79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.2016р. Справа№ 914/4370/15
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про: стягнення 3 175,48 грн.,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
За участю представників:
позивача: Литовченко Л.Л. - дов. №2302-вих-8 від 05.01.2016 року.
відповідача: не з'явився.
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 175,48 грн. Ухвалою від 25.12.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.01.2016 р.
В судове засідання 12.01.2016 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 25.12.2015 року виконав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи (вх. №951/16 від 12.01.2016 року) частини документів , що вимагались ухвалою господарського суду Львівської області від 25.12.2015 р. у даній справі. Вимоги ухвали суду виконав частково.
В судове засідання 12.01.2016 р. відповідач не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду виконав частково. Для долучення до матеріалів справи (вх. №707/16 від 11.01.2016 року) подав акт приймання - передачі від 14.10.2015 року, довідку ЛКП «Під Голоском-410» та копії квитанцій №111220151552211 та №11122015155035 від 11.12.2015 року про оплату заборгованості згідно договору №Ш-8492-12 від 19.11.2012 року. Вказані документи долучено до матеріалів справи.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.
Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 12.01.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
19.11.2012 р. між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (Будівель, споруд, приміщень) №Ш-8492-12 (надалі - Договір).
На виконання умов Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Під Голоском-410» (надалі - Балансоутримувач) загальною площею 7,8 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1.
Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом від 03.09.2012 року №598-е, станом на 31.07.2012 року становить 21 978,00 грн. без ПДВ.
Об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для майстерні по ремонту взуття (п.2.1. Договору).
Термін договору оренди визначений з 19 листопада 2012 року по 29 вересня 2015 року (п.4.1. Договору).
Відповідно до п.4.3. договору оренди №Ш-8492-12 у разі відсутності заяви однієї сторони про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
30.09.2015 року Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради надіслало відповідачу повідомлення №2302 - вих -2214 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди (повідомлення про припинення договірних стосунків міститься в матеріалах справи), в якому повідомив про необхідність повернення об'єкта оренди балансоутримувачу по акту приймання - передачі протягом м 15 днів.
Оскільки як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за користування об'єктом оренди не виконав та на даний час об'єкт оренди не повернув, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення 3 175,48 грн. заборгованості з орендної плати та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення його з нежитлових приміщень загальною площею 7,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ЛКП «Під Голоском 410».
Як вбачається із поданих суду відповідачем документів, то відповідачем долучено до матеріалів справи докази оплати спірної заборгованості позивачу, про що свідчать копії квитанцій №111220151552211 та №11122015155035 від 11.12.2015 року та акт приймання передачі від 14.10.2015 р. з довідкою №526 від 24.12.2015 р. про те, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ЛКП «Під Голоском 410» загальною площею 7,8 кв.м. є вільним.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, то відсутня заборгованість відповідача перед позивачем та приміщення за адресою: АДРЕСА_1 звільнені.
В якості доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідачем долучено до матеріалів справи квитанції №111220151552211 та №11122015155035 від 11.12.2015 року на загальну суму 3 100,00 грн. та акт приймання передачі від 14.10.2015 р. з довідкою ЛКП «Під Голоском 410» №526 від 24.12.2015 р. про те, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі загальною площею 7,8 кв.м.є вільними.
Слід зазначити, що відповідач повністю погасив заборгованість 11.12.2015 року та передав балансоутримувачу об'єкт оренди за актом приймання передачі 14.10.2015 р., а позивач звернувся до суду із позовною заявою у справі №914/4370/15 21.12.2015 р., тобто, після погашення відповідачем заборгованості і передачі спірного приміщення заДоговором балансоутримувачу, про що свідчить відмітка та відтиск печатки канцелярії Господарського суду Львівської області про прийняття позовної заяви.
Позивачем не доведено належними та допустимими письмовими доказами під ставність позовних вимог на час прийняття рішення у даній справі.
Оскільки предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, спір виник виключно з вини позивача, то в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки спір виник з вини позивача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2016 р.
Суддя Долінська О.З.