04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" січня 2016 р. справа №910/22994/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»
на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2015 р.
у справі № 910/22994/15 (суддя - Чебикіна С.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»
до Державного підприємства «Енергоринок»
про стягнення 51226085,57 грн
Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.10.2015 р. у справі № 910/22994/15 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» 25.12.2015 р. подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Так, оскаржуване рішення від 28.10.2015 р. оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 02.11.2015 р., тому встановлений ст. 93 ГПК України строк на подання апеляційної скарги закінчився 12.11.2015 р.
Натомість, апеляційну скаргу надіслано до суду першої інстанції поштовим зв'язком лише 25.12.2015 р., про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті, у якому вказана скарга надсилалася.
Разом з тим, до апеляційної скарги Публічним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» додано клопотання про відновлення пропущеного строку для її подання. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску вказаного строку, скаржник зазначає, що про повний ідентичний текст рішення підприємство дізналося лише 21.12.2015 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень. Натомість, текст рішення, який було отримано поштою, не засвідчений належним чином.
Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини 1 статті 53 ГПК України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно нездоланними і пов'язаними з дійсно існуючими труднощами для своєчасного здійснення процесуальних дій.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини пропуску такого строку.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").
Дослідивши клопотання позивача про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, а також існуючі норми чинного процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про його необгрунтованість з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2015 р. відбулося судове засідання в суді першої інстанції, в якому були присутні представники обох сторін. В даному судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Статтею 85 ГПК України передбачено, що у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Таким чином, оскільки вступна та резолютивна частини рішення були проголошені 28.10.2015 р., а повний його текст складено та підписано 02.11.2015 р., Господарським судом м. Києва були дотримані вимоги ст. ст. 84 та 85 ГПК України.
Також, слід наголосити на тому, що копія повного тексту рішення суду першої інстанції була отримана Публічним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» 30.11.2015 р., про що зроблено відмітку на отриманій копії, яка додана скаржником до апеляційної скарги. Однак, позивачем у клопотанні про відновлення строку для подання апеляційної скарги зазначено, що вказана копія не засвідчена належним чином.
Колегія суддів не погоджує із вказаним доводом заявника, оскільки на кожній сторінці копії рішення суду першої інстанції, отриманої Публічним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» поштовим зв'язком, здійснено засвідчувальний напис, скріплений підписом відповідальної особи та печаткою відділу діловодства Господарського суду м. Києва:
«З оригіналом згідно
секретар с. з.
Сорока О.В. (підпис)».
Тобто, вбачається, що скаржником отримано належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення. При цьому, отримана копія рішення є абсолютно ідентичною з тією, яка роздрукована позивачем з Єдиного державного реєстру судових рішень. Обидві копії також повністю відповідають по тексту оригіналу рішення, який знаходиться в матеріалах справи.
Так, строк на оскарження рішення від 28.10.2015 р. закінчувався 12.11.2015 р. (десятиденний термін з моменту складання та підписання його повного тексту), копію вказаного рішення отримано заявником 30.11.2015 р. Разом з цим, Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося з апеляційною скаргою до суду лише 25.12.2015 р., тобто, через двадцять п'ять днів після отримання копії рішення та через сорок три дні після закінчення строку на його оскарження.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що заявник даної апеляційної скарги був обізнаний про результат вирішення спору та знайомий з коротким змістом рішення, оскільки представник Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» був присутній у судовому засіданні 28.10.2015 р. Тому, позивач не був позбавлений права подати апеляційну скаргу в межах строку апеляційного оскарження, а в подальшому доповнити свої вимоги, з урахуванням обставин, викладених у оскаржуваному рішенні. Крім цього, отримавши копію повного тексту рішення, позивач також міг і повинен був підготувати апеляційну скаргу та подати її у більш стислий термін, однак, вказані дії були вчинені скаржником лише зі спливом двадцяти п'яти днів з моменту отримання копії оскаржуваного документу.
Як було зазначено вище, за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно нездоланними і пов'язаними з дійсно існуючими труднощами для своєчасного здійснення процесуальних дій. Однак, скаржником не наведено обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про існування нездоланних труднощів, що певним чином перешкоджали здійсненню ним дій, направлених на захист своїх прав.
Таким чином, оскільки наведені в клопотанні позивача причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду заявником належним чином не обґрунтовані, у апеляційного суду відсутні підстави для відновлення процесуального строку на її подання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи, що апелянтом пропущений десятиденний термін для подання апеляційної скарги, та не доведена поважність причини такого пропуску, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2015 р. у справі № 910/22994/15 підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 93 та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовити.
2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2015 р. у справі № 910/22994/15 повернути заявникові без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко