Справа № 826/15554/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
13 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Залевського К.С., представника відповідача Пилипенко Ю.С., представника прокуратури Козловської А.І., представника третьої особи Черкунова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВлаБоДе» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Міністерство екології та природних ресурсів України, за участі прокуратури Володарсько-Волинського району Житомирської області про скасування наказу №373 від 01.08.2015 в частині,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2009 Міністерством охорони навколишнього природного середовища на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 29.09.2009 № 1 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу від 29.09.2009 № 1/5-09, приватному підприємству «ВлаБоДе» видано спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме - видобування габро, габро-анортозиту в межах Владиславівського родовища. Згідно вказаного дозволу, площа об'єкта території становить 5,0 га. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами - 20 років.
Додатком № 1 до спеціального дозволу між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ПП «ВлаБоДе» укладено угоду № 5031 про умови користування надрами, пунктом 1 ст. 4 якої визначено, що надрокористувач при виконанні робіт повинен забезпечити:
- розробку технічного проекту видобування ділянки надр з урахуванням вимог безпеки, природоохоронного законодавства та погодження проекту в установленому порядку;
- засвідчення права на користування надрами актом про надання гірничого відводу у встановленому законодавством порядку;
- відвід земельної ділянки в кінцевих межах і оформлення земельних прав користувача надр відбувається в порядку, передбаченому земельним законодавством;
- початок видобування габро обсягом 1 тис.м3 не пізніше ніж через 24 місяців з дня початку дії Дозволу;
- вихід на проектну потужність, з видобування габро, обсягом 3 тис. м3 не пізніше ніж за 27 місяців з дня початку дії Дозволу.
Згідно додатку № 2 до спеціального дозволу визначено види робіт, які має виконати позивач, та строки їх виконання: 1) отримання спеціального дозволу - 4 кв. 2009; 2) складання робочого проекту на розробку і рекультивацію родовища, ОВНС, проекту гірничого відводу - 1 кв. 2010 - 2 кв. 2010; 3) підготовка матеріалів до отримання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку - 3 кв. 2010; 4) складання проекту земельного відводу і відвід землі - 4 кв. 2010 - 2 кв. 2011; 5) підготовка родовища до розробки (проходка в'їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки) - 3 кв. 2011; 6) початок видобування анортозитів - 4 кв. 2011; 7) вихід на проектну потужність - 2012.
В подальшому, Наказом Державної служби геології та надр України (надалі - Держгеонадра) № 205 від 23.12.2011 затверджено план проведення планових перевірок надрокористувачів на І квартал 2012.
На підставі зазначеного наказу, Державною службою геології та надр України проведено перевірку дотримання ПП «ВлаБоДе» вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за наслідками якої складено акт перевірки № 28 від 07.03.2012.
Так, перевіркою встановлено: порушення вимоги ст. 26 Кодексу України про надра - надрокористувач не приступив до розробки родовища протягом 2-х років з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами № 5031 від 22.10.09; порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра - не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами; порушено вимоги статті 18 Кодексу України про надра, угоди про умови користування надрами від 22 жовтня 2009 року № 5031 - відсутній договір оренди землі; порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра, угоди про умови користування надрами від 22 жовтня 2009 року № 5031 - не виконується ст. 4 п. 1 абз. Угоди; порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра, додаток № 2 Угоди про умови користування надрами - не виконується програма робіт в п.п. 5.6.7; порушено вимоги ст.ст. 24, 53 Кодексу України про надра - відсутнє маркшейдерське та геологічне обслуговування гірничих робіт; порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра, Угоди від 22 жовтня 2009 року № 5031 - відсутнє щорічне надання Міністерству інформації щодо стану виконання Програми робіт; порушено вимоги статті 51 Кодексу України про надра - відсутні плани розвитку гірничих робіт на 2011-2012 роки, погоджені в установленому порядку; порушено вимоги статті 62 Кодексу України про надра - не виконується п. 3.6.1 Протоколу ДКЗ України від 10.11.06 № 1190.
За результатами перевірки Центральним міжрегіональним територіальним сектором внесено Подання від 15.03.2012 № 26-14/03/1 про припинення права користування надрами за спеціальним дозволом на користування надрами № 5031 від 22 жовтня 2009 року.
Державною службою геології та надр України видано наказ № 137 від 09 квітня 2012 року, яким зупинено дію дозволу та надано позивачу 21 календарний день з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень.
Держгеонадрами України, у зв'язку з невжиттям позивачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу у встановлений строк, 01.08.2012 видано наказ № 373, яким анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5031 від 22 жовтня 2009 року.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати наказ Держгеонадра України № 373 від 01.08.2012 в частині анулювання Спеціального дозволу № 5031 на користування надрами від 22.10.2009, виданого Приватному підприємству «ВлаБоДе».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у разі незгоди користувача з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку, а оскільки позивач згоди на припинення права користування надрами не давав, а відповідач з позовом до ПП «ВлаБоДе» про припинення права користування надрами до суду не звертався, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.
У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених п.п. 1, 2, 3, 7 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Підпунктом 9 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок) передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
У Порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу України про надра, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.
Колегія суддів звертає увагу, що підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 19 вересня та 25 червня 2011 року, 10 грудня 2013 року, 27 жовтня 2015 року (справи №№ 21-164а11, 21-36а11, 21-450а13, 826/8596/14 відповідно).
З матеріалів справи вбачається, що приймаючи спірний наказ в оскаржуваній частині, відповідач керувався пп. 9 п. 23 Порядку, а тому для застосування позасудової процедури анулювання спеціального дозволу на користування надрами відповідач мав отримати погодження на це позивача.
Колегія суддів критично оцінює твердження відповідача про те, що ненадходження від позивача відповідних заперечень є підставою для висновку про погодження анулювання спеціального дозволу. Варто також наголосити на тому, що відповідач не повідомляв позивача про намір анулювати відповідний дозвіл та припинити права позивача на користування надрами. Звернення позивача до суду з даним позовом є підтвердженням того, що останній заперечує такі дії відповідача, а тому, питання припинення права позивача на користування надрами має вирішуватися у судовому порядку.
Також варто наголосити на тому, що позивач, отримавши дозвіл на користування надрами, почав здійснювати всі необхідні дії для оформлення прав на земельну ділянку, і лише 09.12.2014 на виконання наказу Головного управління Держземагенства у Житомирській області № 6-1407/14-14-СГ від 08.09.2014 з ПП «ВлаБоДе» було укладено договір оренди землі № 427/06, який зареєстрований Реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції 17.03.2015. Крім того, як зазначає позивач ним було сплачено послуги з виконання комплексу інженерно-вишукувальних робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, оплачено втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 128 124,00 грн тощо. Наведені дії позивача свідчать про те, що він вчиняв всі необхідні та передбачені законом дії для реалізації прав його права на користування надрами.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно присутності представника позивача під час проведення перевірки та належного вручення позивачу всіх направлених поштових повідомлень, оскільки це не спростовує відсутності згоди позивача на припинення права користування надрами, що є ключовою обставиною у даній справі. Крім того, наведені доводи були спростовані судом першої інстанції, висновки якого не викликають у суду сумнівів.
Напротивагу доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач дійсно наділений повноваженнями в питанні припинення права на користування надрами. Разом з цим, застосовувати такі повноваження відповідач має право виключно за наявності певних підстав та у порядку, встановленому законом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не дотримано процедури припинення права користування надрами, а тому спірний наказ від 01.08.2012 № 373 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5031 від 22 жовтня 2009 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року - без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Повний текст рішення виготовлений 18.01.2016.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.