04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" січня 2016 р. Справа№ 5011-30/13263-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Бородкін Д.І. - представник;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства „Інформаційні судові системи"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2015
у справі №5011-30/13263-2012 (суддя Босий В.П.)
за позовом Державного підприємства „Інформаційні судові системи"
до Приватного акціонерного товариства „Інститут розвитку передових технологій"
про визнання недійсним договору та стягнення 7 555 995,44грн.
Державне підприємство „Інформаційні судові системи" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Інститут розвитку передових технологій" про визнання недійсним договору та стягнення 7 555 995,44 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 р., позов Державного підприємства "Інформаційні судові системи" задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення Договір оренди нежитлового приміщення №11/03-01 від 03.11.2008, укладений між Державним підприємством „Інформаційні судові системи" та Закритим акціонерним товариством "Інститут розвитку передових технологій", стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Інститут розвитку передових технологій" на користь Державного підприємства „Інформаційні судові системи грошові кошти у розмірі 7 555 995,44 грн. та судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.
09.11.2015 представником відповідача було подано клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи з метою встановлення ринкової вартості розміру орендної плати спірних нежитлових приміщень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 було призначено у справі №5011-30/13263-2012 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 зупинено провадження у справі №5011-30/13263-2012 за позовом Державного підприємства „Інформаційні судові системи" до Приватного акціонерного товариства „Інститут розвитку передових технологій" про визнання недійсним договору та стягнення 7 555 995,44 грн. до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства „Інформаційні судові системи" у справі № 5011-30/13263-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження розгляд справи призначено на 12.01.2016.
12.01.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 у справі №5011-30/13263-2012 про зупинення провадження у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Інформаційні судові системи" без задоволення, який колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.
12.01.2016 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з прийняттям участі у розгляді іншої справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.01.2015 проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечував, та надав свої пояснення по справі.
Представник позивача у вказане судове засідання не з'явився.
З огляду на закінчення строку розгляду справи, відсутність клопотання про продовження строку розгляду спору, а також враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення представника позивача про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 у даній справі було визнано недійсним з моменту укладення договір оренди нежитлового приміщення №11/03-01 від 03.11.2008, а також стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Інститут розвитку передових технологій" на користь Державного підприємства „Інформаційні судові системи грошові кошти у розмірі 7 555 995,44 грн. в порядку реституції.
Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового рішення відповідач вказує, що приймаючи рішення у даній справі суд вирішив питання щодо застосування наслідків недійсності правочину лише частково, в той час як приписи ст. 216 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок кожної сторони за недійсним правочином повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання такого договору.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання умов договору відповідачем в частині надання у користування приміщення (акти здачі-прийняття робіт), а позивачем - обов'язку зі сплати орендних платежів (платіжні доручення) у період з 03.11.2008 по 01.09.2011 на загальну суму 7 115 094,08 грн.
Тобто, у вказаний період позивачем здійснювалося користування переданим в оренду нежитловим приміщенням згідно умов договору №11/03-01 від 03.11.2008.
Проаналізувавши вищевикладене, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в межах даної справи, між сторонами виник спір щодо визначення ринкової вартості орендної плати орендованих відповідачем нежитлових приміщень за договором №11/03-01 від 03.11.2008 станом на момент винесення рішення у даній справі.
Згідно з пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У відповідності до п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребовує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої необхідно доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру з метою з'ясування наведеного в ухвалі питання.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Враховуючи те, що фактичні дані, які будуть встановлені за наслідками проведення судової оціночно-будівельної експертизи не можуть бути замінені іншими засобами доказування, а тому зупинення провадження є законним та обґрунтованим, а дії суду першої інстанції спрямовані на повне, всебічне і об'єктивне вирішення справи.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те,що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування або зміни вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Інформаційні судові системи" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 по справі № 5011-30/13263-2012 залишити без змін.
Матеріали справи № 5011-30/13263-2012 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська