Ухвала від 13.01.2016 по справі 806/2848/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"13" січня 2016 р. Справа № 806/2848/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Малахової Н.М.

Моніча Б.С.,

при секретарі Єрикаловій О.О. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Природного заповідника "Древлянський" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" листопада 2015 р. у справі за позовом Природного заповідника "Древлянський" до Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції в Житомирській області, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання незаконним та скасування частково вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у задоволені позову Природного заповідника "Древлянський" до Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання незаконними та скасування частково вимоги №65-17/740 від 17.06.2015 року відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області ревізії фінансово-господарської діяльності Природного заповідника "Древлянський" (далі-Заповідник) за період з 01 липня 2011 року по 01 лютого 2015 року та на підставі акту №65-09/05 від 05 травня 2015 року (т. 1 а.с.19-40) начальником Овруцької міжрайонної Державної фінансової інспекції в Житомирській області направлено т.в.о. директора Заповідника Фещенку П.П. вимогу про усунення порушень, виявлених в ході ревізії (т. 2 а.с.147-148).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно вказаної вимоги пунктом 1 зазначено: стягнути з ПАТ "НВК " КУРС" збитки в сумі 76000,00 грн., завданих внаслідок завищення наданих послуг або скоригувати вартість послуг, що будуть виконані відповідно до договору від 14.10.2013 № 2.

У пункті 3 вимоги зазначено - стягнути з винних осіб в порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю завдану заповіднику матеріальну шкоду в розмірі 19423,02 грн.

Пунктом 4 вимоги зазначено - стягнути з винних осіб в порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю завдану заповіднику матеріальну шкоду в розмірі 3910,45 грн.

Пункт 5 вимоги зобов'язує Заповідник відшкодувати за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, збитки в сумі 59859,29 грн. шляхом подання до Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА документів відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ №936, завдані внаслідок нарахування та оплати різниці тривалості відпустки працюючим на території радіоактивного забруднення в зоні відчуження і безумовного відселення та підсилення радіоактивного контролю щорічної відпустки працюючим на території більшої тривалості, коли оплата їх повинна здійснюватись за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

За пунктом 6 вимоги Заповідник зобов'язано стягнути з ОСОБА_4 збитки в сумі 11100,00 грн., завдані внаслідок завищення вартості наданих послуг.

У пункті 7 Вимоги зазначено - привести у відповідність по бухгалтерському обліку вартість основних засобів шляхом зменшення їх вартості на суму 181666,67 грн.

Пунктом 8 Вимоги зазначено - привести чисельності працівників у відповідність до Нормативів чисельності і примірних штатів працівників установ природно-заповідного фонду Мінприроди України, затверджені наказом Мінприроди від 08.05.2014 № 145.

Заповідник вважає зазначені вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та інтереси, оскільки виконання таких вимог призведе до настання негативних наслідків, що в свою чергу негативно відобразиться на становленні новоствореної організації. Тому просив скасувати частково вимоги № 65-17/740 Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції "Про усунення порушень законодавства у природному заповіднику "Древлянський" від 17 червня 2015 року, а саме:

- стягнення з ПАТ "НВК " КУРС" збитків в сумі 76000,00 грн., завданих внаслідок завищення наданих послуг або скоригувати вартість послуг, що будуть виконані відповідно до договору від 14.10.2013 № 2;

- стягнення з винних осіб в порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю завдану заповіднику матеріальну шкоду в розмірі 19423,02 грн;

- стягнення з винних осіб в порядку, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю завдану заповіднику матеріальну шкоду в розмірі 3910,45 грн;

- відшкодування за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, збитки в сумі 59859,29 грн шляхом подання до Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА документів відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ №936, завдані внаслідок нарахування та оплати різниці тривалості відпустки працюючим на території радіоактивного забруднення в зоні відчуження і безумовного відселення та підсилення радіоактивного контролю щорічної відпустки працюючим на території більшої тривалості, коли оплата їх повинна здійснюватись за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- стягнення з ОСОБА_4 збитків в сумі 11100,00 грн, завдані внаслідок завищення вартості наданих послуг;

- приведення у відповідність по бухгалтерському обліку вартість основних засобів шляхом зменшення їх вартості на суму 181666,67 грн;

- приведення чисельності працівників у відповідність до Нормативів чисельності і примірних штатів працівників установ природно-заповідного фонду Мінприроди України, затверджені наказом Мінприроди від 08.05.2014 № 145.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. Останній оскаржує пункти вимоги Овруцької міжрайонної Державної фінансової інспекції в Житомирській області, які вказують на виявлені збитки, їх розмір та містить зобов'язання повернути кошти до бюджету і привести у відповідність по бухгалтерському обліку вартість основних засобів. Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

За п.6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Держфінінспекцію також передбачено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вищевказані норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

Так, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Такий висновок суду зроблено і з урахуванням правової позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року (№21-40а14, 21-63а14), від 18 вересня 2014 року (№21-332а14), від 07 жовтня 2014 року та 27 січня 2015 року (№№ 21-368а14, 21-436а14 відповідно), від 24.03.2015 справа № 21-100а15, які згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для усіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містять зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, надав їм відповідну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Природного заповідника "Древлянський" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" листопада 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Н.М. Малахова

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" січня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Природний заповідник "Древлянський" вул.Леніна, 301 а,смт.Народичі,Народицький район, Житомирська область,11400

представник позивача ОСОБА_5-АДРЕСА_1, 11401

3- відповідачу: Овруцька міжрайонна державна фінансова інспекція в Житомирській області вул. Радянська,31 а,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11101

4-третій особі: Міністерство екології та природних ресурсів України - вул.В.Липківського,35,м.Київ,03035,

Попередній документ
55049297
Наступний документ
55049299
Інформація про рішення:
№ рішення: 55049298
№ справи: 806/2848/15
Дата рішення: 13.01.2016
Дата публікації: 21.01.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: