному підприємству "Прогрес-Агро", с.Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область (за письмовою заявою).
Суддя Н.О. Андрусик