про повернення апеляційної скарги
"18" січня 2016 р. Справа № 917/1904/15
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса
на рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2015р.
у справі 917/1904/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса
до відповідача ОСОБА_1 товариства "Котл Транс", смт. Котельва, Полтавська область
про стягнення заборгованості
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.11.2015р. у справі 917/1904/15 (суддя Сірош Д.М.) відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 товариства "Котл Транс" про стягнення заборгованості за договором кредиту від 18.02.2008р. №735.
Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2015р. у справі №917/1904/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів на ліквідацію ОСОБА_2 до ОСОБА_1 товариства "Котл Транс" про стягнення заборгованості у розмірі 1240325,05грн.
Одночасно скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015р. у даній справі повернуто апеляційну скаргу ПАТ «Імексбанк» на підставі пунктів 3,4 статті 97 ГПК України, зокрема, у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому порядку і розмірі (клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору судом апеляційної інстанції залишено без задоволення) (а.с.161-164).
31.12.2015р. ПАТ «Імексбанк» повторно звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2015р.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 1 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
При дослідженні матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Факт відсутності в додатках до апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2015р. у справі №917/1904/15 доказів сплати судового збору також підтверджується актом відділу документального забезпечення (канцелярії) господарського суду Полтавської області від 04.01.2016р., в якому зафіксовано відсутність додатку №4, а саме: доказів сплати судового збору.
14.01.2016р. апелянтом засобами електронного зв'язку подано до Харківського апеляційного господарського суду клопотання від 05.01.2016р. №176 про долучення до апеляційної скарги АТ «Імексбанк» від 31.12.2015р. №174 оригіналу платіжного доручення від 28.12.2015р. №8/30 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Проте, до вказаного клопотання від 05.01.2016р. №176 додано електронну копію платіжного доручення від 28.12.2015р. №8/30 на суму 12403,25грн., що підтверджується актом Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016р. №13-44/09/1, в якому зазначено про невідповідність додатку його наявності, а саме: замість оригінала платіжного доручення надана копія платіжного доручення від 28.12.2015р. №8/30.
У пункті 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При дослідженні матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до апеляційної скарги у якості доказів сплати судового збору скаржником надано електронну копію платіжного доручення від 28.12.2015р. №8/30, яка в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України не є належним доказом, який би підтверджував факт сплати судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У пунктах 4, 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір“ (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. №484-VIII) зазначено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015р.), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015р. за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Імексбанк» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до ОСОБА_1 товариства "Котл Транс" 31.08.2015р. про стягнення 1240325,05грн. заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором та при поданні позовної заяви він був звільнений від сплати судового збору.
Позивачем при поданні апеляційної скарги, відповідно до копії платіжного доручення від 28.12.2015р. № 8/30 сплачено 12403,25грн., однак відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», він зобов'язаний був сплатити 27287,15грн. (тобто 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), а отже, судовий збір сплачено не в повному розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 91, 93, п. 3 ч.1 ст.97 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2015р. у справі №917/1904/15 повернути заявникові.
Додаток: тільки заявникові - апеляційна скарга на 4 аркушах з додатками на 9 арк. та конверт
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Білоусова Я.О.