61022, м. Харків, пр. Леніна, 5, телефон 096-068-16-02
11.01.2016р. Справа № 905/1552/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.
розглянувши заяву Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ
про: зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 905/1552/15 від 19.10.2015 р.
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ
до відповідача: Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ
про стягнення заборгованості в сумі 8764535,21 гривень
за участю представників:
від заявника (відповідача): не з'явився
від позивача : не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2015 р. по справі № 905/1552/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ до Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ про стягнення 8764535,21 грн. задоволені частково.
Стягнуто з Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо”, м. Київ 5699076,07 гривень - прострочену заборгованість за кредитом, 1068169,33 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 156451,34 гривень - заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредиту.
Стягнуто з Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 57730,81 грн.
У відповідності з вимогами ст. 116 Господарського процесуального кодексу України були видані відповідні накази.
25.12.2015 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява № 1-14/1800 від 18.12.2015р. Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 905/1552/15 від 19.10.2015 р.
В обґрунтування означених вимог заявник посилається на тяжке фінансово-економічне становище за обставин, що об'єктивно не залежать від його волі та мають наслідком відсутність можливості повного та негайного виконання рішення, а саме: знаходження у податковій заставі та під арештом всього рухомого та нерухомого майна Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, наявність збитків за 11 місяців 2015 року в сумі 358495,00 грн. у зв'язку з системним недофінансуванням на рівні 15-16 % від розрахункової державної підтримки на покриття з собівартості, скорочення штатних одиниць та простій підприємства, проведення антитерористичної операції у Донецькій області, що впливає на загальну економічну ситуацію в регіоні. Посилаючись на зазначені обставини заявник просить встановити спосіб і порядок виконання судового рішення по справі № 905/1552/15 від 19.10.2015 р. шляхом надання відстрочки терміном до 31.12.2016 р.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник фактично просить відстрочити виконання судового рішення терміном до 31.12.2016 р. Тому суд розцінює подану заяву як заяву про відстрочку виконання рішеня.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо наданої відповідачем заяви про відстрочку виконання рішення не надав.
Представник заявника (відповідача) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.03.2003 р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Як свідчать фактичні обставини, основним видом діяльності відповідача, з якого він отримує дохід, є видобуток кам'яного вугілля на території Донецької області.
За твердженнями відповідача, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областях згідно з вимогами Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, суттєво відобразилось на економічному стані та загальному рівні життєдіяльності в регіоні.
Згідно наданих відповідачем доказів, у 2014р. в ДП “Дзержинськвугілля”, відбулось скорочення штатних одиниць. Так, у зв'язку з постійними бойовими діями на території ВП “Шахта “Південна”, які призвели до неможливості роботи підприємства по видобуванню вугілля та проходженню гірничих виробок, штаб оперативного реагування ДП “Дзержинськвугілля”, створений на підставі наказу від 11.07.2014 року № 163 прийняв рішення про припинення виробничої діяльності ВП “Шахта “Південна” та скорочення штату працівників.
Заявник зазначає, що відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2015 рік від 28 грудня 2014 року №80-VIII з 01.01.2015 року вугільна промисловість, у тому числі ДП “Дзержинськвугілля”, бюджетні кошти на покриття витрат по собівартості вугільної продукції не отримує, у зв'язку з тим що в Державному бюджеті України не передбачено бюджетного фінансування вугледобувних підприємств за статтею “Державна підтримка на часткове покриття витрат по собівартості товарної вугільної продукції”.
Згідно даних балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.09.2015 р. м. Дзержинськ, основних техніко-економічних показників за 11 місяців 2015 року та розшифровки кредиторської заборгованості станом на 01.12.2015р. за Державним підприємством “Дзержинськвугілля” наявна кредиторська заборгованість в сумі 1717479000,00 грн. Обсяги товарної продукції у грошовому виразі за 11 місяців 2015 року склали 164050000,00 грн., державна підтримка на покриття витрат з собівартості - 99676000,00 грн.
За змістом представленого відповідачем сертифікату (висновку) про істотну зміну обставин Торгово-промислової палати України № 2882/12-12/03 від 30.12.2014р. засвідчено настання обставин непереборної сили, через які Державне підприємство “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ не має можливості з 14.04.2014 року у повному обсязі та стабільно здійснювати господарську діяльність та своєчасно виконувати зобов'язання.
До того ж, ДТПП у зазначеному висновку посилається на загальновідомі факти без прив'язання їх до діяльності заявника. Так, посилання на “діяльність окремих озброєних угрупувань, які фактично блокують роботу підприємств, всі транспортні і банківські системи”, виявлення та розслідування правоохоронними органами в ході проведення АТО “численних кримінальних правопорушень, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств….”, без визначення конкретних фактів, пов'язаних з діяльністю заявника, не може прийматися судом як належний доказ істотної зміни обставин, що зумовлює зміну кредитного договору, укладено між позивачем та відповідачем.
Крім того, суд зазначає, що відсутність грошових коштів не звільняє заявника від виконання судового рішення.
Крім заначено, судом враховано, що Постановою Національного банку України № 782 від 04.12.2014 р. ПАТ “Банк Камбіо” віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04.12.2014 № 140 розпочато процедуру виведення ПАТ “Банк Камбіо” з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
За змістом ст. 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” тимчасова адміністрація є процедурою виведення банку з ринку. Згідно ст. 36 Закону, з дня початку процедури виведення банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд гарантування вкладів набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Відповідно до ст. 39 зазначеного Закону виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється одним з таких способів:
ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб;
ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку;
відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;
створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;
продаж неплатоспроможного банку інвестору.
Згідно ст. 38 Закону, протягом тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів зобов'язаний забезпечити збереження активів банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості з боржників.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відстрочка виконання може порушити інтереси кредиторів та можливих інвесторів такого банку.
За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.7.2 постанови №9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, вирішуючи питання щодо відстрочки виконання рішення, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 86, 87, 121 ГПК України, господарський суд -
У задоволенні заяви Державного підприємства “Дзержинськвугілля”, м. Дзержинськ про відстрочку виконання рішення від 19.10.2015 р. у справі № 905/1552/15 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 11.01.2016 р. та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Виконання рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2015 р. по справі № 905/1552/15 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.
Суддя Ю.В. Бокова