Справа № 527/2271/15-ц
номер провадження 2/527/662/15
13.10.2015 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді -Левицької Т.В.
при секретарі - Папенко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування, -
ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 березня 2015 року прийнято рішення № 63 про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.
У відповідності до ч. 4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством» заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, в зв'язку з чим в інтересах Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1» Уповноважена особа звернулася до Глобинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
Позивач свої вимоги мотивував тим, що 17.08.2011 року між банком та відповідачем було укладено договір банківського обслуговування № ВLаЖГА 00063222. Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит на поточні потреби в розмірі 12500 грн. 00 коп., термін повернення - 17.08.2014 року. За користування кредитними коштами встановлювалася процентна ставка в розмірі 15% річних.
Відповідно до п. 2.5.2 вищевказаного договору, відповідач зобов'язувалася не пізніше дати, встановленої в графіку поповнювати рахунок банка, вказаний в п. 6 Спеціальної частини договору, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахунком, у сумах не менших за суми платежів, встановлені в графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом.
Банк зі своєї сторони виконав договірні зобов'язання в повному обсязі, а відповідач від виконання зобов'язань ухиляється в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 27448 грн. 49 коп., яка складається з 4279 грн. 69 коп. кредиту; 1245 грн. 59 коп. відсотків; 2346 грн. 49 коп. комісії за РО та 19576 грн. 72 коп. плати за пропуск платежів, які позивач і прохає стягнути з відповідача.
В судове засідання представник позивача в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3 не з»явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно. Направила до суду письмову заяву в якій прохає справу розглянути без її участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 також звернулася до суду з аналогічною заявою. Заявлені позовні вимоги визнала частково, зазначивши, що заборгованість виникла у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, прохає суд врахувати ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені, який значно перевищує тіло кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином в порядку встановленому договором або законом та в установлений строк.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що згідно договору банківського обслуговування № ВLаЖГА 00063222 від 17.08.2011 року укладеного між сторонами, відповідач ОСОБА_2, отримала кредит на поточні потреби в розмірі 12500 грн. 00 коп. з процентною ставкою 15% та комісією за управління кредитом 1,75% від суми кредиту. Термін повернення кредиту 17.08.2014 року.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувалася погасити кредит, сплатити за його користування проценти в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та його графіком погашення заборгованості за кредитом та процентами.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови договору в результаті чого станом на 25.08.2015 року має заборгованість в сумі 27448 грн. 49 коп., яка складається з 4279 грн. 69 коп. кредиту; 1245 грн. 59 коп. відсотків; 2346 грн. 49 коп. комісії за РО та 19576 грн. 72 коп. плати за пропуск платежів..
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Із роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, даним у постанові Пленуму №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд вважає, що пеня, нарахована позивачем за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором значно перевищує розмір збитків, нанесених внаслідок невиконання умов вказаного договору і є неспівмірною, тому пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором підлягає стягненню в межах 4279,69 грн., що відповідає принципам розумності та справедливості.
Стягується з відповідача на користь банку-позивача: 12151 грн. 46 коп., яка складається з 4279 грн. 69 коп. кредиту; 1245 грн. 59 коп. відсотків; 2346 грн. 49 коп. комісії за РО та 4279 грн. 69 коп. плати за пропуск платежів.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Що стосується судових витрат, то оскільки на підставі постанови Правління НБУ від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», яка з дня свого призначення набула всі повноваження органів управління та органів контролю банку і розпочала здійснювати заходи для збереження активів банку, запобігання втрати майна, захисту інтересів вкладників та кредиторів банку і відповідно до п.22 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» вищевказана особа звільнена від сплати судового збору, то судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності з ч.3 ст. 88 ЦПК України на користь держави.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 551, 1054, 1216-1223, 1281 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» заборгованість за договором банківського обслуговування № ВLаЖГА 00063222 від 17.08.2011 року на загальну суму 12151 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят одна ) гривню 46 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ Т. В. Левицька