04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" січня 2016 р. Справа№ 910/22794/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Від позивача: Клюсова Т.М.-представник;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015
у справі № 910/22794/15 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Публічного акціонерного товариства „Київгаз"
про стягнення штрафу та пені
Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-позивач або Комітет) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (далі-відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 10 000, 00 грн. та пені у сумі 7 650, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 по справі № 910/22794/15 позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства „Київгаз" про стягнення штрафу та пені було задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Київгаз" до загального фонду Державного бюджету України, пеню у розмірі 6 450 грн. та судовий збір у сумі 1 785,48 грн.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №910/22794/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Київгаз" штрафу у розмірі 10 000грн., припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Київгаз" штрафу у розмірі 10 000грн., стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київгаз" 6 600 грн. пені, зарахувавши вказану суму в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31110106700007, МФО 820019, код ЄДПРОУ 38004897, отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 910/22794/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 04.12.2015 було відстрочено Київському міському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України сплату судового збору та прийнято до провадження апеляційну скаргу, розгляд справи призначено на 12.01.2015.
11.01.2015 через відділ документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства „Київгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти її вимог заперечує та просить залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 без змін який судовою колегією було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 12.01.2016 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2015 № 910/22794/15 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, було розглянуто справу № 103-01/08.14 про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 30.04.2015 прийняла рішення № 61/01-р/к, яким визнано дії Публічного акціонерного товариства "Київгаз", що полягають у перевищенні строків видачі технічних умов при нестандартному приєднанні об'єктів споживачів до газових мереж, встановлених чинним законодавством, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з видачі технічних умов при нестандартному приєднанні об'єктів споживачів до газових мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, користування, оперативному управлінні тощо) товариства, розташованих на території м. Києва, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.
У зв'язку із вказаним вище порушенням, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.2015 № 61/01-р/к накладено штраф на Публічне акціонерне товариство "Київгаз" у розмірі 10 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
З матеріалів справи вбачається, що рішення Комітету було надіслано відповідачеві супровідним листом від 05.05.2015 № 26-01/1413 та отримано останнім 08.05.2015, що й підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 08.07.2015.
Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Так, відповідач сплатив суму штрафу у розмірі 10 000, 00 грн. з пропуском визначеного Законом двомісячного строку, що підтверджується платіжним дорученням № 966 від 21.08.2015 на суму 10 000, 00 грн.
Таким чином, оскільки Публічним акціонерним товариством "Київгаз" не сплачено штраф у встановлений Законом термін, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 09.07.2015 по 21.08.2015, що відповідно до розрахунку позивача, складає 6 600, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
У відповідності до ст. 239 ГК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пеню у розмірі 6 600, 00 грн. за період з 09.07.2015 по 21.08.2015, колегія суддів зазначає таке.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно з п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
В частині 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Суд першої інстанції підчас перевірки розрахунку суми пені, наданого позивачем, дійшов хибного висновку, що в останньому допущено помилку у визначенні періоду нарахування пені та відповідно у розмірі нарахування.
За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 6 450, 00 грн., яка розрахована відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 09.07.2015 по 20.08.2015.
З матеріалів справи вбачається, розмір пені за один день складає 150,00 (сто п'ятдесят) гривень (10 000 грн. х 1.5% = 150,00 грн.).
Таким чином, за період з 09.07.2015 (наступний день після закінчення передбаченого законодавством строку сплати штрафу) по 21.08.2015 включно (дата сплати штрафу), Відповідачем прострочено 44 (сорок чотири) дні сплати штрафу.
Загальна сума пені за 44 (сорок чотири) дні прострочення сплати штрафу складає 6 600 (шість тисяч шістсот) гривень (150,00 х 44 = 6 600,00).
За вказаних обставин враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку вимоги Відділення про стягнення з ПАТ «Київгаз» пені у розмірі 6 600 (шість тисяч шістсот) гривень за 44 (сорок чотири) дні прострочення сплати штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, допустивши при цьому неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи в частині вимог про стягнення пені, тому відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі № 910/22794/15 підлягає зміні в частині розміру пені, а апеляційна скарга Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України та покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі № 910/22794/15 змінити в частині розміру стягнутої суми пені, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:
,, 1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4 Б, ідентифікаційний код - 03346331) до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 (символ звітності 106) на р/р 31110106700007, МФО 820019, код ЄДПРОУ 38004897, отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва, пеню у розмірі 6 600,00 (шість тисяч шістсот) грн. Видати наказ.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4 Б, ідентифікаційний код - 03346331) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 339(тисяча триста тридцять девять) грн. 80 коп. за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4 Б, ідентифікаційний код - 03346331) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 785 (одну тисячу сімсот вісімдесят п'ять) грн. 48 коп. Видати наказ.
5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва."
3.Матеріали справи № 910/22794/15 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко