ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 січня 2016 року Справа № 913/1138/15
Провадження №18/913/1138/15
За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ
до відповідача - фермерського господарства «Дубінченко», с. Дружне Краснодонського району Луганської області
про стягнення 2156015,35 грн.
Суддя Корнієнко В.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.10.2014 № 8208-К-О;
від відповідача: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 07.05.2014 № LGVKLDG05654 в сумі 2156015,35 грн з яких: 1199967,93 грн - заборгованість за кредитом; 468787,47 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 423209,95 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань; 1000,00 грн - штраф, фіксована частина; 63050,00 грн - штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів за реєстрацію предметів застави.
У судовому засіданні позивачем подані письмові пояснення від 13.01.2016 з нормативним та документальним обґрунтуванням позовних вимог.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням відповідача є: 94465, Луганська обл., Краснодонський район, село Дружне, вул. Пушкіна, будинок 17, телефон: 80507592414; 80503684880.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).
Згідно з ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з Краснодонського району Луганської області тимчасово не здійснюється.
Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с. 22, 28).
Господарський суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи за телефоном, який значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але не вдалося, про що свідчить відповідна довідка (а.с. 23).
Також, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд
Між публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (кредитор) та фермерським господарством «Дубінченко» (позивачальник), 07.05.2014 укладено кредитний договір № LGVKLDG05654 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії.
Предметом договору є правовідносини, за якими банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позивальнику кредит в розмірі ліміту та на цілі обумовленими цим договором в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені договором строки (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. А.2 укладеного договору, позивач надав відповідачу кредитний ліміт у сумі 1261084 грн на поповнення обігових коштів, сільськогосподарські потреби з відсотковою ставкою відповідно до пп. А.7 - 24% річних, та А.8 - 48% річних.
Відповідачу відкрито рахунок для обслуговування кредиту: рахунок № 29096053786723, отримувач: ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 14360570 (п. А.4. договору).
Термін повернення кредиту є 06.05.2015 (п. А.3. договору).
Згідно п. 2.1.2 договору для отримання кредиту (або його частини) позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання.
Листами від 13.05.2014, 25.05.214 та 6.06.2014 позичfльник сповістив банк про необхідність надання йому кредитних коштів в сумі 700000 грн, 100000 грн та 399000 грн.
Пункт 4.1 договору встановлює, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту встановленого цим договором, позичальник сплачує відсотки за користуванням кредитом, зазначених у п. А.7. (24%) та встановлених п. А.8. (48%) .
В пункті 5.1 договору встановлено, що при порушені Клієнтом будь-якого з обов'язків щодо сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу у гривні.
Пунктом 5.7 договору встановлено строк позовної давності за вимогою про стягнення неустойки - пені, штрафу, винагороди, процентів, який складає 15 років.
Відповідно до п. 5.8. договору у випадку, порушення позивальником термінів платежів по будь-якому із зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до суду, позивальник сплачує банку штраф.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 07.05.2014 № LGVKLDG05654.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав:
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору - ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.
У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.
Зобов'язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.3 ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 ст.10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Кредитний договір від 07.05.2014 № LGVKLDG05654, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Період нарахування відсотків з 17.11.2014 по 19.06.2015.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору від 07.05.2014 № LGVKLDG05654, в термін передбачений вищезазначеним договором, кредит в повному обсязі не повернув, тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 1199967,93 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 468787,47 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного кредитного договору від 07.05.2014 № LGVKLDG05654 позивач нарахував пеню з 17.11.2014 по 19.06.2015 у сумі 423209,95 грн; штраф, фіксована частина у сумі 1000 грн; 63050,00 грн - штраф, відсоток від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів за реєстрацію предметів застави.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", розпочато антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях України.
Статтею 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” 1669-VIв від 02.09.2014 встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 розпорядженням №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).
Як зазначалось вище місцезнаходженням відповідача є село Дружне Краснодонського району Луганської області і воно включено до вказаного Переліку.
Станом на момент розгляду даної справи проведення антитерористичної операції триває.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 423209,95 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань; 1000,00 грн - штрафу, фіксована частина; 63050,00 грн - штрафу, відсоток від суми встановленого у п. А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів за реєстрацію предметів застави нарахованих позивачем в період дії заборони на нарахування пені, встановленої ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.
До стягнення з відповідача підлягають грошові кошти в сумі 1668755,40 грн (1199967,93 грн (заборгованість за кредитом) + 468787,47 грн (проценти за користування кредиту)).
Витрати позивача на судовий збір в сумі 25031,34 грн (пропорційно розміру задоволених вимог; заявлено до стягнення 2156015,35 грн; стягнуто судом 1668755,40 грн; позов задоволено на 77,4 %) покладаються на відповідача.
Платіжним дорученням від 08.07.2015 № BOJ68B0ТU4 позивач сплатив судовий збір у сумі 43059,31 грн. (ціна позову складає 2156015,35 грн.), 1,5 % від заявленої до стягнення суми складає 32340,23 грн.
Таким чином, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 10719,08 грн. (43059,31 - 32340,23).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства «Дубінченко», 94465, Луганська область, Краснодонський район, с. Дружне, вул. Пушкіна, буд. 17, ідентифікаційний код 35301333 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 1199967,93 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 468787,47 грн.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
4. Повернути публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570, з Державного бюджету України судовий збір в сумі 10719,08 грн.
Підставою повернення є дане рішення, завірене гербовою печаткою суду.
13 січня 2016 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 18 січня 2016 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко