13 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Хопти С.Ф.,
Черненко В.А., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2015 року,
У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2012 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 березня 2015 року зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_4 аліментів до 500 грн щомісяця. Однак відповідач ухиляється від їх сплати.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за аліментами, складеною державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Ковалевською В.В., заборгованість відповідача станом на 17липня 2015 складає - 15 167 грн 74 коп.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_3, збільшивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 156 278 грн 61 коп.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 13 069 грн 84 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що заборгованість за аліментами, яка утворилась до 28 травня 2014 року, виникла з вини відповідача.
Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що розмір пені від суми несплачених аліментів за період з 28 травня 2014, коли відповідачу стало відомо про існування судового рішення про стягнення аліментів та наявну заборгованість, до дня ухвалення судового рішення - 3 серпня 2015, з урахуванням фактично здійснених відповідачем платежів, їх суми та дати становить 13 069 грн 84 коп.
Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.
Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.
Таким вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 16 листопада 2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист, відповідно до якого рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 тис. грн, починаючи з 28 серпня 2012 року і до досягнення ним повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 березня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково, зменшено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_4 на її користь на утримання неповнолітнього до 500 грн щомісяця до повноліття дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за аліментами, складеною державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Ковалевською В.В., заборгованість відповідача станом на 17липня 2015 складає - 15 167 грн 74 коп.
Відповідно до квитанції від 30вересня 2015 року відповідачем на адресу позивача перераховано платіж у розмірі 400 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року № 6-94цс15, якою Верховний Суд України відступив від правової позиції, викладеної раніше. Згідно зі ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для судів.
Проте суд здійснив розрахунок пені, додаючи всі дні заборгованості за кожен послідуючий місяць, а не виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення обов'язку щодо сплати аліментів, підсумувавши розмір нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Таким чином, апеляційний суд у порушення ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, не визначившись із сумою неустойки, не навів відповідного її розрахунку, який би відповідав вимогам ст. 196 СК України та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції, який розрахував неустойку, додаючи всі дні заборгованості за кожен послідуючий місяць .
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнитичастково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
С.Ф.Хопта
В.А.Черненко
С.П.Штелик