"14" січня 2016 р.Справа № 916/4687/15
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОМИР-КОЛОС";
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР";
про стягнення 1859388,67 грн.;
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 директор, ОСОБА_3 за довіреністю;
Від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю;
Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОМИР-КОЛОС" звернулося до господарського суду Одеської з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" заборгованості за договорами поставки №ТД1007 від 13.10.2015р. та №ТД1032 від 15.10.2015р. у сумі 1859388,67грн. у тому числі 1656571,67грн. основного боргу, 202817,00грн. пені.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх.суду№31197/15 від 10.12.2015р.) та відзиві на розрахунок пені у складі позовних вимог (вх.суду№32348/15 від 22.12.2015р.).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача суд встановив:
13.10.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОМИР-КОЛОС" (позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №ТД1007 (далі договір 1) за яким Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2015р. українського походження.
Кількість товару, що підлягає постачанню за договором складає 211,220тон. Термін поставки у строк з 13.10.2015р. по 20.10.2015р. (п.п.2.1., 3.1. договору 1).
Відповідно до п.4.1. договору 1 ціна за одну тону складає 7041,67грн. плюс ПДВ 20% - 1408,33грн. Загальна вартість договору 1784809,84грн.
15.10.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОМИР-КОЛОС" (позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №ТД1032 (далі договір 2) за яким Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2015р. українського походження.
Кількість товару, що підлягає постачанню за договором складає 28,800тон. Термін поставки у строк з 15.10.2015р. по 22.10.2015р. (п.п.2.1., 3.1. договору 2).
Відповідно до п.4.1. договору 2 ціна за одну тону складає 7041,67грн. плюс ПДВ 20% - 1408,33грн. Загальна вартість договору 243360,12грн.
Покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару Постачальника протягом 3-х банківських днів за днем після отримання Покупцем товару за якістю і кількістю в місці поставки, а також отримання факсової або сканованої копії рахунку-фактури Постачальника, в якому зазначені реквізити, оригіналів транспортних накладних, факсової або сканованої копії видаткової накладної, факсової або сканованої копії видаткової накладної, виданої виробником товару, податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, факсової або сканованої копії податкової накладної на товар, виданої виробником товару, факсової або сканованої копії акту приймання - передачі товару, підписаного виробником товару та Постачальником, факсової або сканованої копії акту перерахунку ціни партії товару. У випадку ненадання Постачальником усіх документів Покупець має право, на власний вибір, або оплатити товар без таких документів, або відмовитися від оплати товару, з покладенням всіх понесених витрат на Постачальника (п.5.1. договорів 1 та 2).
Відповідно до п.7.3. договорів 1 та 2 у випадку прострочення оплати товару Покупцем понад строку, вказаного в п.5.1. договору (за винятком випадків, коли затримка оплати викликана неналежним виконанням зобов'язань Постачальником), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.8.1. договорів 1 та 2).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору №ТД1007 від 13.10.2015р. він поставив відповідачу соняшник українського походження врожаю 2015р. у кількості 211,220тон на загальну суму 1745779,38грн., а на виконання умов договору №ТД1032 від 15.10.2015р. він поставив відповідачу соняшник українського походження врожаю 2015р. у кількості 28,800тон на загальну суму 242106,62грн. На виконання п.5.1. договорів 1 та 2 позивач направив відповідачу перелік документів згідно п.5.1. договорів 1 та 2. Поставлений товар був прийнятий відповідачем на загальну суму 1987886,00грн. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 20% вартості товару, а саме 22.10.2015р. - 40351,10грн. (часткова сплата за соняшник за рахунком №25 від 15.10.2015р.), 183914,91грн. (часткова сплата за соняшник за рахунком №23 від 15.10.2015р.) та 107048,32грн.( часткова сплата за соняшник за рахунком №24 від 15.10.2015р.) всього на загальну суму 331314,33грн.
Позивач вказує, що 26.10.2015р. він направив відповідачу претензію про сплату заборгованості у сумі 1656571,67грн., однак станом на 06.11.2015р. заборгованість відповідачем не погашена, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню за 22 дні у сумі 202817,00грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами поставки №ТД1007 від 13.10.2015р. та №ТД1032 від 15.10.2015р. у сумі 1859388,67грн. у тому числі 1656571,67грн. основного боргу, 202817,00грн. пені.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог п.5.1. договорів не було надано документів зазначених в п.п. "а", "г", "е" п.5.1. договорі, а саме факсової або сканованої копії рахунку-фактури Постачальника, в якому зазначені реквізити, факсової або сканованої копії видаткової накладної, виданої виробником товару та факсової або сканованої копії податкової накладної на товар, виданої виробником товару. Позивачем не надано доказу виконання ним умов договорів, виконання яких є підставою для здійснення відповідачем оплати.
