12.01.2016 Справа № 920/1468/15
за позовом: Державного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія
"Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Сумські магістральні
електричні мережі" державного підприємства "Національна енергетична
компанія "Укренерго", м. Суми;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-
виробниче об'єднання", м. Суми;
про стягнення 32 658 грн. 95 коп.,
СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Страшко В.М. (довіреність № 243 від 19.06.2015);
від відповідача: Сафронов М.А. (довіреність № 12-49/1515 від 02.09.2015);
При секретарі судового засідання Куриленко О.В.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 31 375 грн. 37 коп. заборгованості, з яких: 10 285 грн. 34 коп. грошових коштів за виконані роботи, відповідно до укладеного між сторонами договору № 8/1400075 від 15.01.2014, 20 131 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 958 грн. 38 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В судове засідання від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 19 195 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 976 грн. 13 коп. 3% річних, 2 202 грн. 18 коп. пені, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи. Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України і прийнята судом до розгляду.
23.11.2015 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в частині стягнення основної заборгованості провадження слід припинити, оскільки, згідно платіжного доручення від 17.09.2015 № 26432 відповідач перерахував позивачу 10 285 грн. 34 коп., щодо нарахування інфляційних втрат просить відмовити в стягненні 1 150 грн. 00 коп. Разом з цим повідомив суд про те, що у відповідності до рішення позачергових загальних зборів акціонерів (№ 29 від 24.07.2015), змінено найменування публічного акціонерного товариства "Сумське науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе " та затверджено нове найменування, а саме: Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання". Відповідні зміни були зареєстровані 01.09.2015 у відповідності до вимог статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що сторонам створені всі належні умови та є підстави для розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до договору № 8/1400075 від 15.01.2014, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався з 01.07.2014 по 31.12.2014 виконати роботи з поточного ремонту та оперативно-технічного обслуговування комірок № 5 і № 6 ПС 330 кВ «Суми-Північна», а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Загальна вартість робіт за Договором визначається договірної ціною (Додаток № 2), складеної на підставі локального кошторису № 2-1-1 (Додаток № 3) і становить разом з ПДВ 44 043 грн. 60 коп.
Згідно з п. 1.4 Замовник (відповідач) здійснює оплату на банківський рахунок Виконавця (позивача) в наступному порядку: всі платежі щоквартально в сумі вказаній в рахунку - не пізніше 20 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він виконав роботи передбачені Договором в повному обсязі, а відповідач допустив прострочення платежів за виконані роботи.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що відповідачем повністю погашена сума основного боргу в розмірі 10 285 грн. 34 коп., після подачі позовної заяви до суду, і просить суд припинити провадження у справі в цій частині.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції по справі надає платіжне доручення від 17.09.2015 № 26432 про сплату заборгованості в розмірі 10 285 грн. 34 коп.
Враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу в розмірі 10 285 грн. 34 коп. була погашена, тому, у зв'язку зі сплатою після надходження позовної заяви до суду відповідачем основного боргу, провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору не було проведено розрахунків за виконані роботи.
Згідно пункту 6.2 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,2% простроченного платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% загальної вартості Договору.
Дата підписання акту виконаних робіт на суму 33 516 грн. 52 коп. - 30.09.2014, отже відповідач повинен був провести розрахунки з позивачем не пізніше 20.10.2014. грошові кошти в оплату виконаних робіт в сумі 35 516 грн. 52 коп. надійшли на рахунок позивача 29.07.2015. Термін прострочення зобов'язань по цьому акту складає 281 календарний день.
Тому, позивачем, з урахуванням уточнень, заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 2 202 грн. 18 коп. (5% згідно п. 6.2 Договору)
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 2 202 грн. 18 коп. пені є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по зазначеному вище договору, позивач просить стягнути з відповідача (згідно уточнень) 19 195 грн. 30 коп. інфляційних втрат та 976 грн. 13 коп. 3% річних.
Господарський суд, здійснивши оцінку доказів, на яких ґрунтуються відповідні розрахунки позивача та відповідача, з урахуванням встановлених у даній справі обставин, самостійно визначає суми інфляційних втрат та 3% річних.
Суд здійснює розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, виходячи з вказаних даних за допомогою програмного комплексу Інформаційно-правової системи "ЛІГА-ЗАКОН: ЕЛІТ 9.4.1", ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2015.
За розрахунком суду (період прострочення грошового зобов'язання: з 21.10.2014 по 29.07.2015 та з 21.01.2015 по 26.08.2015) сума 3% річних, яка підлягає задоволенню, складає 961 грн. 14 коп., інфляційних втрат (за період прострочення грошового зобов'язання: з 21.10.2014 по 29.07.2015 та з 21.01.2015 по 26.08.2015) - 18 981 грн. 65 коп.
Порушенням зобов'язання, в розумінні ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги стосовно нарахування 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають частковому (згідно розрахунку суду)задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 1 814 грн. 21 коп. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 509, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В частині стягнення 10 285 грн. 34 коп. основного боргу провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004; код 05747991) на користь Державного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Сумські магістральні електричні мережі" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Харківська, 125-А, м. Суми, 40007, код 23633972) 2 202 грн. 18 коп. пені, 18 981 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 961 грн. 14 коп. 3% річних, 1 814 грн. 21 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.01.2016
СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА