13.01.2016 року Справа № 39/5005/6634/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),
суддів: Дармін М.О., Чоха Л.В.
при секретарі Мудрак О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Юрковський С.Б, довіреність №03-01/15 від 03.01.2015 р., представник;
представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 року у справі №39/5005/6634/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна", м. Рівне
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ
про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 47923 грн. 48 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015р. у справі № 39/5005/6634/2011 (головуючий суддя: Ліпинський О.В., судді - Колісник І.І., Мілєва І.В. ) відмовлено в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна".
Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилається на те, що при постановлені рішення поза увагою залишились обставини щодо отримання відповідачем податкового кредиту по поставці товару за оспорюваними накладними № РН-0005884 від 04.11.2010р. та № РН-0005814 від 29.10.2010р.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні 13.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з тексту позовної заяви, за видатковими накладними № РН 0005814 від 29.10.2010, РН 0005884 від 04.11.2010, відповідачем було отримано товар - ущільнювач віконний на загальну суму 39213,00 грн.
Відповідач за вказаний товар в повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим, виникла заборгованість розмірі 31584,11 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну, факсограми, телеграми, телефонограми тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено вимоги до форми та порядку укладання даного виду договору.
Доказів укладання між сторонами письмового договору з поставки товару, як і рахунків з зазначенням в них видаткових накладних № РН 0005814 від 29.10.2010, РН 0005884 від 04.11.2010 матеріали справи не містять.
В підтвердження факту встановлення між сторонами цивільних правовідносин із поставки товару, позивач надав суду видаткові накладні № РН 0005814 від 29.10.2010, РН 0005884 від 04.11.2010, за змістом яких позивач відвантажив, а відповідач отримав товар - професійний ущільнювач віконний на загальну суму 39213,00 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, у даній справі було призначено проведення комплексних судових експертиз, за результатами яких експертами було зроблено висновок про те, що підписи від імені відповідача в графі «отримав» у видаткових накладних № РН 0005814 від 29.10.2010, РН 0005884 від 04.11.2010 - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнім підписам. Відтиски печатки ПП ОСОБА_3 у видаткових накладних № РН 0005814 від 29.10.2010, РН 0005884 від 04.11.2010 - нанесені не печаткою ПП ОСОБА_3, вільні та експериментальні зразки якої представлені на дослідження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що надані позивачем видаткові накладні РН 0005814 від 29.10.2010 та РН 0005884 від 04.11.2010, не є належним доказом в підтвердження волі відповідача на встановлення правовідносин з поставки товару, та відповідно не є доказом отримання відповідачем товару, зазначеного в накладних, а отже, доводи позивача стосовно обов'язку відповідача зі сплати такого товару, слід визнати необґрунтованими, що є підставою для відхилення заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає рішення господарського суду про відмову в задоволені позову законним та обґрунтованим.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що при постановлені рішення поза увагою залишились обставини щодо отримання відповідачем податкового кредиту по поставці товару за оспорюваними накладними № РН-0005884 від 04.11.2010р. та № РН-0005814 від 29.10.2010р., колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідачем проводилися часткові оплати з призначенням платежу "за ущільнювач згідно рахунків № 6148 від 26.10.2010 та № 6324 від 04.11.2010", посилань у вказаних рахунках на видаткові накладні №РН 0005814 від 29.10.2010 та № РН 0005884 від 04.11.2010 не міститься.
Інші доводи апеляційної скарги не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 року у справі №39/5005/6634/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя М.О. Дармін
Суддя Л.В. Чоха
Постанова виготовлена в повному обсязі 18.01.2016 року.