Відповідач також заперечує проти нарахування пені у сумі 202817,00грн. посилаючись на те, що за умови невиконання позивачем зобов'язань за договором щодо надання документів для оплати товару у відповідача не настав строк для виконання зобов'язань. Крім того позивачем не зазначений період нарахування пені, не визначено дати, з якої позивач вважає обов'язок відповідача оплатити товар таким, що настав, не визначено дати, з якої позивач вважає розпочатим перебіг прострочення відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №ТД1007 за яким позивач поставив відповідачу соняшник врожаю 2015р. українського походження у кількості 211,220тон. на загальну суму 1745779,38грн. та 15.10.2015р. сторонами було укладено договір поставки №ТД1032 за яким позивач поставив відповідачу соняшник врожаю 2015р. українського походження у кількості 28,800тон. на загальну суму 242106,62грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №164137 від 14.01.2015р., №164139 від 14.10.2015р., №164652 від 12.10.2015р. №164653 від 12.10.2015р. та видатковими накладними №24 від 15.10.2015р., №23 від 13.10.2015р., №25 від 15.10.2015р. (копії в матеріалах справи).
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що відповідач отримав товар у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання - передачі "№2 від 15.10.2015р. до договору №ТД1007 від 13.10.2015р. та №3 від 15.10.2015р. до договору №ТД1032 від 15.10.2015р. (а.с.23,24).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 20% вартості товару, а саме 22.10.2015р. - 40351,10грн. (часткова сплата за соняшник за рахунком №25 від 15.10.2015р.), 183914,91грн. (часткова сплата за соняшник за рахунком №23 від 15.10.2015р.) та 107048,32грн.( часткова сплата за соняшник за рахунком №24 від 15.10.2015р.) всього на загальну суму 331314,33грн. у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар у сумі 1656571,67грн.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Враховуючи, що відповідачем товар був отриманий у повному обсязі, що встановлено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 1656571,67грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 202817,00грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до п.5.1. договорів 1 та 2 Покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого товару Постачальника протягом 3-х банківських днів за днем після отримання Покупцем товару за якістю і кількістю в місці поставки, а також отримання факсової або сканованої копії рахунку-фактури Постачальника, в якому зазначені реквізити, оригіналів транспортних накладних, факсової або сканованої копії видаткової накладної, факсової або сканованої копії видаткової накладної, виданої виробником товару, податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, факсової або сканованої копії податкової накладної на товар, виданої виробником товару, факсової або сканованої копії акту приймання - передачі товару, підписаного виробником товару та Постачальником, факсової або сканованої копії акту перерахунку ціни партії товару. У випадку ненадання Постачальником усіх документів Покупець має право, на власний вибір, або оплатити товар без таких документів, або відмовитися від оплати товару, з покладенням всіх понесених витрат на Постачальника.
Відповідно до п.7.3. договорів 1 та 2 у випадку прострочення оплати товару Покупцем понад строку, вказаного в п.5.1. договору (за винятком випадків, коли затримка оплати викликана неналежним виконанням зобов'язань Постачальником), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості договору.
Приймаючи до уваги, що позивачем неналежним чином були виконанні умови договору щодо своєчасного та повного надання відповідачу документів згідно п.5.1. договорів №ТД1007 від 13.10.2015р. та №ТД1032 від 15.10.2015р., які є підставою для настання терміну оплати за поставлений товар, відсутність обґрунтованого періоду нарахування пені, не визначено дати, з якої позивач вважає обов'язок відповідача оплатити товар таким, що настав, не визначено дати, з якої позивач вважає розпочатим перебіг прострочення відповідача, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 202817,00грн., необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОМИР-КОЛОС" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" заборгованості за договорами поставки №ТД1007 від 13.10.2015р. та №ТД1032 від 15.10.2015р. у сумі 1859388,67грн. у тому числі 1656571,67грн. основного боргу, 202817,00грн. пені., підлягають частковому задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 1656571,67грн.
Судовий збір підлягає віднесенню на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ 36369434) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОМИР-КОЛОС" (54056, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38926849) 1656571/один мільйон шістсот п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят одна/грн. 67коп. основного боргу, 24848/двадцять чотири тисячі вісімсот сорок вісім/грн. 57коп. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 18 січня 2016 р.
Суддя Л.В. Степанова